“Що читати цієї осені”

Осінь – це друга весна, коли кожен листок – квітка. 

Альбер Камю

Зима – це гравюра, весна – акварель, літо – олійний живопис, а осінь – мозаїка всіх трьох

 Стенлі Хоровіц

Швидко промайнуло тепле літо. Наступна зупинка – осінь. Та ми не будемо сумувати, адже зараз найчарівніша пора року. “Чудова осінь! Моя душа повінчана з нею, і якби я був птахом, я б полетів навколо Землі в пошуках наступної осені” – пише Джордж Еліот. А для холодної дощової осінньої днини ми зберегли свої літні спогади!

2 вересня 2021 року працівники бібліотеки-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради давали літературні поради “Що читати цієї осені”.

  Осінь – найзагадковіша пора року. Вона підкрадається тихо і непомітно. Осінній подих вітру і легка прохолода огортає землю ще з кінця серпня, а з першим вересневим днем усе стає по-справжньому таємничим. “Листя, як і люди, ще не готові здатися. Вони міцно тримаються за минуле, і нехай не в їх силах залишитися зеленими, клянусь, вони до останнього борються за місце, яке так довго було для них домівкою” – пише ірландська письменниця Сесілія Ахерн. 

Багато хто вважає осінь часом смутку і роздумів. Але цим ця пора і прекрасна, адже дає нам можливість насолодитися життям і водночас зануритися в самих себе. “Добре, що є осінь,  вона ніжно і акуратно готує нас до холодів. Улюблена осінь. Час роздумів, рук в кишенях, глінтвейну вечорами і приємною меланхолії …” Тож пропонуємо не впадати в депресію, а сповна відчути подих вітру і приємної прохолоди після спекотного літа. Осінь – така пора року, коли час милуватися неймовірними краєвидами за вікном, вдихати  ні з чим незрівнянний запах осіннього листя, слухати подих холодного вітру, пити каву з кардамоном чи гарячий шоколад, їсти багато сезонних фруктів, пекти ароматний пиріг зі свіжих яблук з корицею. готувати не менш смачні та корисні десерти з гарбуза. Ольга Вербенець у книзі “Страви на чотири пори року: осінь” пропонує якраз великий вибір рецептів осінніх страв, які не вимагають від користувачів великої кулінарної вправності та легких у приготуванні. 

Коли за вікном негода, то хочеться загорнутися теплим пледом і з горнятком запашного чаю з імбиром і медом  насолоджуватися цікавою книжкою.  Її можна читати під шум дощу чи довгими осінніми вечорами, коли за вікном віє холодний осінній вітер. Бібліотекарі підготували романи, оповідання та повісті, які найкраще читати восени. Це книги: «Львів. Шоколад. Кам’яниці» — збірка, яка привідкриє таємниці історії творення галицької столиці. Це десять зворушливих оповідань від знаних письменниць, овіяні романтикою та чарами міста, де колись цокотіли підковами коні, шаруділи шатами львівські пані, пливучи по бруківці, а згодом – дзеленчав старий трамвай. Сучасне місто тут переплітається з давнім, часом упізнаваним, а часом і не дуже, але таким же цікавим і звабливим, як і колись. Каплиця Боїмів і Чорна кам’яниця, вілла на Хресті й будинок на площі Ринок… Усі вони поволі розкриватимуть вам свої таємниці, про які, найімовірніше, ви ніколи не чули й навіть не здогадувалися. Автори збірки: Тала Владмирова, Світлана Горбань, Наталя Лапіна, Любов Долик, Алла Рогашко, Наталка Ліщинська, Анна Хома, Тетяна Белімова, Олена Чернінька, Ніка Нікалео.

Аньєс Мартен-Люган «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву» Аньєс Мартен-Люган пише про жінку, що втратила все – після загибелі чоловіка та дитини вона має вчитися жити заново. У чому сенс життя? Для чого тепер прокидатися щоранку? І чи взагалі можливо полюбити знову? – на такі ключові питання і шукає відповіді головна героїня роману.

Руїс Сафон «Тінь вітру». Знайомимось ми з головним героєм, ще коли він зовсім маленьким хлопчиком знаходить магічну книгу, що змінює раз і назавжди його подальше життя. Книжка містить цілий світ. Вона може відповісти на багато запитань, а може втрутися у ваше життя — і змінити його до невпізнанності… Знайшовши на Цвинтарі забутих книжок твір маловідомого письменника, юний Даніель за одну ніч прочитує його — і розуміє, що віднині життя не буде таким, як раніше. І ми із захопленням слідкуємо за його пригодами, відносинами з людьми, незвичними поворотами долі та магічними епізодами, яких так часто не вистачає у реальному житті. 

Ніна Джордж. Маленька паризька книгарня.

Жан Одинак — власник книжкової баржі “Літературна аптека” — точно знає, як вилікувати почуття, що не вважається захворюваннями й не діагностуються лікарями. Адже він — читач душ, тож кожному покупцеві добирає книги, які якнайкраще впораються зі завданням вилікувати людський смуток, тугу чи зневіру.

Єдиний, кого Жан не може зцілити, — це він сам. Душевний біль від спогадів про Манон, котра покинула месьє Одинака двадцять один рік тому, розбили йому серце і досі тривожать душевні рани. Усе, що вона залишила, — лист, який Жан ніяк не наважиться прочитати.

Усе змінюється одного літнього дня після зустрічі з Катрін, глибоку печаль якої месьє Одинак сподівається вилікувати. Саме цей момент став переломним у  житті Жана. Він вирушає в подорож до місця найболючіших спогадів — серця Провансу, аби пережити час страждань і віднайти себе. Рецепти кухні Провансу, вміщені наприкінці роману, додають книжці особливого колориту: кухня – одна з можливих утеч від абсурдності та збайдужілого світу. Це чудово – відчувати час в усіх ароматах.

Кеннет Грем «Вітер у вербах». Класична англійська казка — саме те, що потрібно, якщо ви читаєте ввечері разом із дітьми. Для дорослих така мила історія не буде нудною, а дітям вона стане улюбленою книгою на довгі роки, адже в ній є все те, що ми так любимо у дитинстві.

  О. Генрі «Останній листок». Прониклива новела американця О. Генрі нікого не залишить байдужим. Історія про молоду художницю, яка смертельно хвора. Її єдина розрада – дивитись на те, як за вікном опадає листя з плюща. Дівчина переконана, що як тільки впаде останній листок – вона помре… Надзвичайно сумна історія про дружбу, талант і самопожертву.

Туве Янссон «В кінці листопада». Цей твір знаменитої дитячої письменниці, наче наповнений відголосками дощу, шарудінням листя, подихом осені. Це не зовсім дитяча історія, а більше доросла, бо в ній йдеться про зовсім недитячі почуття самотності, взаємодопомоги і підтримки. Коли всім хочеться сонця і позитиву, вони йдуть до гостинних мумі-тролів, але що робити, якщо прийшовши в гості ви розумієте, що господарів немає? Звісно, чекати, а водночас намагатись потоваришувати таким різним і водночас непростим створінням.

Надійка Гербіш «Теплі історії до кави» та «Теплі історії до шоколаду» Коли як не восени пити запашну каву і шоколад? А до них неодмінно підійдуть теплі історії від молодої української письменниці. Це історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів.

Юлія Смаль. Теплі історії з корицею. Перед вами — затишна повість про щастя жінки. Вона схожа на клаптикову ковдру, де основа-полотно містить на собі різнобарвні шматочки тканини, що своїм поєднанням творять унікальний візерунок. Текст має центральну сюжетну лінію: молода жінка трепетно кохає свого чоловіка, виховує дітей, пече яблука з корицею, піци та лазаньї, облаштовує дім усілякими мистецькими дрібничками. Строкаті клаптики — це різноманітні історії кохання, згадані, списані з життя чи вигадані самою героїнею повісті. Саме ці замальовки або оповідання роблять книжку неповторною й дарують особливу насолоду читання.

Фенні Флеґґ. Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка».

Багато людей бачили однойменний фільм, але мало хто знає, що він був знятий по чудовій книзі, вартій, аби її прочитали. Головні героїні обговорюють дивовижні історії життя людей, що їх оточують чи оточували. І ні, це не просто плітки двох жіночок у кафе. Це історії, котрі змушують інколи сумувати, інколи захоплюватись чи сміятись. Але всі вони — надихають і додають сили, так що цю книгу можна приймати як ліки від осінньої апатії.

Кетрін Беннер. Дім на краю ночі.

Доктор Амедео Еспозіто з Флоренції прибуває на острів Кастелламаре в пошуках роботи. Там він знаходить друзів, сім’ю, дім і своє місце на землі, де час вимірюється щорічним вшановуванням святої Агати, покровительки острова. Амедео оселяється в закинутому барі «Дім на краю ночі». Хоча тутешні жителі вважають цю будівлю проклятою, одначе згодом це місце стане серцем острова. Тут народяться четверо дітей Амедео і Піни, а за ними — онуки і правнуки. Кастелламаре разом із чотирма поколіннями енергійних Еспозіто проживуть бурхливе століття, зазнаючи змін, принесених світовими війнами, Великою депресією, фашистським режимом і фінансовою кризою. Змінюються політичні режими, люди закохуються і зраджують одне одного, і тільки «Дім на краю ночі» стоїть собі в шумі морських хвиль.

Сайко Кав’ярня на розі. Кав’ярня на розі – чудове місце для зустрічей з найнесподіванішими людьми. Лідці, котра готується до вступу на економічний і підпрацьовує там кельнеркою, пощастило познайомитися з колекціонером забутих книжок. І це змінило життя обох: хтось зумів повернути собі давно втрачений сенс існування, а хтось зрозумів, чому не варто втілювати чужих мрій.

Рока Нурія. Осінь. Серія «ПОРИ РОКУ». Перед вами — книжка для хлопчиків та дівчаток, яка прикрасить на дозвіллі не одну дощову днину. Тут ви знайдете відповіді на прості питання, що цікавлять дітей, дізнаєтеся, як розважитися восени; а дорослі знайдуть і для себе кілька слушних порад. Барвисті малюнки, цікаві завдання наприкінці кожної книжки захоплять малюків. Гарна нагода дізнатися щось цікаве про осінь.

Ще більше осінніх книг у бібліотеці: Джоан Гаррис “Шоколад”,  романи Алли Рогашко “Осіннє Рондо місячної ночі” та Андрія Кокотюхи “Осінній сезон смертей”,  повісті Юлії Смаль “Теплі історії з корицею” та ін.

Осінь – чудова нагода для того, аби перечитати вірші класиків української літератури: Івана Франка, Ліни Костенко, Дмитра Павличка. Дехто обирає для осені книги, що зігрівають душу. Дехто полюбляє щось щемке і сповнене тихим смутком. А ще є книги, на сторінках яких живе сама осінь — в різні епохи, в різних куточках землі: холодна і похмура чи яскрава і терпка, зі своїми врожаями, дощами, святами й турботами.

     Приходьте до бібліотеки та обирайте книги, які якнайкраще пасують осінньому читанню, адже вирізняються напрочуд теплою та затишною атмосферою. Виставка буде діяти до 30 листопада 2021 року.

“Осінні” книги можна читати: в парку, коли ще тепло, у садку, вдихаючи чудовий аромат яблук, або в затишному кріслі, вдома, коли надворі вже дощить. Тиша, спокій і лише легенький шурхіт сторінок. Можна ще смакувати свій улюблений осінній напій: яблучний чай з м’ятою, чебрецем, мелісою. Особливо пасує до осені запашна кава з корицею чи кардамоном та гарячий шоколад (: Бажаємо всім приємного осіннього читання, міцного здоров’я для довгих осінніх прогулянок! Нехай цієї осені у вашому житті буде все добре.

Читайте теплі осінні книги та дивіться відео на нашому YouTube каналі https://youtu.be/MHMTUYZhfwA

Відповідальна Озарко М. М.