Хроніка українського державотворення “Перший день листопадовий”

    1 листопада – визначний день в українській історії, адже саме цього дня 1918 року у Львові почалось Листопадове повстання, що призвело до створення Західно-Української Народної Республіки.  Тож, відзначаючи 105 річницю збройного повстання, яке називають “Листопадовим зривом”, “Листопадовим чином”,  ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 (вул. Хоткевича, 52А) Івано-Франківської МЦБС департаменту культури міської ради 1 листопада 2023 року підготували та провели хроніку українського державотворення “Перший день листопадовий”.

В рамках заходу ми радили читачам переглянути книжкову виставку, на якій представили історичні книжки та періодику, які стосуються становлення української державності у ХХ столітті, а також підготували коротку історичну довідку, яка, у стислій формі, допоможе нашим користувачам пригадати історичні передумови, перебіг та результат Листопадового повстання.  Поразка Австро-Угорщини в Першій світовій війні сприяла посиленню національно-визвольного руху у Західній Україні, яка прагнула до незалежності й власної державності. 18 жовтня 1918 року – у Львові українські політичні діячі Східної Галичини й Буковини створили Українську Національну Раду, яка заявила про прагнення об’єднати всі західноукраїнські землі в єдину державу.

1 листопада 1918 року – українські військові частини під командуванням Дмитра Вітовського взяли під свій контроль Львів та інші міста Галичини.

9 листопада 1918 року Українська Національна Рада проголосила Західну Україну незалежною державою – Західноукраїнську Народну Республіку. ЗУНР – форма української державності періоду Української революції, вагомий досвід державницько-правової розбудови України.

11 листопада 1918 року – Українська національна Рада призначила уряд – Державний секретаріат, який очолив Кость Левицький.

13 листопада 1918 року – Українська національна Рада проголосила створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), президентом якої став Євген Петрушевич.

В екстремальних умовах було вироблено Тимчасовий основний закон ЗУНР, що був ухвалений 13 листопада 1918 року. Він передбачав наявність всіх необхідних атрибутів державності: кордони, назву, принципи народного суверенітету, символіку.

Площа ЗУНР становила близько 70 тис. км², населення – 6,2 млн осіб. За кількістю населення ЗУНР перевищувала Швецію, Норвегію, Данію, Голландію. 71% з них становили українці, 14% – поляки, 13% – євреї, 2% – представники інших народів. Більшість населення проживало в селах та було зайняте сільським господарством.  Попри утворення українського уряду та проголошення ЗУНР, збройне протистояння між Українськими Січовими Стрільцями та польськими вояками призвело до польсько-української війни. Через низку причин, які здебільшого не залежали від українців, Західноукраїнська Народна Республіка не посіла своє місце серед інших нових національних держав Східної Європи.  Вона проіснувала на власній території 257 діб. Після переходу річки Збруч керівництво ЗУНР сподівалося на відновлення власної державності у Східній Галичині спочатку спільно з армією УНР, а згодом шляхом дипломатичних переговорів з впливовими світовими лідерами. Але всі заходи були безуспішними.  Врешті, саме памʼять про власну українську державність у Галичині та бойовий досвід в Українській Галицькій Армії стали основою для подальшої боротьби за незалежну та соборну Україну.

Відповідальна за проведення Лучак Е. І.