Франкові читання “Рядки, що з вічності звучать”

  Останній місяць літа багатий на свята та пам’ятні дати. Тому після  Дня Прапора та Дня Незалежності, нас чекає ще одне важливе свято – день народження Івана Франка. Саме 27 серпня 1856 року на Львівщині народився Іван Франко – видатний українець, який вирішив присвятити своє життя боротьбі за кращу долю рідного народу, служінню українській літературі та культурі.  27 серпня 2023 року з  нагоди 167 річниці від дня народження Івана Франка та задля популяризації його творчої спадщини, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 (вул. Гната Хоткевича, 52А) підготували та провели Франкові читання «Рядки, що з вічності звучать».

Протягом чотирьох десятиліть Іван Франко плідно працював як учений-теоретик та історик літератури, фольклорист,  мистецтвознавець, мовознавець, літературний критик та публіцист. Проте, найбільшої слави зажив як поет. Він називав поезію “вогнем в одежі слова”. Його доробку притаманні зображення найтонших відтінків інтимних переживань, скорбота, пафос, сміливість передбачень. Він використав величезний арсенал поетичних форм, засобів, прийомів, збагативши українську літературу світовим поетичним досвідом.  Ми запропонували нашим читачам прочитати улюблену поезію Майстра Слова, а також розповіли про нього як про близького друга з чудовим почуттям гумору та надзвичайно цікавим життям.  Колись був звичай називати дитину “домашнім” іменем, аби вберегти її від злих духів. Так Франка кликали “малим Мироном” приблизно до 5 років. Згодом це був улюблений псевдонім Франка: Мирон Сторож, Мирон Ковалишин, Мирон***,  Myron,  Miron.

З хлопчиком Мироном ми зустрічаємося в багатьох Франкових оповіданнях.  Іван Якович дуже любив риболовлю, був добрим батьком для своїх чотирьох дітей, обожнював подорожувати. Письменник любив тварин. Як згадує його донька Анна, їх оселя нагадувала “звірячу клініку” з покаліченими тваринами, яких Франки підбирали на вулиці й лікували вдома. Знав 19 мов: російську, білоруську, польську, чеську, словацьку, болгарську, сербську, хорватську, старослов’янську, литовську, давньогрецьку, латинську, німецьку, англійську, французьку, італійську, іспанську, єврейську і староєврейську. Іван Франко прожив неповних 60 років, з них понад 40 віддав активній творчій діяльності. 40 років – 6000 творів. Це означає, що кожних 2 дні з-під пера письменника виходив новий твір, який міг бути віршем, новелою, повістю, романом чи монографією. Обставини склалися так, що в кінці життя Іван Франко  залишився сам. Через агресивне захворювання суглобів його руки паралізувало. Мусив давати собі раду, лише інколи покладаючись на оточуючих. Та він до останнього не втрачав віри, працював на користь свого народу, та, попри всі випробування, зберігав любов до життя. Рівняймося на Франка, берімо приклад з його працелюбності та незламності і читаймо його чудово поезію не лише в день народження письменника, а за будь-якої нагоди.

Відповідальні за проведення: всі працівники.