“Символ державної величі” до 30-річчя Гімну України

13 січня центральна бібліотека для дітей (С. Бандери, 8) презентувала виставку «Символ державної величі» до 30-річчя Гімну України та протягом дня проводила з відвідувачами обговорення щодо цієї тематики.

Звуки Державного Гімну викликають гордість, відчуття причетності до історії та сучасності своєї держави, бажання робити все можливе, щоб ця потужна урочиста мелодія частіше звучала як в Україні, так і за її межами.

Музична редакція пісні «Ще не вмерла України і слава, і воля» офіційно ухвалена Верховною Радою України 15 січня 1992 року.

Народні обранці, зваживши на пропозицію тодішнього Президента України Леоніда Кучми, слова Чубинського «Ще не вмерла Україна» замінили на «Ще не вмерла України і слава, і воля».

Довідка.

Гімн у перекладі з грецької мови означає святкова пісня і є одним із символів будь-якої держави, ідентифікуючи її на міжнародних зібраннях, форумах, спортивних змаганнях.

Історія створення Державного Гімну України

Михайло Вербицький — один із перших композиторів-професіоналів Галичини, яскравий представник національної композиторської школи. У 1863 році він написав музику на вірші Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».

Історія створення українського гімну починається 1862 року, коли український етнограф, фольклорист і поет Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна».

Цей вірш він написав під впливом гімнів двох інших держав – Польщі та Сербії. Є перекази, що в нього на помешканні було зібрання української громади, на якому були студенти з Сербії, які заспівали свій гімн-пісню, яка йому дуже сподобалася і схвилювала його. Він, залишивши своїх гостей, в іншій кімнаті написав вірш „Ще не вмерла Україна”, який того ж дня прочитав своїм гостям. А от музика на цей вірш писалася багатьма композиторами протягом багатьох років.

Одразу після написання вірша його поклав на музику друг і однодумець П. Чубинського М. Лисенко. Створена на його мелодію пісня набула певного поширення на Наддніпрянщині, і час від часу звучала до початку XX ст.

Згодом музику до вірша П. Чубинського створив і К. Стеценко. Проте остаточно пісня-гімн «Ще не вмерла Україна» утвердилась у свідомості українського народу саме в співавторстві П. Чубинського і М.Вербицького.

На хвилі піднесення українського патріотичного і духовного життя в 60-х роках XIX ст. в одному із львівських журналів було надруковано вірш «Ще не вмерла Україна». Цей вірш сподобався М. Вербицькому своїм патріотичним змістом, легкістю форми, і він поклав його на музику спочатку як солоспів у супроводі гітари. Згодом М. Вербицький зробив із пісні солоспіву хорову композицію. На тлі інших пісень духовно-патріотичного змісту «Ще не вмерла Україна» вирізняється широтою осмислення історичної долі народу, передбаченням його духовного відродження. Як національний гімн пісня «Ще не вмерла Україна» була визнана І. Франком, Лесею Українкою, українськими громадами за кордоном. Особливо знаковим було авторство пісні, адже її створили наддніпрянець і галичанин, що знаменувало соборність українських земель.

У наш час як Державний Гімн України було затверджено слова першого куплету і приспіву пісні П. Чубинського «Ще не вмерла Україна» на музику М. Вербицького.

Рукописний текст і ноти цього твору зберігаються в Науковій бібліотеці імені В. Стефаника НАН України.

Правове поле. Маємо знати!

Стаття 4. Офіційне використання Державного Гімну України

1. Урочисті та офіційні заходи загальнодержавного значення повинні розпочинатися та закінчуватися виконанням Державного Гімну України.

2. Державний Гімн України виконується під час:

• • офіційної церемонії підняття Державного Прапора України;
  • відкриття та закриття урочистого засідання Верховної Ради України з приводу складення присяги Українському народові новообраним Президентом України;
  • відкриття та закриття сесій Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад;
  • складення присяги перед Верховною Радою України народними депутатами України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, членами Кабінету Міністрів України, суддями Конституційного Суду України, членами Вищої ради юстиції, членами Центральної виборчої комісії;
  • складення присяги перед Президентом України суддями судів загальної юрисдикції;
  • проведення військових ритуалів у випадках, передбачених військовими статутами.

3. Державний Гімн України виконується також під час:

• • проведення загальнодержавних фізкультурно-спортивних заходів та всеукраїнських спортивних змагань;
  • державних, офіційних та робочих візитів в Україну глав іноземних держав, глав парламентів і урядів іноземних держав, а також керівників міжнародних організацій – відповідно до дипломатичного протоколу;
  • урочистого відкриття та закриття навчального року, проведення інших урочистих заходів навчальними закладами;
  • в інших випадках, передбачених законом.

4. Державний Гімн України з дотриманням вимог цього Закону може виконуватися під час відкриття пам’ятників і пам’ятних знаків, присвячених знаменним подіям в історії України, національним і державним діячам України, видатним особистостям, а також під час урочистих або святкових заходів, що проводяться органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, політичними партіями, професійними спілками, іншими об’єднаннями громадян та фізичними особами.

Стаття 7. Правовий захист Державного Гімну України

1. Державний Гімн України є власністю держави і не належить до об’єктів авторського права.
2. Не допускається використання або імітування звучання Державного Гімну України у рекламі.
3. Використання Державного Гімну України не за призначенням, спотворення його тексту чи музики, а також його довільна інтерпретація забороняється.

Відповідальні за підготовку та проведення заходу Томілова Л.І., Телезин Г.В.