Результати всеукраїнського соціологічного дослідження, проведеного в бібліотеках Івано-Франківської МЦБС “Патріотичний настрій молоді” 2017 рік

Протягом липня 2017 року в бібліотеках МЦБС було проведено соціологічне дослідження “Патріотичний настрій молоді”, в якому взяло участь 19 респондентів віком від 14-19років — 6/31%/ респондентів, 20-24р. – 10/52%/, 25-35р. – 3/16%/. З них 5 /26,3% – чоловіки, 14/73,7% / – жінки, 7/36,8%/ – студенти вишів, 3/15,7%/ – учні шкіл, 1/5%/ – студент коледжу, 4/21%/ – працююча молодь, 4/21%/ – навчаються і працюють одночасно.

Тема для опитування на часі, тому, що патріотичне виховання в умовах війни з окупантами одне з актуальних завдань держави, суспільства, в тому числі і бібліотек.

Відповідаючи на питання “Що таке патріотизм?” 7/36,8%/ вважає, що це любов до батьківщини, 12/63%/ – бажання жити і працювати на благо своєї країни, 11/57%/ – готовність захищати батьківщину, 5/26,3%/ – відчувають гордість за свою країну та досягнення її громадян. 9/47%/ респондентів вважають себе патріотами своєї країни безсумнівно і стільки ж – скоріше так. І тільки 1/5%/ важко на це питання відповісти.

17/89%/ респондентів вважають, що національна ідея відіграє провідну роль у побудові держави і 3/15,7% / – що національна ідея не є ключовою для важливих змін у державі. 10/52,6%/ не спромоглися назвати справжніх патріотів України. Всі решта назвали: воїнів АТО, Романа Гурика, С. Вакарчука, Скрябіна, Руслану, Р. Зозулю, Л.Костенко, Т.Шевченка, С. Притулу.

Історичне минуле дуже важливе, вивчати і знати його необхідно кожному. Так вважають 14/73%/ опитаних, 3/15,7%/ вважають, що кожен сам обирає , наскільки важливо для нього знання історичної спадщини. 2/10,5%/ респондентів схиляються до думки, що історичне минуле потрібно пам’ятати, проте, воно не відіграє ніякої ролі в подальшому розвитку держави.

Святою вважається для кожного українця національна символіка і знати історію виникнення, значення повинен кожен українець. Проте, серед опитаних лише 1/5%/ знають про історію виникнення , 4/21%/ – лише значення, 14/73%/ – знають про одне і друге.

17/89,4%/ опитаних переживають надію, 8/42,1%/ – повагу, 7/36%/ – любов, 4/21%/ – гордість, 2/10,5%/ -захоплення, 1/5%/ – симпатію, довіру, недовіру, скептицизм, розчарування.

Як громадяни України 12/63%/ пишаються культурою країни, 11/57,8%/ – минулим країни. Духовністю народу — 9/47,3%/, по 7/36,8% – мистецтвом, спортивними досягненнями. Науковими , технічними досягненнями та армією. – по 5/26,3%/; 1/5%/ респондент — захистом прав і свободи громадян.

Серед опитаних — 11/57,8%/ – оптимістів, 6/31,5%/ – реалістів, 2/10,5%/ важко відповісти.

На сьогоднішній день найбільш гостро стоять проблеми: економічна ситуація в країні — 13/68,4%/, алкоголізм — 11/57,8%/ , безробіття, куріння — 10/52,6%/, корупція і наркоманія , відсутність підтримки від держави — 9/47,3%/; 5/26,3%/ – проблеми зі здоров’ям, морально-етична деградація суспільства, брак матеріальних ресурсів. 3/15,7%/ – відсутність взаєморозуміння з батьками, 2/10,5% / – недоступність освіти.

Плануючи своє майбутнє, 16/84,2%/ респондентів роблять це на довгострокову перспективу і 3/ 15,7%/ на короткий час.

На реалізацію життєвих планів може мати значний вплив ситуація в країні -9/17,3%/. 6/31,5%/ вважають, що реалізація їх життєвих планів повністю залежить від ситуації в країні і 4/21%/ може вплинути, але вкрай незначно.

11/57,8%/ з надією дивляться в майбутнє, 7/36,8%/ – спокійно, але без особливих надій та ілюзій, 1/5%/ – тривогою і невпевненістю.

Патріотизм у молоді виховувати потрібно , особливо зараз. Та к думають 17/89%/ респондентів. 2/10,5%/ опитаних вважають, що вірні два варіанти — формуватися стихійно і виховувати патріотизм . 2/10,5%/ сумніваються у цьому.

6/31,5%/ вважають, що держава в деякій мірі, піклується про виховання патріотизму, 4/21%/ вважають , що ні.

Назв загальнодержавних програм опитані не назвали, тільки окремі тези — проведення в певних закладах заходів патріотичного напрямку, прийняття закону про подвійне громадянство, запровадження 75% україномовних передач в ЗМІ, популяризація літератури патріотичного спрямування в бібліотеках, школах і вишах. 5/26,3%/ не змогли відповісти на дане питання. 17/89,4%/ вважають, що бібліотека впливає на розвиток патріотизму серед українців, 2/10,5%/ – що ні.

Бібліотека як культурно-освітня установа повинна спрямувати зусилля на виховання патріотизму серед різних верств населення,особливо дітей, юнацтва, молоді. Для цього бібліотекам необхідно:

– постійно працювати над оновленням фонду літературою патріотичної тематики;

– налагодити співпрацю з навчальними закладами, бібліотеками інших відомств, клубами, які створені для молоді, в рамках проекту “Спільна робота міських та шкільних бібліотек;

– використовувати в роботі методичні рекомендації “Національно-патріотичне виховання в бібліотеках серед різних категорій користувачів, підготовлені в методичному кабінеті ЦБ;

– планувати спільне проведення масових заходів з центром патріотичного виховання ім. С. Бандери, музеєм визвольної боротьби ім. С.Бандери, НД.

– висвітлювати події патріотичної тематики за допомогою різноманітних форм бібліотечної роботи: цикли книжкових виставок, полиць, бесід, інформаційних повідомлень, зустрічей з воїнами АТО, волонтерами, учасниками визвольних змагань, їхніми родинами в рамках проекту “ Прочитай книгу про війну”.

– створити в бібліотеках Зони героїко-патріотичної тематики “Вшануймо героїв”.

– на прикладах життя героїв виховувати у молоді патріотизм, особливо у допризивників, закликати молодь до здобуття знань, які б у майбутньому були використані для оборони України, розбудови її, збереження незалежності, згуртування нації, проведення державотворчих реформ;

– на масові заходи патріотичного спрямування запрошувати воїнів АТО, волонтерів, викладачів, залучати користувачів юнацького віку;

– при проведенні роботи з юнацтвом використовувати новітні технології, проводити відеопрезентації, відеомандрівки місцями бойової слави.