Презентація поетичної збірки Лесі Геник “Коронована весна” – “Це душа, що жадає духа…”

Коли серце бубнявіє мукою –
безкінечна рутина бруньчань –
оживляєшся тихими звуками
молитов чистослівних ячань.
Леся Геник

Що є поезія…  Поезія – витончений  стан душі.  Це  – самовираження особистості з глибоким духовним світом. Поети – небайдужі люди, все пропускають крізь  власне серце, чутливі до чужого болю. Поезія – особливий  Божий дар, талант, який потрібно нести до людей. Бо місія у поета непроста –  возвеличувати, оспівувати  прекрасне, світлі сторони буття  і привертати увагу людей до  болючих виразок, до проявів зла і темряви, аби застерегти, зупинити… Поезія – це особливе світобачення, філософське світосприйняття,  медитація духу. Бо лише дух може здійматися до таких вершин людської думки, сягати ген до небес, занурюватися в незвідані глибини.

Леся ГЕНИК – (справжнє Олександра Туєшин) –  прикарпатська поетеса, уродженка с. Середній Березів, що на Косівщині (Івано-Франківська область). За фахом – філософ-релігієзнавець, закінчила філософський факультет і аспірантуру Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Зараз живе і працює в м. Івано-Франківську. Твори авторки неодноразово друкувалися на сторінках ряду газет, альманахів, колективних збірників та художньо-літературних видань, зокрема в журналах «Дніпро», «Золота пектораль плюс», «Дзвін» та ін. У 2012 році – один з ініціаторів створення Міжрегіонального поетичного клубу «Об’єднані словом», очільником якого є на даний час. У 2013 році побачила світ перша поетична збірка «Від душі до душі». «Полинова ріка» – друга книга поетеси. І в 2021 році з’явилася нова поетична збірка – «Коронована весна». У своєму відгуці про цей поетичний доробок Констянтин Климчук зазначив: “В історії людства часто траплялося так, що під час жахів війни, лютування голоду чи чорної косовиці моровиці, народжувалися витвори мистецтва. Люди бралися за перо, пензля чи стека і знаходили розраду в творчості, або ж черпали в ній життєві сили. Поетеса з Прикарпаття Леся Геник з цієї когорти обраних. Ба, навіть більше, і її зачепило чорним плащем хвороби, і її намагалися вирвати із життя безжально-крижані руки Кістлявої. Ще в прозовому вступі жінка описує нестерпно-довгі ночі хвороби, коли на думці лише одне «…вдихнути на повні груди, не ловлячи себе на думці, що дихаєш? Бо дихання – це ж природна властивість організму, і як добре просто дихати, дихати, дихати…» Леся Геник своєю збіркою ніби закликає читача задуматися над буттям. Чи варто гнатися в божевільному темпі за примарними благами, коли найвищим благом може бути день без задухи. Пропонує зупинитися і роззирнутися, може, щось за тією гонитвою втрачене? Її поезія – не жалібний плач, а неперервний потяг до життя. Митці гостро відчувають біль, коли, здається, самі стіни кричать про допомогу. І в цих стінах лікувального закладу хочеться трансформувати свій біль, біль ближніх та рідних, біль просто незнайомих людей в римовані рядочки, щоб хоч своєю творчістю, своєю вірою допомогти тим, кому ще можна допомогти. Втішити, розрадити заспокоїти. Буває, накочує відчай, проте в найскрутніший час приходить на допомогу віра.”

6.06.2021р. о 13:00 в  читальному залі  міської центральної бібліотеки (вул. П. Орлика, 5) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбулася презентація поетичної збірки  Івано-Франківської поетеси Лесі Геник «Коронована весна» – «Це душа, що жадає духу…». «Коронована весна»  – невелика поетична збірка з потужним словом і резонансним звучанням, що допомогла виговорити наболіле багатьом, осмислити сутність випробувань і знову розправити зміцнілі крила. 

Леся Туєшин  – поетка, яка вже має з чим прийти до людей, має своїх читачів і шанувальників, які добре знають, а ще точніше вирізняють її поетичне слово серед сонму поетичних голосів,  багатоголосся душевних вібрацій. Справжня поезія і є тим неповторним високим звучанням, що без перебільшення, гармонізує світ. Така поезія дуже правдива і щира, в ній чітко проглядається гармонія творчості і способу життя. Вона зворушує, дарує прозріння і мотивує до переосмислення життєвих пріоритетів та цінностей. Саме до такої поезії належать вірші Лесі Геник.   Знайомство з поетичним словом  Лесі Туєшин – це відкриття мікрокосмосу, дивовижного і неповторного. Своїми поезіями  поетка ілюструє свої  цінності, свою любов до світу і людей,  які проглядаються в кожній строфі, слові.  ЇЇ  поезія бере за душу і породжує  цілу гаму міркувань та запитань, на які  сама ж дає відповіді поетичними рядками, інтимними рефлексіями, болючими і цілющими сповідями, мудрими притчами.

На презентації Леся Геник проникливо читала вірші зі збірки “Коронована весна”, ділилася особистими рефлексіями, відповідала на запитання. Учасники заходу також декламували вірші, обмінювалися враженнями та коментарями. Щирими та емоційними були виступи Оксани Пронюк-Кузьми, Ігоря Лазоришина, Володимира Присяжнюка, Галини Угриної, Лідії Жовніренко. Сприйняття поетичного слова підсилював мультимедійний супровід.  Книги з автографом і посвятою Лесі Геник отримали всі бажаючі.

В незабутній атмосфері недільного дня відбувся обмін  світлими енергіями, щире спілкування в царині поетичного слова та усвідомлення, що попри всі виклики сьогодення життя триває… І  життя прекрасне! 

Модератор заходу – Світлана Балабан.