Портрет на тлі епохи «Степан Ленкавський, український політичний діяч, ідеолог ОУН, публіцист»

  Степан Ленкавський, один із співзасновників Організації українських націоналістів, її чільний ідеолог, автор Декалогу українського націоналіста, Провідник Закордонних частин ОУН після вбивства Степана Бандери – велична й одночасно скромна постать, що до недавнього часу цілком незаслужено перебувала поза увагою сучасних дослідників українського націоналізму. 04. 2024 р. о 12.00 працівники читального залу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради  на  запрошення  Богдани Ботюк, завідувачки відділу денного перебування Івано-Франківського  територіального центру соціального обслуговування, у форматі волонтерської діяльності провели  захід – портрет на тлі епохи «Степан Ленкавський, український політичний діяч, ідеолог ОУН, публіцист» (до 120-річчя від дня народження Степана Ленкавського (1904-1977).

Провідний бібліотекар читального залу ЦБ Надія Каретнікова означила основні віхи життя та політичної діяльності Степана Ленкавського, уродженця с. Угорники біля Івано-Франківська та зосередила увагу на дитячі і юнацькі роки, які пройшли в селах Івано-Франківської області. Зокрема бібліотекар зазначила: “Степан Ленкавський закінчив філософський факультет Львівського університету, з середини 1920-х – активний учасник націоналістичного руху. Член проводу Союзу української націоналістичної молоді, один із засновників ОУН, входив до складу першого Проводу. Його запам’ятали як людину, яка випромінювала надзвичайну глибину інтелекту. 1929-го він підготував «Декалог ОУН» («Десять заповідей українського націоналіста»), де виклав основні морально-етичні засади борця національно-визвольних змагань, яких в першу чергу дотримувався сам. Пройшов через арешти поляків (1930 рік) і гестапо (як один із ініціаторів проголошення Української держави у Львові в 1941-му), перебував у концтаборі Аушвіц. Очолював Провід ОУН після смерті Степана Бандери. При цьому ніколи не прагнув влади і запам’ятався побратимам своєю скромністю. Присвятив себе служінню Україні. Можливо, тому й не мав сім’ї – аби не наражати рідних на небезпеку. Помер 30 жовтня 1977 р.  в Мюнхені після важкої хвороби. Присутні на заході в читальному залі ЦБ мали змогу переглянути відео “Ірина Фаріон про “Монаха ОУН – Степана Ленкавського…”. Також бібліотекарями була організована тематична виставка “Степан Ленкавський. Життя і твори”.

   Відповідальна за проведення заходу Надія Каретнікова.