Поетична світлиця “Кобзар”

“Я розгортаю томик “Кобзаря”, і мені здається, що я кладу руки на трепетне гаряче людське серце – серце, що так багато пережило і так багато пізнало, і я відчуваю його потужний пульс у пристрасних вільних ритмах Шевченкового вірша”.
(Микола Бажан)

10 березня протягом дня у бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька,100) проведено поетичну світлицю “Кобзар” Тараса Шевченка — одна з тих книг, “що їх адресовано кожному поколінню живущих” з нагоди 180-річчя з часу виходу першого “Кобзаря” та 206-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

12 лютого 1840 року вийшов цензурний дозвіл друкувати “Кобзар”. Із друкарні збірка вийшла десь наприкінці березня і дістала одностайне визнання критиків щодо поетичного хисту її автора. Милозвучне поетичне слово, близькість до фольклору, палка любов до України, чиста народна мова — основні риси Шевченкової поезії, яскраво проявилися у цій книзі. І згодом, уже на довгі віки, уся творчість нашого генія асоціюється із цією святинею українського народу, із “Кобзарем”. Насамперед бібліотекар ознайомила відвідувачів із важкою долею Т. Г. Шевченка та із труднощами цензури, які пережила його книга. Присутні ділилися своїми вподобаннями щодо творів Тараса Григоровича, читали свої улюблені вірші, а діти розгадували кросворд і вікторини. Серед численних видань творів Шевченка відвідувачів найбільше зацікавило повне нецензуроване видання “Кобзаря” та оригінальна копія так званої захалявної або Малої книжки. Тож поезія видатного українця і на сьогодні залишається актуальною і має велику популярність серед нащадків.

Відповідальна за проведення: Козак-Дидич М.В.