Патріотичний флешмоб “Вишиванка єднає”

   16 травня в Україні та за її межами відзначають День вишиванки. За доволі короткий час це свято еволюціонувало зі студентської акції до міжнародних масштабів. Для українців вишиті сорочки є символом національної ідентичності. Проте наразі їх носять по всьому світу на знак підтримки нашої культури і традицій, що набуло особливого сенсу під час війни. Вишиванка – це Душа України на тканині. В усьому світі існують символи, які глибоко вкарбовані в культурний код країни.

Для України таким символом, поза сумнівом, є вишиванка. Ця традиційна сорочка – не просто одяг, а втілення історії, традицій та національної гордості. В цей день, 16 травня 2024 року, на  Абонементі ЦМБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся патріотичний  флешмоб “Вишиванка  єднає” від бібліотекарів, користувачів книгозбірні та мешканців мікрорайону та міста в вишиванках. В форматі заходу бібліотекарка  та мисткиня Тетяна Нємцева  презентувала свою фотовиставку “Вишиванка – твій генетичний код”, представлену в вітринному просторі. “У моїх кадрах, як у вітражі, переплелися різні барви, котрі формуються у неповторний візерунок. І достатньо лише одному променю із надр сонячного сплетіння, під вишиванкою, виринути із душі – весь автентичний образ набуває життєстверджувальних сенсів. Цю виставку присвячую рідним наших захисників і захисниць. Тих людей-титанів, котрі щодень очікують із нетерпінням на коротеньке повідомлення, ревно молються за своїх найдорожчих”- розповіла авторка робіт. Вишиванка завжди була не просто деталлю гардеробу, а відображенням духовного світу народу. Кожен орнамент, виконаний на ній, має свій сенс, свою історію. Через роки вишиванка зберегла свою унікальність, захоплюючи своєю красою та майстерністю виконання. “Моя вишита сорочка є свідченням ручної роботи, витонченості виконання та глибокого розуміння традицій. Кожен стібок на ній – це відданість культурним цінностям та передача досвіду попередніх поколінь, – говорить львівська майстриня Ірина Поліщук. – Одягаючи цю сорочку, я не просто ношу одяг, а відчуваю зв’язок з коренями, з історією своєї країни. Вишиванка для мене – це не просто модний аксесуар, а символ національної гордості та спадщини, яку я з гордістю передаю наступним поколінням” – підкреслила  бібліотекарка і зачитала свій авторський вірш “Одягни вишиванку”: 

“Одягни вишиванку за тих, хто сьогодні не зможе,
Їм в раю херувими розкраюють небо навпіл,
Тихим дотиком льону блакитні стібки ставить обрій,
І меріжку виводить як лілію сам Гавриїл!

Одягни вишиванку – вітраж твого серця із ниток,
Одягни за усіх, хто на душу приміряв її,
В домотканну тканину в уламках зодягнений обрій,
Канделябри акацій завмерло стоять у імлі!

Одягни вишиванку за тих, хто сьогодні у небі,
Їх могили-хрести в матіолах мовчать про своє,
Одягни вишиванку заплачену кров’ю і потом,
І відчуєш: у неї ім’я навіть є!”

Під час заходу в приміщенні бібліотеки  також презентували книжкову виставку “Україну я люблю, вишиванку одягну”, під час якої провели акцію “В вишиванці з книжкою”, де кожен учасник розповів про свою книгу, яку читав недавно. На заході була присутня запрошена гостя, учасниця літературної платформи “Об’єднані словом” Ярослава Харук, яка зачитала свій вірш та розповіла про  роль вишиванки в її родині та про родинне дерево, яке  представляє історію 5-ти поколінь. Вітаємо всіх з Днем Вишиванки! Хай попри всі негаразди нашого сьогодення вишиванки сповнюють наже життя яскравими фарбами, підтримують наш зв’язок із предками, укріплюють наш дух і тіло. Разом обов’язково переможемо. Дякуємо ЗСУ і всім, завдяки кому це  емоційне свято було  можливе. Захід відбувався як прибібліотечній території, так і  в приміщенні книгозбірні. Учасники: запрошені гості,  користувачі бібліотеки,  мешканців мікрорайону та міста.

Відповідальні за підготовку та проведення заходу – Тетяна Нємцева, Ольга Кирста.