Літературна година “Поезія – це завжди неповторність…”

Поезія – це музика душі, її духовний вимір та високий злет. Вважають, що поезія – це згусток думок і почуттів. Іван Франко називав поезією кристалізіцією життя, а Ліна Костенко – неповторністю і безсмертним дотиком до душі, Василь Стус – окрасою… Символом поезії, як відомо, є крилатий кінь Пегас, адже “крилатість” – одна з важливих її якостей. Немає відповіді на питання в чому секрет поетичних чарів, звідки приходить поетичне натхнення. Серед кращих винаходів людства поезія займає почесне місце. Вірші здатні чарувати, підбадьорувати, надихати на боротьбу. Або навпаки заспокоювати, зцілювати душу. Як вдається поетам так глибоко проникати в людські почуття! Так ніжно розповідати про кохання й гостро – про ненависть та ревнощі. Диво поезії – незбагненне, величне, прекрасне, загадкове, тому й вабить багато читачів.

Справжня поезія – неповторна. Вона може розповісти і про знайомі, буденні речі звичайними словами, але розкривати їх по-новому. Творчість поета полягає в тому, щоб знайти цей новий, неповторний, ніким ще не випробуваний спосіб поєднання слів, який може вразити читача, знайти шлях до його душі й залишити в ній слід та надихнути на достойні вчинки та звершення.  

14.04.2021 року о 13.00 працівники читального залу ЦБ (вул. К. Данила, 16) Івано-франківської МЦБС Департаменту культури міської ради на запрошення Богдани Ботюк, завідувачки відділу денного перебування Івано-франківського територіального центру соціального обслуговування у форматі волонтерської діяльності, провели літературну годину “Поезія – це завжди неповторність…”. Захід проходив у відкритому павільйоні на території палацу Потоцьких. Присутні після тривалого локдауну спрагло слухали  інформацію бібліотекарів про поезію та її значення для духовного життя особистості, насолоджувалися поетичним словом. На заході звучали вірші Л. Українки, Т. Шевченка, І. Франка, Л. Костенко, М. Вінграновського, Б.-І. Антонича… Присутні мали нагоду ознайомитися з тематичною викладкою “Поезії не змовкне джерело”. Бібліотекарі запрошували учасників заходу відвідувати читальний зал і знаходити час для читання.

Не зважаючи на непривітну весняну погоду очі присутніх посвітліли, на обличчях розвітли усмішки. Літні люди щиро дякували бібліотекарям  за світлий промінчик поетичного слова серед буденності і викликів сьогодення. Щиро сподіваємось, що відродили сподівання на краще в душах цих поважних шановних людей, подарували позитивні емоції та естетичну насолоду.  

Відповідальні: працівники читального залу ЦБ.