День вшанування захисників Донецького аеропорту.

20 січня. День, який вже увійшов у пам’ять як символ мужності, самопожертви і незламності. Цей день присвячений тим, хто став героєм, захищаючи Донецький аеропорт, відомий не тільки своєю стратегічною важливістю, а й тим, що став символом нескореності українського духу. У цей день, кожен, хто був причетний до оборони аеропорту, згадує про безперервні бої, про кожен крок на виснаженій землі, про сотні годин у тіні уламків, про постійне відчуття того, що наступного моменту може не бути. Ті, хто пережив цей пекельний час, говорять про нього мовчки, з певною гіркотою і водночас із глибокою гордістю. Більшість з них були простими людьми, звичайними бійцями, які потрапили у вогняний круг, де не було місця для сумнівів. Вони не мріяли про славу, а просто виконували свій обов’язок, ризикуючи своїм життям. Легендарний «кіборг» — це не просто слово, а образ тих, хто, захищаючи аеропорт, став невидимим щитом, за яким ховалися тисячі. Вони встояли, навіть коли ресурси були на межі, коли їм доводилося чинити опір без належного постачання, без сонячного світла, майже вічно у темряві і холоді. Усі ці моменти вже стали частиною української історії. Бої за Донецький аеропорт тривали місяці, і незважаючи на численні обстріли, терористичні атаки, погіршення умов, вони не зламалися. Їхня воля, їхня рішучість і відданість своїй країні стали уроком для всіх. І хоч багато хто з них вже не повернувся додому, вони залишили по собі не лише фізичні спогади — уламки, руїни, а й вічний дух незламності, який живе у кожному, хто пам’ятає про їхній подвиг. Сьогодні, коли ми вшановуємо цих героїв, ми згадуємо не тільки їхні імена, але й ту мужність, з якою вони стояли до кінця, не дозволяючи ворогові отримати те, що він прагнув. І хоча аеропорт давно зруйновано, а війна не закінчена, ці героїчні сторінки української історії не зітруться з пам’яті народної. 20 січня — це більше ніж просто дата. Це день, коли серце кожного українця має битися в унісон з тими, хто, захищаючи аеропорт, не побоявся стати частиною великої історії. І в кожному з нас, хто згадує їхній подвиг, живе те, заради чого вони боролися — мир і незалежність нашої держави.