“Водохреща морозцем йде з легеньким вітерцем”

Коли в Йордані хрестився Ти, Господи, 

Троїчне явилося поклоніння: 

бо Родителя голос свідчив Тобі, 

возлюбленим Сином Тебе називаючи;

 і Дух у виді голубинім засвідчив твердість слова.

 Явився Ти, Христе Боже,

і світ просвітив, слава Тобі.

Тропар 

Сьогодні 19 січня у бібліотеки-філії №11 (с. Угорники) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради було підготовлено народознавчу хвилинку «Водохреща морозцем йде з легеньким вітерцем»

Сьогодні східні християнські спільноти спогадують одну біблійну подію – Богоявлення. Саме сьогодні, згідно біблійних текстів прийняв хрещення Ісус від Івана, перед тим як відлучитися в пустелю на сорокаденний піст. 

В нашій традиції цей день мав особливе місце у циклі зимових свят. Варто не забути, що празднецтво починається завжди з вечора, після заходу сонця. Отож, ще напередодні все починається Святвечором. У давнину в українських хатах напередодні Різдва Христового мастили глиною хатню долівку, заносили оберемок сіна й стелили його під столом. Воно мало пролежати там до Водохреща. Добрим знаком було, якщо на ньому переспав пес або кіт. У західних областях України до хати вносили плуга чи ярмо, столярські причандалля, а в інших — випікали тістечка у формі господарського реманенту чи збруї, обрядовий хліб «Василі», який також клали на покуть. Щойно на небосхилі з’являлася перша передвечірня зірка, усією родиною сідали за, як казали, багатий стіл. Він справді був багатим — з дванадцяти різноманітних пісних страв, а звідси й назва «багата кутя» чи «багатий Святвечір.

На наступний день, ще з позаранку починалося по церквах служіння, котрі закінчувалися великим водосвяттям. В давнину, було традиційно святити воду на водоймах. Це робилося дуже процесійно і святочно. За переказами старших людей: кожен господар прийшовши додому, робив невеличке кропильце і перш ніж почав снідати – обходив всю свою господу окроплюючи її принесеною водою і співаючи при цьому тропар празника, котрий по селах знали усі. Також за переказами, сьогоднішня вода має ще протягом тижня цілющі властивості. І набрати її в будь-якій криниці можна і вона буде стояти цілий рік. Є ще ціла низка різних народних звичаїв, традицій і різного роду прогнозів, котрих всіх зараз і не описати. 

І хоча всі вони не мають жодного відношення до справжнього християнського віровчення, але вони залишилися ще від давніх часів, від наших пращурів, як свідоцтво про нашу багату, своєрідну, особливу і стародавню культуру.