4 березня о 15.00 працівники центральна бібліотека для дітей (вул. С. Бандери, 8) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради приймали учасників ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу дитячого читання «Книгоманія – 2020». Натхненні та трохи схвильовані претенденти на звання «Суперчитач бібліотеки» збиралися та знайомилися між собою.
Шість крутих підлітків, адже йдуть по життю із книгою. Сміливих, адже кинули виклик собі та пішли на літературні змагання. Творчих і креативних, адже виконати конкурсні завдання було не так-то просто.
Конкурс найкращих читачів бібліотеки нагадував розкішний пікнік, на який діти принесли свої найулюбленіші книги та вдихнули у них своє розуміння, сприйняття, свої враження та емоції. Було дуже цікаво слухати виступи дітей та спілкуватися з ними.
Перемогу виборола Гребенюк Анастасії. Вона була переконлива у виступі, активно спілкувалася з однолітками у соцмережах, пропагуючи книжки, долучилася до спільноти «Таємне товариство книгоманів», а її щоденник журі визнало найкращим.
Козань Михайло отримав звання «Суперчитач бібліотеки» серед учнів 6 класів.
Всім учасникам удачі! І нехай любов до книги та пізнання тільки міцнішає! Адже яке то кохання без читання!:)
Відповідальні за підготовку та проведення заходу Железняк Марія та Томілова Лілія.
25 лютого в центральній бібліотеці для дітей (вул. С. Бандери, 8. Т.: 53-25-97) проходив еко-тренінг «Чи готовий ти до сортування твердих побутових відходів?» Учні 7-х класів школи №11 відгукнулися на пропозицію поговорити про цю над важливу тему. У процесі обговорення та тренінгових ігор учасники тренінгу мають напрацювати особистісні кроки, впроваджуючи які, кожен відчує свою причетність до поліпшення екосистеми планети. Маленькі кроки кожного можуть зробити планету чистішою, здоровішою, а від того й красивішою.
У природі немає ніякого сміття. Усе, що створила природа, є початком чогось нового. Але ми , люди, у процесі життєдіяльності створюємо сміття, яке не знаємо куди подіти. «Усі ми пасажири одного корабля, що називається Земля» – сказав Антуан де Сент-Екзюпері. Ми прийшли на цю землю, щоб жити, творити, працювати, розвиватися. Проте ми маємо пам’ятати, що наша діяльність не повинна зашкодити природі, адже ми – невід’ємна часточка матінки-природи. Без неї ми ніщо, адже обійтися без чистої води, повітря, Сонця, без щедрих дарів природи, якими вона нас годує, ми ніяк не можемо.
А тим часом в Україні під цілими горами сміття вмирає земля. Земля, на якій можна було б вирощувати хліб та сади, а підземні води забруднюються настільки, що жителі сіл черпають зі своїх колодязів не воду, а рідину, часто непридатну для пиття.
Сьогодні нам потрібно відчути потреби Землі, прислухатись, придивитись до її проблем. Почувши їх, людина має змінити філософію свого життя, виробляти у собі високу екологічну культуру та свідомість.
Статистика каже, що звичайна сім’я викидає щоденно в середньому 5 кг сміття. Порахуйте, скільки це буде у рік? Звичайне сміття оточує нас скрізь: воно під ногами, в лісі, в кущах, в річках, морях, під вікнами багатоповерхівок. В смітті граються наші діти. Воно стало атрибутом нашого життя. Екологи називають проблему засміченості екологічною катастрофою. Скоро сміття поглине нас, нашу цивілізацію.
Сортування сміття для мешканців розвинених країн – повсякденна справа. Коли подорожуєш Європою, впадає в очі велика кількість різнокольорових контейнерів для сміття. І чим розвиненіша країна, тим цих контейнерів більше.
В Швеції 99% сміття піддають переробці, в Німеччині, Швейцарії, Австрії – 97%, в Японії – 90%, а в Україні – лише 5%.
В нашій країні дуже маленький відсоток людей дійсно сортують відходи, хоча мають для цього можливості. Дехто не знає, з чого почати, а дехто просто не розуміє важливість сортування сміття.
Учасники заходу ознайомилися з правилами сортування твердих побутових відходів, дізналися, які предмети та залишки їжі забороняється викидати у смітники, почули статистичні дані про відсоток переробки сміття у розвинених країнах та дізналися, що Івано-Франківськ запустив сміттєсортувальну лінію у Рибному та будує сміттєпереробний завод.
Хлопці та дівчата вирішили захист екології починати з найлегшого – з сортування домашніх побутових відходів. Ця справа під силу кожному, хто має свідому екологічну культуру.
Учні також активно включилися в обговорення, з зацікавленістю сприймали нову для себе інформацію з екобезпеки, розповідали, як вдома відбувається процес сортування сміття, виявили обізнаність у тому, що і як шкодить нашій екології, дивились відеоролик про велику океанічну пластикову пляму-острів, писали лист-відповідь інопланетянам, з захопленням включилися у тренінгові ігри.
Наприкінці заходу діти обіцяли робити посильні для них справи, аби жити у гармонії з природою.
Було активно, позитивно та дієво!
Бережемо планету!
Відповідальна за підготовку та проведення заходу Томілова Лілія.
21 лютого центральна бібліотека для дітей (вул. С. Бандери, 8. Т.: 53-25-97) централізованої бібліотечної системи проводила медіа-вікторину «Краса і сила української мови» до Міжнародного дня рідної мови з учнями 7 класу школи №21.
“Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову”
Ліна Костенко
«У світі їх тисячі. Є китайська та суахілі, є чукотська і романська. А мексиканської та американської немає. А якою найчастіше користуєтеся ви?» З такої інтелектуальної загадки почалося спілкування бібліотекаря з читачами.
Мова — одна з найбільших святинь народу. Немає мови — припиняє існування й сама нація. “Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову,” – з тривогою звертається до свого народу Ліна Костенко. Бібліотекар ознайомила дітей з вражаючою статистикою щодо мов світу.
Нині у світі нараховується 6809 «живих» мов
Найбільш поширена мова світу – китайська: вона налічує 1,2 мільярда мовців
Англійська мова є першою для 354 мільйонів людей і для такої ж кількості людей – другою
Щотижня у світі зникає одна мова, разом із нею в історію йде і народ – носій цієї мови
За невтішним прогнозом лінгвістів, через 25 років від «наявних» живих мов залишиться лише десята частина
90% сьогоднішніх мов світу знають менше 100 тисяч осіб, а відтак ці мови мають проблемну перспективу
357 мов мають до 50 носіїв, а отже знаходяться на грані вимирання
46 мов мають тільки по одному носію, разом із їх смертю помре й мова, яку вони представляють
Вчені стверджують, що для того, щоб мова жила й успішно розвивалась, необхідно, щоб на ній розмовляло не менше 1 мільйона осіб. Таких мов нині у світі не більше 250
Кількість мов, якими розмовляють люди нашої планети, зменшується швидше, ніж зникають рідкісні види птахів і тварин.
Шокуюча статистика дає відповідь на питання, чому лінгвісти всього світу б’ють на сполох і чому виник Міжнародний день рідної мови. Збереження багатомовності дає можливість зберегти унікальний погляд на нашу тисячолітню історію і культуру, виробити найбільш широкі підходи у сфері взаєморозуміння і людяності.
Цей день – ще одна нагода для кожного громадянина усвідомити причетність до свого народу, до рідної мови.
В бібліотеці відбулася серйозна розмова про мови світу і про рідну, українську мову. Діти висловлювали свої почуття і відчуття, свої міркування щодо рідної мови, ділилися життєвими ситуаціями, головними героями яких була мова. Школярі ознайомилися з мовними обов’язками громадян, зачитували та тлумачили вислови видатних людей про мову, говорили про те, що саме вони можуть зробити для своєї мови.
Наприкінці заходу гості відгадували вікторину «Краса і сила української мови» у комп’ютерній версії і одразу отримали бали. Свої враження від заходу та свої почуття до рідної мови писали на сердечках та кріпили до дошки.
Було позитивно та мотиваційно!
Відповідальна за підготовку та проведення заходу Томілова Лілія.
12 лютого в центральній бібліотеці для дітей (вул. С.Бандери, 8. Т.: 53-25-97) міської централізованої бібліотечної системи проводилося бліц-інтерв’ю «Читати чи не читати?».
Як проводить свій вільний час українська молодь у добу інноваційних технологій? Телебачення, інтернет, віртуальна реальність – ось одні з найголовніших «чорних дір», які засмоктують свідомість молодого покоління. Як змусити молоду людину самостійно мислити, аналізувати? В який спосіб вона може провести час із найбільшою користю для себе?
Відповідь однозначна – книга! Саме так відповідала більшість опитаних дітей і підлітків.
Книга – це і засіб пізнання світу, і самопізнання, скарбничка мудрих порад, великий мотиватор, і просто вірний друг! Сьогодні можна обрати книжку на будь-який смак: електронну, друковану чи аудіо книгу. Хоча друкована книга завжди залишатиметься книгою зі своїм особливим шармом та ароматом, потяг до якої прищеплюється з дитинства. Проте сучасний темп життя вимагає вміння користуватися інноваційними варіантами книжок. Це зручно, адже в одну електронну книжку, що майже нічого не важить, можна завантажити до 500 книг. Читай собі із задоволенням на відпочинку, у відрядженні, у метро!
Щоб дізнатися, яку роль відіграє література у житті дітей та підлітків, ми провели бліц-інтерв’ю «Читати чи не читати?» В інтерв’ю та опитуванні взяло участь 25 дітей. Всі опитані не уявляють свого життя без книги. Інакше й не могло бути, адже вони – читачі бібліотеки. Більшість з опитаних надає перевагу друкованій книзі, дехто користується електронною та аудіо книгами. За жанровим уподобанням відповіді розділилися: малеча надає перевагу казкам, підлітки – пригодам та фантастиці. Та обидві категорії читачів однаково полюбляють читати особливий жанр сучасної літератури – фентезі.
29 січня українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху — бій під Крутами.
Саме тоді на Чернігівщині недалеко від залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, добровольчий Студентський Курінь, що складався із 300 юнаків: студентів Університету імені Святого Володимира, новоствореного Українського Народного Університету та гімназисти Київських гімназій, відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили у нерівний бій із більшовицькими військами, чисельність яких налічувала близько 5 тисяч.
Бій тривав лише п’ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.
Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва.
За кілька тижнів після бою під Крутами М. Грушевський писав: “Недаремно пролилася кров тисяч українських інтелігентів та молоді, коли вона принесла духовне визволення від найтяжчого і найшкідливішого московського ярма: добровільно прийнятого духовного закріпачення!”
В центральній бібліотеці для дітей (вул. С. Бандери, 8) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбулася хвилинка пам’яті «Навіки молоді герої Крут».
Бібліотекарі біля книжково-ілюстративної виставки «Передзвони століть» нагадували читачам про трагічні події нашої історії та проводили огляд літератури за темою. Поличка «29 січня – День пам’яті героїв Крут» містить газетно – журнальні матеріали про Крути та художні твори, у яких знайшла відображення героїка Крут. Читачам пропонувалися твори Павла Тичини, Євгена Маланюка, Олександра Олеся, Олега Ольжича, Оксани Лятуринської, Людмили Старицької-Черняхівської, Богдана-Ігора Антонича, які відтворили у слові «славу Крутів, Найсвятіше з наших бойовищ!» (Б-І. Антонич)
Не забуваймо героїв Крут! Вони для нас як символ героїзму та відданості юнацтва. «Чим вищий п’єдестал побудуємо для тих, що стали символом наших визвольних змагань, тим далі падатиме роз’яснююче світло від цього символу», – писала Олена Теліга.
Відповідальна за проведення заходу Телезин Галина.
12 лютого в 