7 квітня відзначають Всесвітній день здоров’я. Тому саме час зайнятися профілактикою хвороб. Почнімо зі здорового харчування. Через відсутність здорових харчових звичок значна частина дорослого населення України харчується нераціонально, а це є причиною 20% передчасних смертей у світі, — повідомляє Центр громадського здоров’я МОЗ України.
59,0% українців мають надлишкову масу тіла, а 24,8% — ожиріння. Про це свідчать результати дослідження поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні у 2019 році (STEPS).
Триває найбільше читацьке свято року – Всеукраїнський тиждень дитячого читання, а всі українські бібліотекарі, як справжні апологети читання, проводять до цієї події чимало цікавих заходів і зустрічей. Так і ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, 30 березня провели бібліогру “З якої країни літературний герой”.
Правила цієї гри зовсім не складні. Ви обираєте ім’я відомого персонажа і шукаєте прапор країни, з якої він походить. Наприклад, благородний сирота Олівер Твіст з лондонських нетрів, рудоволоса мрійниця Енн Ширлі народилася в канадській провінції Нова Шотландія, але жила на Острові Принца Едварда. А бешкетники і фантазери Ява Рень та Павлуша Завгородній, звісно ж, українці, – мешканці вигаданого Всеволодом Нестайком села Васюківка. До речі, в Україні є два села із такою назвою: на Донеччині та на Дніпропетровщині. Також підготували книжкову добірку з найяскравішими літературними героями, які є улюбленцями багатьох читачів з усіх куточків світу.
Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників. Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави) Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову.
Гімн Кенгірського повстання
У гарячих степах Казахстану
Сколихнулися спецлагера,
Розігнулись потомлені спини,
Бо стогнати тепер не пора.
У святому пориві
Розірвались нариви.
Ми не будем, не будем рабами
І не будем носити ярма.
Впали мури, що нас розділяли,
І зустрілися брат і сестра,
Дочка з батьком, дружина із мужем,
А дівчина стріча юнака.
Перший подих свободи
Об’єднав всі народи.
Ми не будем, не будем рабами,
І не будем носити ярма.
Воєдино всі мови злилися,
Одна віра колише серця,
У тривогах і на барикадах
Дівча разом з плечем юнака.
Наше гасло – свобода
Для усього народа.
Ми не будем, не будем рабами
І не будем носити ярма.
Братня кров Воркути і Норильська,
Колими, Рудника, Кенґіра
Переповнила чашу насильства
І з’єднала усі лагера.
Тим, що впали за волю,
Ми клянемось сьогодні,
Що не будем, не будем рабами, –
Боротьбу доведем до кінця!
Що не будем, не будем рабами, –
Боротьбу доведем до кінця!
(Автор слів та музики Михайло Сорока)
27 березня 1911 року в с. Великі Гнилиці Підволочиського повіту на Тернопільщині народився Михайло Сорока – член Крайової екзекутиви ОУН, багаторічний політв’язень радянських концтаборів, один із організаторів руху опору політичних в’язнів ГУЛАГу, один з лідерів Кенгірського повстання.
Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників.
Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави)
Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову.
Цвіркуни розтягують порожнечу
З надпаленими краями.
В ній сперечаються два крамарі,
Присягаючись на жовтій дині,
Як на святому письмі.
В одязі з лободи
Ходять збирачі податків
(Скрізь митники і злодії).
Іде збирач податків,
Непідвладний тяжінню,
Жує смужку олії й посвистує
(Один його кашкет
Важить пуд щирого золота)
Навколо нього сізіфові міхи
Видмухують коріння навиворіт.
Іде збирач податків,
Відділений від листка плівкою,
Від якої відрубує усе живе.
А те, що відійшло,
Висить олив’яними печатками
На папських буллах
До народів, які вже не існують на мапах.
Емма Андієвська
Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників.
Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави)
Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову. 14 березня 1872 року у селі Слободо-Ободівка на Вінниччині народився Олекса Новаківський український живописець, графік, педагог, представник неокласицизму та символізму. Зразковий випускник Краківської академії мистецтв і учень Яна Матейка. Перспективний маляр, потенціал якого порівнювали з Ван Гогом і Мунком.
Засновник мистецької школи у Львові, яка розкрила десятки яскравих талантів. Улюбленець богемної молоді, друг Шептицького і людина-легенда. Новаківський брав участь у численних мистецьких виставках, зокрема у Львові, Відні, Парижі, та інших європейських містах. З 1903 року працював викладачем у Львівській школі прикладного мистецтва, виховавши цілу плеяду талановитих художників. Окрім художньої діяльності, він активно підтримував розвиток української культури і мистецтва в Галичині, був членом Українського наукового товариства у Львові. У його майстерні діяла студія, названа пізніше Мистецькою школою Новаківського.
