В історії українського народу є багато трагічних періодів, які примушують стискатися людські серця. Однією з таких болючих сторінок був Голодомор 1932 – 1933 років. Не було ні війни, ні посухи, а була тільки зла воля наших ворогів. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могили – старих і молодих, дітей і ненароджених… Це був найстрашніший голодомор ХХ століття, справжня національна катастрофа. Голод став зброєю масового знищення українського народу. Він на довгі десятиліття порушив природний та політичний розвиток українців як спільноти, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації. Наслідки цього геноциду будемо відчувати ще довго. Вшановуючи пам’ять жертв голодоморів,  бібліотека-філія №13  (с. Хриплин вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  провела захід  “Гори святої пам’яті свіча”. В бібліотеці розгорнута книжкова виставка “Холодний подих згаслої свічі”, а також презентована нова книга Марії Правди “Там, де тече Ятрань”. Ця книжка – данина пам’яті тим, хто не зміг пережити один із найстрашніших радянських злочинів, а також – це історія про людяність, згуртованість і диво, які допомогли українцям вижити у голодні часи.  Це дуже щемлива розповідь про долю хлопчика Тимоша та про його сім’ю, проте авторка свідомо обрала не говорити про найстрашніші випробування голодом, щоб не травмувати дитячі душі. Раджу дітям обов’язково прочитати цю книжку, щоб передати пам’ять про голодомор наступним поколінням, зберегти історію живою, щоб запобігти повторенню  цієї трагедії.

“Поведінка – це дзеркало у якому кожен
показує свою подобу” (Й.Гете)

16 листопада – Всесвітній день толерантності. Його запровадили в 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. А що ж  це таке толерантність? Толерантність – це милосердя, добро, дружба, співчуття. Толерантність означає терпимість до інших думок, поглядів, традицій. Толерантність це шлях до згоди, миру і гармонії, толерантність є важливою рисою характеру. Навчання толерантності потрібно починати з дитячого віку і незамінним помічником у цьому стануть казки.  Барвисті, яскраві, надзвичайно цікаві сторінки казок з яких діти можуть пізнати та зрозуміти різницю між добром та злом, навчитися поважати дорослих та батьків, бути доброзичливими, співчутливими та щирими, не зраджувати друзів і не боятися “особливих” дітей. Наш мудрий український  народ створив золоту колекцію найкращих казок, які ввібрали вікову народну мудрість і навчають дітей доброти, справедливості, кмітливості, людяності та любові: (“Ріпка”, “ Рукавичка”, “Коза-дереза”, “Котигорошко”, “Мудра дівчина”…) – це лише маленька часточка того глибокого колодязя мудрості, який неможливо вичерпати, він завжди сповнений розумом і добротою. Саме такі повчальні казки презентували сьогодні в бібліотеці-філії №13 (с. Хриплин вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради на заході “Толерантність врятує світ” Заслуговують на увагу і казки, притчі, та оповідання видатного педагога ХХ сторіччя – Василя Сухомлинського. Поетичні, щирі та дотепні, з глибоким підтекстом, вони пройняті любов’ю до дитини, до рідного краю, вчать толерантності. А ще є й казкова спадщина Братів Грімм, чарівний світ казок Ганса Андерсена, Шарля Перро, Редьярда Кіплінга та інших. Поринувши в цікавий і таємничий світ казкових шедеврів юний читач винесе звідти толерантне ставлення до всього, яке збереже, врятує і спасе, допоможе вгледіти перемогу, допоможе витримати все.

“Мова – втілення думки. Що багатша думка,
то багатша мова”.    (Максим Рильський)

27 жовтня визначна дата в історії українського народу – незалежна Україна відзначає День української писемності та мови і вшановує пам’ять Преподобного Нестора -Літописця. Це свято спрямоване на підтримку рідної мови, приверненні уваги до проблем нашої мови, її вивчення та популяризації, водночас демонстрації її краси та багатства. З нагоди цієї дати  бібліотека-філія  №13 (с. Хриплин вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  провела мовознавчу хвилинку “Слово відмикає серця” Присутні на заході дізналися, що мова наша бере свій початок із сивої глибини віків. Вчені довели, що вік нашої мови – 7 тисяч років. З покоління в покоління передавали нам предки цей дорогоцінний скарб. Народ плекав рідну мову в піснях, легендах, і передавав від роду до роду щоб не загинула. Тернистим був її шлях, чимало знущань нелюдських, поневолень, ганьби, винесла вона на тому шляху. Від часів царизму  мова наша витримала 48 заборон. Подібного не знає історія жодної мови, жодної держави. Впродовж кількох століть українцям нав’язували думку про “вторинність” української мови, і лише після здобуття Україною незалежності, наша мова отримала нове життя, новий шанс на повноцінне існування. Однак, мовні проблеми залишаються і надалі, на жаль, українцям у власній державі потрібно боротися за рідну мову. В переддень свята української писемності та мови в нашій бібліотеці було гамірно. Другокласники розгадували загадки, знайомилися,  переглядали та читали дитячі журнали, а старші учні розв’язували  кросворди,  філворди, головоломки, закінчували прислів’я,  змагалися в  швидкості вимови скоромовок. А на допомогу їм була розгорнута ілюстрована книжкова виставка “О мово, музико, калино, бальзам цілющий для душі”.

Галицьке Євангеліє є однією з найстаріших достовірних пам’яток історії та культури українського народу. Рукопис створено в Галицько-Волинському князівстві. Галицьке Євангеліє з’явилося у місті Галич 1144 року. Ім’я переписувача нашої пам’ятки невідоме. Та завдяки запису в рукописі, довідуємося, що він був написаний за 50 днів – з   1 жовтня по 9 листопада 1144 року. Євангеліє прикрашають чотири ініціали давньо візантійського стилю на початку кожного з чотирьох євангельських книг. З нагоди 880 річниці від дня написання Галицького Євангелія  бібліотека-філія №13 (с. Хриплин вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготувала історичну довідку “Галицькому Євангелію – 880” Ще 1576 року рукопис перебував в Успенському кафедральному соборі Крилоса, згодом пам’ятка потрапила в Молдову, а пізніше, в невідомий час, опинилася в москві. У 1920 році документ надійшов у відділ рукописів московського державного історичного музею, де зберігається донині. Незважаючи на церковнослов’янську мову, якою  написаний рукопиc, Євангеліє має свої особливості. Воно містить певні слова притаманні місцевій мові, тобто західноукраїнському діалекту. Копія Галицького Євангелія тепер зберігається в музеї “Митрополичі палати”, старовинному пам’ятнику архітектури в місті Галичі. Галицьке Євангеліє має особливу цінність не лише з огляду на давність створення а й тому що є унікальним артефактом початкового періоду становлення української національної культури.

9 жовтня 2024 року Івано-Франківська  МТГ святкує п’яту річницю від дня створення. З нагоди цієї дати в бібліотеці-філії №13 (с. Хриплин вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури  розгорнута книжкова виставка “Маленька територія – велике враження”. На виставці представлене минуле і сучасне нашого села –  це книги Василя Харитона “Хриплин короткий історичний нарис” та “Сторінками історії села” Євгена Лизаня, а також   книги та брошури про наших героїв – уродженців села Хриплин, які віддали своє життя в боротьбі за незалежність України. Відвідувачі бібліотеки також можуть познайомитися із збірками віршів Степана Гаха, нашого односельця. На виставці також представлені світлини  дитячого садочка “Мрія” та нової школи. Ці новобудови є прикладом того як ефективно місто і село разом  розв’язують соціальні проблеми.

Виставка буде працювати 9 і 10 жовтня, кого зацікавить історія  села Хриплин запрошуємо до нашої бібліотеки.