Вишиванка – це предмет гордості українців. Це традиція, яка передавалася з покоління в покоління, попри численні утиски української культури. Вишиванка – елемент одягу, що сповнений українським колоритом та майстерністю нашого народу, який здатний створювати красу з усього. Повага до вишитої сорочки насправді велика – на її честь створили свято  – День вишиванки, який відзначається уже не тільки в Україні, але й за її межами.

Всесвітній день вишиванки — це дуже важливе для українського народу міжнародне свято. Воно покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня.  У 2023 році дата святкування випадає на 18 травня. Свято  неофіційне і  не прив’язане до жодного державного чи релігійного. Кожен, хто хоче підкреслити своє українське походження, або  просто підтримати Україну, щоб показати єдність, незламність і красу українського  народу, може одягнути вишиванку і долучитися до відзначення цього дня.

18 травня 2023 року о 12:00 на абонементі ЦБ  Івано-Франківської МЦБС  Департаменту культури міської ради, відзначаючи Всесвітній   день вишиванки, провели вишиваний флешмоб “Вишиванка – духовна броня українців”.

Цьогоріч – 18 травня –   в Україні не тільки День вишиванки, це ще і сумна дата  – День національної скорботи, який об’єднує День скорботи і пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу (18.05) та День пам’яті жертв політичних репресій, який відзначаємо в третю неділю травня – 21.05).

З 18 по 21 травня 2023 року свічею пам’яті  “А душа людська пам’ятатиме… працівники абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури  міської ради вшановують День національної скорботи.

Зокрема, 18  травня   о 16:00,  вшановуючи  День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, проведено  інформаційний бібліоспалах  біля  тематичної бібліовітрини.

Бібліотекар інформувала присутніх, що саме  18 – 20 травня 1945 року радянським урядом на нові поселення у Центральну Азію було депортовано 180 тисяч кримських татар. Майже 8 тисяч з них не дісталися живими до пунктів призначення, не витримавши нелюдських умов перевезення у товарних вагонах. Десятки тисяч померли у перші роки депортації через хвороби, постійне недоїдання, суворий клімат та важку фізичну працю, яку можна порівняти лише з рабством.

Це біда, яка забрала людські життя та знищила все духовне та культурне, з любов’ю зрощене в Криму. Півострів став плацдармом для переслідувань, несправедливості та антилюдяності.

Здавалося, стільки часу минуло і всі лиха позаду. Однак після окупації Криму росія поновила утиски кримських татар. Тож знову валіза, знову вокзал, знову — квиток у невідомість. І знову — все це з вини Кремля. 

7 травня наше місто  Івано-Франківськ відзначає свій день народження, 361 річницю заснування.
Гарним початком відзначення Дня міста став чудовий захід “100 хвилин по Івано-Франківську: “Ваш гід – бібліотека”, організований і проведений працівниками абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради спільно з театр-студія “Жива історія” в форматі відкритого заходу для колег – завідувачок бібліотек-філій Івано-Франківської МЦБС. Нестандартний захід такого формату розпочався в 11:00 на абонементі ЦБ коротким знайомством з бібліотекою, презентацією книжкової виставки та  невеликим оглядом  творчості письменників міста. Провели бліц-вікторину про першу назву вулиці Короля Данила (на якій знаходиться книгозбірня) і її заснування. Правильною відповіддю потішила бібліотекарка бібліотеки-філії №3 – Віра Якимечко і отримала книжковий приз  – антологію Літературний StanislawІФ, до якої увійшли твори відомих містян за три з половиною століття.

( Довідка: 25 травня 1899 року у Станиславові виникла ще одна вулиця. ЇЇ проклали грунтами Леона Гальперна та нарекли на честь польського короля Стефана Баторія. Монарх правив Річчю Посполитою у ХVІ столітті, був талановитим полководцем і розгромив війська Івана Грозного. Вулиця  вела до газового заводу (на Ленкавського) та заселялась переважно євреями. У часи німецької окупації вулиця отримала назву Торфової, за совітів – Михайла Фрунзе. Від 1992 року вулиця називається Короля Данила, саме таку назву вона носила у часи ЗУНР. Вулиця славиться чудово збереженими  кам’яницями).

Продовжили захід в середмісті неймовірною екскурсією містом. Стартували в 12:00 від символа Івано-Франківська – міської ратуші, що  на площі Ринок, яка наче той фенікс із попелу, тричі повставала з руїн. 

Тут мали можливість приєднатися до екскурсії всі бажаючі, серед яких і депутатка  Верховної Ради України – Оксана Савчук, і очільниця культури міста – Надія Загурська, і головна спеціалістка Департаменту культури Олександра Туєшин (поетка Леся Геник), і директорка МЦБС – Оксана Вовк, і багато-багато містян і гостей міста та ВПО, серед яких користувачі бібліотеки з Харкова та представники Центру “ЯМаріуполь”.
Мандруючих містом чекали цікаві локації  з  неймовірними  і маловідомими фактами з історії Івано-Франківська, його вулиць та знаних людей, пов’язаних з цими вулицями від талановитої та ерудованої бібліотекарки абонементу ЦМБ, історикині за фахом і освітою – Марії Зіняк.

Є  імена, які світять нам крізь  далекі роки і зігрівають й досі наші серця,  імена, які ставлять українську літературу в один ряд з кращою європейською.

І про одне з таких  імен –  ГАННУ БАРВІНОК (Олександру Білозерську) говорили 3 травня 2023 року в абонементі ЦБ (вул. Короля Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС  Департаменту культури міської ради в бібліорубриці “Відкрий для себе це ім’я: Ганна Барвінок – поетеса жіночої долі”.

Поетеса жіночої долі, яка кохала  Пантелеймона Куліша і прощала  йому всі його зради… Свята і грішна, велика в подвижництві своєму і, можливо, трішки й кумендна у дріб’язку буднів, вона постає перед нами такою, якою була насправді. І це не применшує її величі…

Шевченко обожнював її кухню, Пулюй називав “Беаріче”, а друзі “ідеальною дружиною”. 

22 квітня – Міжнародний день Землі, а 26 квітня – роковини Чорнобильської катастрофи – Міжнародний день пам’яті. Свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих щедрот і природних ресурсів, якими наділила нас природа. День Землі спочатку відзначався у березні у день рівнодення, коли природа прокидається і все навколо наповнюється життям. З давніх часів з цим періодом пов’язувалися надії і сподівання на перемогу сил світла над темрявою. Це час, коли в багатьох країнах північної півкулі святкувався новий рік.

Вперше День Землі був відзначений у 1970 і з того часу проводиться щорічно 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі і Повітря. Свято, яке має на меті об’єднати людей планети щодо захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу людей до проблем екології нашої планети. 

Працівники абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували тематичний ековідеоролик “Щоб катастроф не допускати, планету треба захищати”.

Неухильно зростає населення нашої планети, що потребує відповідного збільшення видобутку й виготовлення життєвих ресурсів для забезпечення його проживання. Наслідки впливу людини на навколишнє середовище сумні й тривожні: порушуються природні угруповання й ландшафти, забруднюється атмосфера, морські акваторії і прісні водойми, руйнується ґрунтовий покрив, зменшується площа лісових ресурсів та чисельність видів рослин і тварин, хімічні сполуки, які циркулюють у біосфері, шкодять здоров’ю людини та всьому живому.

Стан навколишнього середовища України на сьогоднішній день вважається критичним. За тривалістю життя населення України посідає 52 місце в світі. З 1991 року на 1000 народжених смерті 13,6. Це у півтори рази більше, ніж у розвинених країнах. Атмосферні забруднення завдають шкоди здоров’ю людини, с/г, рибному, лісовому господарству. Змінюють якість ґрунтів.

Втручання людини у природу не повинно завдавати їй шкоди. Особливо гостро постало це питання в наш час – час науково-технічної революції. Найбільшої шкоди природному середовищу завдала 26 квітня 1986 року катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції.

Здавна чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними місцями для відпочинку, лісами, багатими ягодами, грибами, горіхами славилась чорнобильська земля. Та тільки до жахливої ночі 1986 року. Відтоді ця земля почала називатися “зоною”.

Сьогодні немало боргів у нас перед природою. Наша вина – це брудні вулиці, будинки, засмічені річки, озера, винищенні лиси, отруєне небо. Давайте разом подумаємо над тим, що кожний з нас зробив для врятування природи від зруйнування, чи посадив дерево, від якого залежить, можливо екологічна рівновага на планеті.

Відповідальні: всі працівники.