12 лютого в центральній бібліотеці для дітей (вул. С.Бандери, 8. Т.: 53-25-97) міської централізованої бібліотечної системи проводилося бліц-інтерв’ю «Читати чи не читати?».

Як проводить свій вільний час українська молодь у добу інноваційних технологій? Телебачення, інтернет, віртуальна реальність – ось одні з найголовніших «чорних дір», які засмоктують свідомість молодого покоління. Як змусити молоду людину самостійно мислити, аналізувати? В який спосіб вона може провести час із найбільшою користю для себе?

Відповідь однозначна – книга! Саме так відповідала більшість опитаних дітей і підлітків.

Книга – це і засіб пізнання світу, і самопізнання, скарбничка мудрих порад, великий мотиватор, і просто вірний друг! Сьогодні можна обрати книжку на будь-який смак: електронну, друковану чи аудіо книгу. Хоча друкована книга завжди залишатиметься книгою зі своїм особливим шармом та ароматом, потяг до якої прищеплюється з дитинства. Проте сучасний темп життя вимагає вміння користуватися інноваційними варіантами книжок. Це зручно, адже в одну електронну книжку, що майже нічого не важить, можна завантажити до 500 книг. Читай собі із задоволенням на відпочинку, у відрядженні, у метро!

Щоб дізнатися, яку роль відіграє література у житті дітей та підлітків, ми провели бліц-інтерв’ю «Читати чи не читати?» В інтерв’ю та опитуванні взяло участь 25 дітей. Всі опитані не уявляють свого життя без книги. Інакше й не могло бути, адже вони – читачі бібліотеки. Більшість з опитаних надає перевагу друкованій книзі, дехто користується електронною та аудіо книгами. За жанровим уподобанням відповіді розділилися: малеча надає перевагу казкам, підлітки – пригодам та фантастиці. Та обидві категорії читачів  однаково полюбляють читати особливий жанр сучасної літератури – фентезі.

«На Аскольдовій Могилі

Поховали їх…

Тридцять мучнів-українців

Славних, молодих…»

П. Тичина «Пам’яті тридцяти»

29 січня українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху — бій під Крутами.

Саме тоді на Чернігівщині недалеко від залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, добровольчий Студентський Курінь, що складався із 300 юнаків: студентів Університету імені Святого Володимира, новоствореного Українського Народного Університету та гімназисти Київських гімназій, відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили у нерівний бій із більшовицькими військами, чисельність яких налічувала близько 5 тисяч.

Бій тривав лише п’ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.

Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва.

За кілька тижнів після бою під Крутами М. Грушевський писав: “Недаремно пролилася кров тисяч українських інтелігентів та молоді, коли вона принесла духовне визволення від найтяжчого і найшкідливішого московського ярма: добровільно прийнятого духовного закріпачення!”

В центральній бібліотеці для дітей (вул. С. Бандери, 8) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбулася хвилинка пам’яті «Навіки молоді герої Крут».

Бібліотекарі біля книжково-ілюстративної виставки «Передзвони століть» нагадували читачам про трагічні події нашої історії та проводили огляд літератури за темою. Поличка «29 січня – День пам’яті героїв Крут» містить газетно – журнальні матеріали про Крути та художні твори, у яких знайшла відображення героїка Крут. Читачам пропонувалися твори Павла Тичини, Євгена Маланюка, Олександра Олеся, Олега Ольжича, Оксани Лятуринської, Людмили Старицької-Черняхівської, Богдана-Ігора Антонича, які відтворили у слові «славу Крутів, Найсвятіше з наших бойовищ!» (Б-І. Антонич)

Не забуваймо героїв Крут! Вони для нас як символ героїзму та відданості юнацтва.  «Чим вищий п’єдестал побудуємо для тих, що стали символом наших визвольних змагань, тим далі падатиме роз’яснююче світло від цього символу», – писала Олена Теліга.

Відповідальна за проведення заходу Телезин Галина.

28 січня центральна бібліотека для дітей (вул.С.Бандери, 8. Т.: 53-25-97) міської централізованої бібліотечної системи завітала до учнів 4- класу школи №21 з оглядом літератури «Подорож у Країну Дитинства» та грою «Від фантазії і мрії – до мудрості і добра», що були присвячені 90-річчю від дня народження Всеволода Нестайка.

Про його світ, сплетений із тисячі чарівних образів і найдивовижніших створінь, розповіла бібліотекар Атаманюк Леся Володимирівна. Вона показала та привідкрила завісу казкового і надзвичайно цікавого світу кожної книжки, що принесла з собою. Діти слухали з цікавістю: ні однієї книжки не довелося нести назад у бібліотеку, адже їх відразу позичили дітлахи для читання.

На перерві бібліотекар запросила дітей на дивну подорож – гру до країни «Сонячних Зайчиків».
Леся Володимирівна попросила обов’язково захопити з собою жарти, сміх, веселий настрій.
Першою зупинкою дитячого експресу була станція „Сонячних Зайчиків”, де діти відгадували забавні вікторини за твором Всеволода Нестайка. На станції „Казковій” учні вправно розмотували «Плутанину» – правильно називали твори В. Нестайка.

22 січня українці щорічно святкують День Соборності. Свято, встановлене на честь проголошення Першої Незалежності та Акту злуки УНР і ЗУНР.

22 січня о 14.00 в центральній бібліотеці для дітей (вул. С. Бандери, 8) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради для читачів різної вікової категорії був проведений дайджест «Народжена бути єдиною».

Гідом біля книжково-ілюстративної виставки «Передзвони століть» була бібліотекар Щепківська  Наталія. Вона провела моніторинг дитячої преси, зробила добірку найважливіших матеріалів за визначеною тематикою.

У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель. Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. 

Бібліотекар-гід у цікавій формі розповідала про основні події 1917-1921 років, показувала портрети видатних діячів того часу, таких, як Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Євген Петрушевич та зазначаючи їх роль у державотворенні. Спілкуючись з дітьми, бібліотекар вплітала у свою розповідь спогади очевидців, експертні оцінки подій, розказувала про традиції Дня Соборності сучасної України – живий ланцюг чи ланцюг єдності, який кожного року єднає українців від Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного.

Відповідальна за підготовку та проведення заходу Щепківська Наталія.