22 лютого в центральній бібліотеці для дітей (в. С.Бандери, 8) проходили поетичні читання “Ти себе Українкою звала…”

Учні 4-В класу школи № 21 разом з вчителькою завітали до бібліотеки на поетичні читання “Ти себе Українкою звала…”. Учні слухали цікаві факти з біографії Лесі Українки, читали її вірші, розігрували сценки, розгадували вікторину. Пригостившись цукерками, веселі й щасливі йшли додому.

Відповідальна за проведення заходу Митник М.В.

22 лютого у центральній бібліотеці для дітей (в. С.Бандери,8. Т.: 53-25-97) проходив День інформації «Книжкові відкриття».

Програма Дня інформації була насиченою та цікавою. Бібліотекарі читального залу та абонементу ознайомлювали всіх читачів, що завітали в цей день до бібліотеку, про нові надходження.

Приємне відчуття дежавю викликала зустріч читачів з книгами про мері Поппінс, про Філіпека, з книжками Йоанни Ягелло, Люсі-Мод Монтгомері та книгами Андрія Кокотюхі. Адже День інформації відкрив для відвідувачів ті книжки, на які вони чекали: це і нові пригоди дивної мері Поппінс, походеньки улюбленого героя дітлахів Філіпека, життєва історія польської сучасниці – школярки Лінки та дивовижна історія життя далекої канадської дівчинки Енн. Одна за одною книжки зникали зі столу презентації й опинялися у руках щасливих власників. Радісні читачі тримали книжкові скарби:  гарне читання їм ввечері забезпечене.

“Слово, моя ти єдиная зброє…”

                                                                       Л.Українка

21 лютого, у Міжнародний день рідної мови, бібліотекарі центральної бібліотеки для дітей (вул. С. Бандери, 8) протягом дня проводили опитування «Мої думки з приводу…». Мета опитування – нагадати людям про важливість збереження всіх мов на Землі. Адже мова – це не тільки слова, це світогляд певного народу. 2010 року був виданий «Атлас мов світу, що знаходяться під загрозою зникнення». Вчені стурбовано зазначають, що на межі зникнення знаходяться 2500 мов. Ми закликаємо всіх берегти свої рідні мови, а ми, українці, нашу мову, українську. «Говорить українською в Україні! Говоріть діалектом свого краю й вилікуєтеся від хвороб, що вас турбують. Повірити в це – складно. Спробуйте і переконаєтесь!» – говорить у статті «Рідна мова оздоровлює та подовжує життя» луцький доктор Олександр Харченко.

А ще говорили, що мова – це дивовижний дар людини, що слово, сказане вміло, щиро і вчасно, стає могутнім і нездоланним, дієвим і привабливим.

 з 18 до 20 лютого бібліотекарі центральної бібліотеки для дітей (вул. С.Бандери, 8) до третьої річниці героїчно-трагічних подій Революції гідності  проводили інформаційні повідомлення “Герої Небесної Сотні з нами у серцях”. Відвідувачі переглядали книжки та періодику про ті буремні події, читали вірші, ділилися думками з приводу подій на Майдані. Для найменших була прочитана казка Христини Лукачук “Казка про Майдан”.

Відповідальна Іванцева Г.Д.

16 лютого в центральній бібліотеці для дітей проводився бібліо–прес «Золоті руки майстра». Іванцева Ганна Дмитрівна знайомила дітей з історією та культурою вироблення дитячої іграшки.

У культурі кожного народу можна виділити субкультуру дитини. В українській культурі значна увага надається дитячій іграшці. І залежно від того, якою буде ця іграшка (зброя, трансформер, якась потвора чи звірятко, пташка, лялька) формуватиметься світогляд і світовідчуття дитини. Одночасно в іграшці закумульовано енергетику національного феномену і закладено історичний досвід народу.

Від народження маленьку людину супроводжує іграшка. Найбільш поширеною іграшкою був і залишається свищик з глини і дерева та птахи. Майже по всій території України колись були поширені ляльки з соломи, трави, очерету, кукурудзи, гілочок, льону, листя.

Своєрідну категорію іграшок становлять ритуальні в минулому вироби з тіста і сиру. З сиру виготовляють в селах Косівського і Верховинського районів. Ці іграшки – коники, барани, цапи, птахи дуже популярні, особливо користуються попитом під час різноманітних фестивалів, свят.