1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Вся світова спільнота цього дня говорить про СНІД,  про масштаби трагедії і про те, що ця чума насправді загрожує існуванню людства. Цей день є нагадуванням про необхідність зупинити глобальне поширення епідемії ВІЛ / СНІДу.

Обізнаність – один з головних чинників, який може допомогти вберегтися від цієї хвороби

З цією метою працівниками бібліотеки-філії №6 (вул. Вовчинецька, 188) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради 1.12.2019 року був створений і розповсюджений серед користувачів листок-сигнал «Чи можна вберегтись від СНІДу?».

В ньому висвітлювались такі питання:

•       ВІЛ і СНІД-в чому різниця?
•       Якими способами заразитися ВІЛ неможливо?
•       Що робити, щоб уникнути інфікування ВІЛ?
•       Основні шляхи передавання ВІЛ-інфекції.
•       Статистичні дані захворювань.

      Вручаючи буклети, бібліотекар розповідала про історію виявлення вірусу імунодефіциту людини , про всю небезпеку, яку несе СНІД, методи профілактики та шляхи його поширення і наголосила на тому, що необхідно бути відповідальним за свою поведінку і вести здоровий спосіб життя.

      Присутнім було запропоновано переглянути викладку літератури «Життя без СНІДу: знати, щоб жити». Серед матеріалів викладки – книги, матеріали періодичних видань та буклети.

      Кожна людина повинна до кінця усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД, і зробити все можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких та рідних від цієї страшної інфекції.

Відповідальна Іванишин А.-Б.М.

Толерантність – це те, що робить можливим досягнення миру

 і веде  від культури війни до культури миру.

      16 листопада – міжнародний день толерантності. В цей день  працівники бібліотеки-філії №6 (вул. Вовчинецька, 188) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради протягом дня проводили з  юними читачами  бесіду-діалог «Толерантність – шлях до успіху».

      Бібліотекар наголосила: “Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Толерантність – це єдність у різноманітті.

      У всіх людей одна спільна мета – жити в добрі та злагоді, зробити життя на Землі кращим. Якщо ти успішний – допоможи іншому, якщо ти щасливий – зроби щасливим когось поруч, будь щирим у своїх діях. Мир – це перша та необхідна умова, щоб мати спільну мову у суспільстві.

      Чимало читачів були зацікавлені у саморобній квітці «Толерантності», яку було створено бібліотекарями . На пелюстках зображено такі якості: повага прав інших, співпереживання, прощення, співробітництво, повага людської гідності, милосердя, терпимість, прийняття інших такими якими вони є. Всі ці якості в сукупності мають бути присутні у кожній людині.   Користувачі вибирали одну із пелюсток та інтерпретували свої думки щодо значення на ній, а також коротку історію із свого життя, де пригодилась їм толерантність. Багато читачів фотографували квітку, щоб показати близьким і друзям і спонукати їх до толерантності.

І створив Бог небо голубе,
Родючу землю і зелені трави,
Дніпрові води й жито золоте
І райських птиць, що звуться солов’ями.
Людей чудових тут він оселив
І дав їм мову, що в душі співає.

      Багата і чудова наша українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю. Любити, шанувати і плекати свою мову – святий обов’язок кожного українця! Щороку, 9 листопада, Україна відзначає чудове свято – День української писемності і мови.

7.11.2019 року, в рамках відзначення десятиріччя української мови(2018-2027), працівники  бібліотеки-філії №6 (вул. Вовчинецька, 188) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради спільно з бібліотекарем ЗОШ №10, для дітей 2-х класів групи продовженого дня провели мовознавчу інтелектуальну вікторину «Пізнай у серці рідне слово».

Під час заходу діти поринули в чудовий і прекрасний світ нашої мови, дізналися про роль мови у житті людини, послухали «Легенду про мову». Юні шанувальники рідного слова виявилися гарними знавцями українських прислів’їв, приказок та загадок, а також з задоволенням взяли участь у вікторині “Хто більше», «До якої казки приказка», «Чи уважний ти?», Відгадували кросворд «Піраміда», «Кросворд з літерою «С». На заході лунало поетичне слово про рідну мову .
Діти з задоволенням познайомились з книжковою виставкою «Квітни, мово, наша рідна», на якій були представлені художні твори та поезія вітчизняних авторів, книжкові видання з історії української мови, вислови відомих діячів про її красу.
В кінці заходу бібліотекар наголосила, що мова це великий скарб, який треба шанувати, берегти і збагачувати.

 Відповідальна Подолецька Г.І

1 листопада 1918 року після шести століть іноземного поневолення на західноукраїнських землях, виникла українська держава, яка на основі Тимчасової Конституції стала іменувати себе Західно-Українською Республікою. Саме ця дата залишилася в українській історії однією з найбільших подій.

З нагоди 101-ї річниці створення ЗУНРу, в рамках відзначення 100-річчя подій Української революції 1017-1921 років, бібліотекарі бібліотеки-філії №6 (вул. Вовчинецька, 188) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели репортаж з книжкової полиці «У боротьбі за українську ідею».

Бібліотекарка познайомила користувачів з перебігом революційних подій того періоду на теренах нашого краю. Наголосила, що ці події особливо значущими для прикарпатців, адже столиця держави була у Станиславові. Присутні дізнались про тих патріотів, котрі словом і зброєю намагалися відродити незалежну Українську Державу. Це: президент Євген

Петрушевич, віцепрезидент Національної Ради ЗУНР Левко Бачинський, військовий міністр Дмитро Вітовський, голова Державного секретаріату Кость Левицький.

Крім цього, про листопадову подію становлення української державності можна було дізнатися із книг та публікацій, представлених на виставці «І повстала ЗУНР»:
Винниченко В. Заповіт борцям за визволення / В. Винниченко. – К.: Криниця, 1991. – 128с.
Кокотюха А. Справа отамана Зеленого. Українські хронічки 1919 року: роман / А. Кокотюха. – Х.: КСД, 2014. – 304с.: іл.
Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття / І. Нагаєвський. – К.: Укр. письменник, 1993. – 413с.
Станиславів у часи Західно-Української Народної Республіки: документальні свідчення, спогади, оголошення, накази революційної доби. – Івано-Франківськ, 2008.-176 с.

ЗУНР засвідчила прагнення українського населення до незалежності та створення Соборної Української держави. за незалежність, вільний і демократичний розвиток.
Відповідальна Романюк К. М.

…неперервність родовідних традицій, збереження історичної пам’яті наших предків, чистоту нашої духовності. Все те краще, що витворили протягом століть попередні покоління, ми маємо не тільки зберегти, але й передати у спадок своїм нащадкам!
В. Скуратівський

25 жовтня виповнюється 80 років від дня народження Василя Тимофійовича Скуратівського, відомого українського письменника, етнографа, який всю свою творчість присвятив вивченню історії українського народу, його звичаїв, традицій, обрядів, Все своє життя Василь Тимофійович Скуратівський невтомно вишукував і зберігав перлини народної культури. Він не міг інакше, бо був глибоко переконаним: «По тому, як ми будемо оберігати свої кращі традиції минулого, наступні покоління не тільки оцінюватимуть нас, але й зберігатимуть наші сьогоднішні набутки, які згодом також можуть стати традиціями».

Напередодні його дня народження працівники бібліотеки-філії №6 (вул. Вовчинецька, 188) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели народознавчий калейдоскоп «Невтомний шукач народних скарбів».

З розповіді бібліотекаря діти дізналися, що народився Василь Тимофійович 25 жовтня 1939 року на хуторі Великий Ліс Коростенського району, на Житомирщині. Тут пройшло його дитинство, яке припало на роки війни та повоєнний час. Вперше, як письменник, В.Т. Скуратівський заявив про себе у 1987 році своєю книгою “Берегиня”. Вона одразу ж здобула широку популярність Далі виходили у світ інші книги: «Покуть», «Погостини», «Святвечір», «Місяцелік», «Русалії», «Кухоль меду», «Я сам про себе розкажу» та інші. Всього за життя письменника було видано понад 20 книг, понад 500 публікацій в періодичних виданнях.

Бібліотекарка познайомила учасників заходу з книгами Василя Скуратівського, які є у фонді бібліотеки: «Берегиня», «Вінець», «Дідух». «Місяцелік», «Покуть», «Погостини», «Святвечір», «Український рік». Присутні пригадали народні звичаї і традиції осінньо-зимових свят. Згадували приказки, прислів’я про погоду, про походження назв місяців.
Відповідальна Романюк К.М.