“Візок чудових казок “. Під такою назвою в бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька, 100) Івано-Франківської МЦБС, департаменту культури міської ради, 26 березня 2025 р., протягом дня проведено поетичний нон-стоп, в рамках тижня дитячого та юнацького читання. Протягом заходу бібліотекар Микицей Н. ознайомлювала читачів з віршованими казками відомих українських письменників: Олександр Олесь ‘Грицеві курчата”, Борис Чіп “Їжачок заздрісник”, Наталя Забіла “Черевик, соломинка та булька “, В. Скоморовський “Диво-камінь самоцвіт” (збірка віршованих казок), В. Поліщук “Бедрик та комашка”, Тамара Коломієць: “Диваки”, “Карамель”, “Паперовий кораблик”, “Коники”, “Пісенька про гнома”, “Клей”, “Вихвалявся колобок”(добірка віршів для дітей з книги “Найперша стежечка”). Вона розповіла, що серед їхніх героїв – веселі, дотепні рослини та чотириногі істоти. Наголошувала, що казки вчать мудрості, виховують почуття гумору та розвивають творчу уяву. Дітям були запропоновані ігрові ситуації з казок “Бедрик та комашка” та “Вихвалявся колобок”, читання казок вголос. Юні читачі брали участь у вікторині “Чого ти навчився у казки”:
Скільки героїв у казці?
Чи пам’ятаєш ти слова героя?
Хто тобі більше сподобався і чому?
Як закінчується казка?
Як би ти поступив на місці героя?
Які ти зробив висновки з казки?
Як би ти боровся зі злом і кривдою в сучасному світі?
Молодші відвідувачі відгадували загадки про тварин, які стали героями казок:
Гострі кігті має, в подушку ховає. Лазить все на плотик, А зоветься … (котик).
Пара довгих вушок, сіренький кожушок. Скорий побігайчик, А зоветься…(зайчик).
Хто від баби втік і діда, їх лишивши без обіду, Підманула ведмедя й зайця, Від лисиці не сховався? (колобок).
Бібліотекар звернула уваги, що за книгою Тамари Коломієць “Веселе місто Алфавіт” можна скоріше вивчити абетку. Кожна літера в ній розповідає власну казку, наповнену словами, що розпочинається з цієї-таки літери. Завдяки їм малюки закріплять знання абетки, потренують уважність, кмітливість та вимову.
Захід організувала та провела бібліотекар Микицей Н.
В бібліотеці-філії N5 (вул. Галицька, 100) Івано-Франківської МЦБС, департаменту культури міської ради, 24 березня 2025 р., протягом дня проведено бібліографічний хіт-парад книг-ювілярів 2025 року в рамках тижня дитячого та юнацького читання.
Ювілей книги – це відмінний привід познайомитися з великим твором літературного мистецтва або можливість знову пережити забуті історії.
185 років відзначає збірка поезії Тараса Шевченка “Кобзар” (1840 р). Уперше її було видано у Санкт-Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки на кошти Петра Мартоса. У збірку ввійшли всього вісім творів: “Перебендя”, “Катерина”, “Тополя”, “До Основ’яненка”, “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “Думка”, “Думи мої, думи мої, лихо мені з вами “, що написана спеціально для збірника і є своєрідним епіграфом не тільки для видання, але і до усієї творчості Т. Шевченка. Після видання цієї збірки й самого письменника почали називати кобзарем.
130 років поемі-казці “Абу-Касимові капці” Івана Франка (1895 р.). Це водночас і казка, й поема, бо поєднує у собі риси обох цих жанрів. В основі сюжету незначна подія. Скнара Абу-Касим вирішив позбутися своїх старих капців. Герой топить їх у річці Тигр, хоче спалити, закопує в землю, кидає в озерце, однак “кляті шлапацюги”, немов бумеранг, постійно повертаються до нього.
55 років історичному роману Павла Загребельного “Роксолана” (1970 р.). Джерелами натхнення для свого роману Загребельний називав книгу вченого-сходознавця Агатангела Кримського “Історія Туреччини”. Історико-психологічний роман розповідає про долю української дівчини Анастасії Лісовської, яка стала дружиною турецького султана Сулеймана Пишного. Ця неабияка жінка відіграла значну роль у суспільному житті Туреччини та увійшла в історію під ім’ям Роксолана.
45 років роману у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай” (1980 р.). Сюжет побудовано навколо легенди про відмову українську піснярку. У міні-пролозі роману є вказівка на історичну основу твору: ” Влітку 1658 р. Полтава згоріла дощенту”. Це історія та людські долі.
155 років роману Жуль Верна “20 000 льє під водою”. Цей науково-пригодницький роман (1870 р.) сповнений небезпек і пригод капітана Немо та його друзів на підводному човні “Наутілус”. Під час створення роману автор добре вивчив конструкцію підводних човнів. Цікаво, що Жуль Верн зумів передбачити застосування електроенергії для приведення в рух всіх механізмів “Наутілуса”, адже тоді не було ще ні лампочок розжарювання, ні електродвигунів. 130 років святкує ще один роман Ж. Верна “Плавучий острів” (1895 р.). Цей твір поєднує розповідь про мандрівки з темою науково-технічного прогресу. Стежачи за плавбою острова, читач ознайомиться з природою островів Тихого океану, з життям тубільців, з історією географічних відкриттів Західної півкулі.
160 років книжці “Аліса в Країні Чудес” (1865 р.). Казку написав математик, поет та прозаїк Чарльз Лютвідж Доджсон під псевдонімом Льюїс Керролл. Це історія про дівчинку Алісу, яка потрапляє через кролячу нору до уявного світу, населеного дивними істотами. З нею трапляється безліч пригод та доводиться вирішувати багаточисленні математичні, лінгвістичні та філософські завдання.
Цьогоріч також виповнюється 430 років від написання шедеврального
твору про велике кохання, який протягом багатьох століть змушує захоплюватися силою почуттів двох юних закоханих – “Ромео і Джульєтта” Вільяма Шекспіра (написано у 1595 р). Вчені-літературознавці, котрі вивчали його творчість і цей твір, дійшли висновку, що події відбувалися на самому початку XlV століття. Місцем дії послужило італійське місто Верона.
165 років роману “Жінка в білому ” популярного англійського письменника-романіста, одного із зачинателів детективного жанру Вілкі Коллінза (1860 р.). Це історія – ранній приклад детективної фантастики з головним героєм Уолтером Гартрайтом, що використовує багато методів переслідування пізніших приватних детективів.
240 років . з часу публікації книги Рудольфа Еріха Распе “Пригоди барона Мюнхгаузена ” (1785 р.). Тільки з цією славнозвісною книжкою всесвітньо відомого німецького письменника юний читач має нагоду звідати незвичайних мисливських пригод, зустрітися з усілякими дивовижними істотами, поплавати морями-океанами, а також… підготуватися до уроку зарубіжної літератури.
Не забувайте, що хороша книга навчає, виховує, допомагає пізнати світ.
«Ніби картину сьогодення писав» Під такою назвою в бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька,100), Івано-Франківської МЦБС, департаменту культури, 7 березня 2025 року проведено поетично-мистецьку світлицю з нагоди 211 р. з дня народження Тараса Шевченка. Протягом заходу бібліотекарка Микицей Н. розповіла читачам за виданням Д. Чуба «Живий Шевченко» про молоді роки поета, коли він почав малювати. Переглядаючи картини з книги Тарас Шевченко «Вибрана поезія. Живопис. Графіка.», відвідувачі відзначили, що Шевченко був людиною універсальних обдарувань та інтересів, геніально оперував словом та пензлем, став для української нації не лише генієм, а й пророком. Працівниця бібліотеки №5 наголосила на тому, що його твори перегукуються з теперішніми подіями в Україні. А саме: поеми «Єретик», «Кавказ», вірші «Мені однаково», «Полякам», «Колись дурною головою…», комедія «Сон», з яких користувачам запропоновано цитати.
В бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька, 100) Івано-Франківської МЦБС, Департаменту культури міської ради, 20 лютого 2025 р. проведено вахту пам’яті «Обірвана життям струна» з нагоди Дня пам’яті героїв Небесної сотні. Бібліотекарі разом з відвідувачами ділилися особистими спогадами про перебування на Майдані з листопада 2013р., оповідали свідчення родичів, знайомих. Решта читачів — пригадували події в Києві 20 лютого 2014р., переглядаючи книгу «Пам’яті Небесної сотні». Батьки і молодші школярі читали і обговорювали невеличкі оповідання для дітей про звитяжців із збірки «Героям слава!». Присутні споминали героїв Небесної сотні, зокрема з Івано-Франківської області: Гурика Романа, Дідича Сергія, Дмитріва Ігоря, Калиняка Богдана, Костишина Михайла, Ткачука Ігоря, Шеремета Василя. Обговорювали момент, коли почалася боротьба народу і правлячого клану в Україні. Слухали розповіді про Майдан у нашому місті, про франківця Романа Гурика, 19-річного студента психологічного факультету Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Роман був лідером, дуже допитливим, розумним і чуйним, мав загострене відчуття справедливості. 20 лютого куля снайпера влучила у скроню, обірвавши життя і його мрії. На його честь названо вулицю в м. Івано-Франківську, створено мурал на стіні одного з будинків, скульптуру на його могилі в Меморіальному сквері, пам’ятний знак на території Прикарпатського університету. До слова, Роман Гурик став шостим у родині, хто віддав життя за Україну. Протягом дня, під час вахти пам’яті, в книгозбірні №5 лунали звуки з Майдану, пісні в запису, зокрема «Плине кача». Пам’ятаймо і молімося за тих, хто виборює свободу для України!
Захід підготували та провели працівники бібліотеки-філії №5
В бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька, 100) Івано-Франківської МЦБС, Департаменту культури Івано-Франківської міської ради , 12 лютого 2025 р. проведено хвилини позитивного настрою «Полум’яною мовою танцю». Бібліотекарі ознайомили відвідувачів з історією танцю, як виду мистецтва, читачі дізналися про народні, бальні, сучасні танці. Наводилися приклади та цікаві факти про користь від занять танцями для серцево-судинної системи, долання депресії, покращення пам’яті, рівноваги, допомоги зі стресом та як засіб гарного настрою. Обговорювалися традиційні українські танці: гопак, козачок, коломийка, метелиця, плескач. Одна з працівниць книгозбірні №5 підготувала і провела з користувачами вікторину про різновиди танців:
1. Взуття для занять балетом? (балетки, пуанти, джазівки)
2 .Який танець не є українським? (чардаш, гопак, аркан)
3. Який танець є символом України? (козачок, гопак, коломийка)
4. Що не є танцем? (калинка, малинка, яблучко), тощо.
Друга — здійснила перегляд літератури Б. Стасько «Хореографічне мистецтво Івано-Франківщини», Кухта С. «Маестро гуцульського танцю Ярослав Чуперчук», журнали «Жінка», «Міжнародний туризм». Бажаючі дивилися відеопрезентацію про національний ансамбль танцю ім. Вірського.
