Лемки – це етнічна група західних українців. Вона займає західну частину Карпат по обох схилах так званих Низьких Бескидів. Карпатський вододільний хребет поділяє Лемківщину на південну, або закарпатську, і північну, прикарпатську. Північна частина простягається від Сяну на сході до Попраду з Дунайцем на заході. З усієї цієї території лише частина південно-східної етнографічної Лемківщини належить нині до України — це частина Великоберезнянського і Перечинського районів Закарпатської області. Основна ж частина Бойківщини входить до складу Польщі, а південно-східна – до складу Словаччини.
У вересні українська національна валюта – гривня – відзначає 28-річчя. 25 серпня 1996 року вийшов указ президента «Про грошову реформу в Україні». Відтак, 2 вересня гривня з’явилася в обігу і впродовж 15 днів ходила паралельно з купоно-карбованцем, який поступово вилучали. Від 16 вересня того ж 1996 року гривня стала єдиним засобом платежу і залишається ним досі. За чверть століття гривня пройшла шлях «від Володимира до Володимира» – від Київського князя Володимира, який з’явився на першій одногривневій банкноті, до Володимира Вернадського, який нещодавно прикрасив тисячегривневу купюру. З метою ознайомлення користувачів з історією виникнення і становлення української національної грошової одиниці, 5 вересня, о 15.00 годині, в бібліотеці-філії №4 (вул. Євгена Коновальця, 132-А) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, підготували і провели бібліокешинг « Гривня – наш символ».
На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України 23 серпня в країні відзначається державне свято – День Державного Прапора України. Державний Прапор – один з офіційних державних символів суверенітету держави. Державний Прапор – це символ країни і є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Український прапор – наша гордість і найвідоміший символ України. Під час повномасштабної війни весь світ дізнався про самовідданість і хоробрість українського народу. 23 серпня 2024 р. працівники бібліотеки-філії №4 (вул. Є. Коновальця, 132-А) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, підготували і оформили бібліовітрину «Цвітуть неначе квіти волі, знамена жовто-голубі». Виставка об’єднала в собі книги, в яких описана історія нашої країни, книги про символи національної та державної величі, а також захоплюючі розповіді, присвячені людям, які вплинули на розвиток боротьби за незалежність. В основу експозиції увійшла література, що підкреслює історичну самобутність української нації, усю важливість вшанування багатовікової історії українського державотворення. Нинішній рік – це рік великих випробувань, пора сподівань і надій, нехай же всі вони справдяться. Від усього серця бажаємо Вам, щоб життя завжди було яскравим і багатим, як кольори нашого Державного стягу: синім і мирним, як небо, та жовто-золотистим, як пшеничні поля України! Нехай якнайшвидше над нашою державою засяє сонце ПЕРЕМОГИ!
День Незалежності України – щорічне свято в Україні, яке відзначають 24 серпня з нагоди ухвалення у 1991 році Акта проголошення незалежності України. І оскільки про цей день в історії має знати кожен українець, то захід присвячений саме цій темі. 18 серпня 2024 року , о 14:00 годині, працівники бібліотеки-філії №4 (вул. Є. Коновальця, 132-А) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, підготували і провели недільну казку «Велична і свята – мати Україна».
Один із найконтроверсійніших письменників – інтелектуалів. (С. Процюк – 60) Степан Васильович Процюк – відомий сучасний український прозаїк, поет, есеїст, кандидат філологічних наук. Народився 13 серпня 1964 року у селі Кути, Бродівський район (нині — Буський район) на Львівщині у сім’ї політв’язня. Через декілька років родина переїхала до Івано-Франківської області. Степан Процюк закінчив Івано-Франківський педінститут та аспірантуру Інституту літератури НАН України. Кандидат філологічних наук (про Тесленка). З 1995 до 2017 був членом Національної спілки письменників України. Літературна біографія Степана Процюка розпочалася 1991 з літгурту «Нова деґенерація». Наступного року була надрукована перша поетична збірка «На вістрі двох правд» Згодом з’явилася збірка віршів «Апологетика на світанку» та збірка поем «Завжди і ніколи». У зв’язку з малоз’ясованими обставинами перестає писати вірші, переходячи винятково на прозу й есеїстику, зокрема, так звані письменницькі колонки в газетах України.
