20 березня, напередодні Всесвітнього дня поезії, в бібліотеці-філії №3  (вул. Хоткевича, 52а) відбувся поетичний салон-релакс ”Ласкавим серцем виплекані рядки”. Присутні дізналися про історію цього свята.

Прозвучали шедеври світової поетичної творчості, вірші відомих українських класиків та сучасних українських поетів. Поціновувачі поетичного слова ознайомились з книжковою виставкою “Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі”.

Матеріали підготувала провідний бібліотекар Е. Лучак.

З 4 березня по 31 березня 2016 року у бліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича,52а) розгорнуто дві бібліотечні виставки: для юних користувачів — “Живуть, Тарасе рідний, серед нас і голос твій, і пензель твій, і слово”, а для широкого кола читачів — “Вічно з нами невмируще Шевченкове слово”.

Шевченко як явище велике й вічне — невичерпний і нескінченний. Шевченка в нас не тільки вивчають, ним живуть, у нього черпають сили й надії. Колись послав він нам свої невмирущі заповіти, і серед них ось цей:

Свою Україну любіть,
Любіть її …Во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.

Згідно з Указом Президента України «Про вшанування пам’яті Івана Франка» № 687/2015 від 08.12.2015 р. 2016 рік в Україні проголошено роком Івана Франка. До 160-річниці від дня народження Івана Франка у бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) розгорнуто бібліотечну виставку “Іван Франко — майстер духу і слова”.

В історії культури, певно, мало є людей з таким розмаїттям інтересів, як Іван Франко. Поезія і проза, публіцистика й філософія, новелістика й літературна критика, дослідження економічного буття тогочасної пори, етнографія й соціологія, перекладацька й редакторська діяльність… І скрізь він сягнув вершин.

Бібліотека-філія №3 запрошує користувачів вирушити у мандри шляхами, якими ходив колись Великий Каменяр і дізнатися  для себе щось нове. Бо пізнати Франка для нас, українців, означає пізнати себе, своє минуле і своє майбутнє. Його багата й талановита спадщина — не архів і не музей, а відкритий простір  інтелектуального пошуку.Тож читаймо Франка і його твори принесуть нам насолоду.

Відповідальна за організацію виставки бібліотекар Озарко М.М.

29 лютого 2016 року у бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) до Всесвітнього дня котів розгорнуто  бібліотечну виставку “ Країна Мур-р-р-ляндія”. Діти почули багато корисної інформації про милих, пухнастих Мурчиків, поділилися зворушливими, а часом і кумедними історіями про своїх домашніх улюбленців.

На читачів чекало чимало захопливих історій про відважних, кмітливих, чарівних, зухвалих, малих котячих розбійників. Найменші користувачі з цікавістю переглядали знамениті казки : “Котик і півник”  та “ Пан Коцький”, читали вірші П. Воронька, І. Світличного, Д. Павличка, Н. Забіли.

Також дітям сподобалися пригодницькі історії про котячих бешкетників:

Амасова А. Пірати Котячого моря: капітан Джен/ А. Амасова, В. Запаренко. — К, 2013. — 192 с.:іл.

Слабошпицький М. Норвезький кіт у намисті: оповідання та казки/  М. Слабошпицький. — К.:Веселка, 1996. — 125 с.:іл.

Радченко Д. Повість про маленькі кішку: для дітей та дорослих / Д. Радченко. — К.: Український письменник, 2006. — 111 с.

Кнутсон Є. Пригоди Пелле Безхвостого: повість-казка/ Є. Кнутсон. — К.:Юніверс, 2005. — 96 с.:іл.

Відповідальна за організацію виставки бібліотекар Озарко М. М.

25 лютого 2016 року бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича,52а;) для широкого кола користувачів до 145-річчя від дня народження Лесі Українки відбулася презентація виставки-персоналії “У руках твоїх лагідних — ліра, що славила мужність і подвиг”.

Користувачі бібліотеки здійснили віртуальну мандрівку шляхами долі Лесі Українки та побували у маленькому провінційному містечку Звягель (нині Новоград-Волинський). Там розпочалася життєва дорога великої поетеси. Село Колодяжне зачарувало неповторною волинською природою та легендами. Здійснили подорож до Гадяча і Зеленого Гаю на Полтавщині, звідки родом була її мати, до Одеси і Криму, де Леся неодноразово приїздила лікуватися. Географія її мандрів, часто вимушених, просто вражає: Берлін, Софія, Відень, Сан-Ремо, Каїр… Але ці міста не підкорили серце Лесі. В її серці було місце тільки для України. Далі побували у Києві, куди Леся поверталися з усіх далеких доріг. Повернулася вона до нього із останнього свого пристанища — грузинського міста Сурамі.

Читачі бібліотеки читали свої улюблені вірші, ділилися враженнями від прочитаних творів.

Відповідальна за проведення бібліотекар Мохнацька Г. М.