Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників.

Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави)

Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову. 14 березня 1872 року у селі Слободо-Ободівка на Вінниччині народився Олекса Новаківський український живописець, графік, педагог, представник неокласицизму та символізму. Зразковий випускник Краківської академії мистецтв і учень Яна Матейка. Перспективний маляр, потенціал якого порівнювали з Ван Гогом і Мунком.

Засновник мистецької школи у Львові, яка розкрила десятки яскравих талантів. Улюбленець богемної молоді, друг Шептицького і людина-легенда. Новаківський брав участь у численних мистецьких виставках, зокрема у Львові, Відні, Парижі, та інших європейських містах. З 1903 року працював викладачем у Львівській школі прикладного мистецтва, виховавши цілу плеяду талановитих художників. Окрім художньої діяльності, він активно підтримував розвиток української культури і мистецтва в Галичині, був членом Українського наукового товариства у Львові. У його майстерні діяла студія, названа пізніше Мистецькою школою Новаківського.

Настала весна, а це, як відомо, найкраща пора для захопливих мандрівок. Тож і ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, 13 березня провели для наших юних читачів бібліоглобус “Пізнаємо світ разом з кицями-мандрівницями”. Найвідоміші киці-мандрівниці Муля і Манюня побували вже в багатьох країнах, подорожували й містами України. А їхня творчиня, письменниця Галина Манів, саме сьогодні відзначає свій ювілей. Тому ми привітали чудову дитячу авторку, популяризуючи її твори, а також провели майстер-клас з виготовлення паперових кішок-подорожанок. 

А я так мало, небагато
Благав у бога. Тілько хату,
Одну хатиночку в гаю,
Та дві тополі коло неї…

Тарас Шевченко — постать, яка займає центральне місце в історії української літератури та культури. Його творчість стала основою національної ідентичності, а його слова живуть у серцях людей і сьогодні. У перші березневі дні українці впродовж багатьох років мають непохитну традицію вшанування Кобзаря, адже його поезія не лише оспівує красу рідної землі, але й глибоко торкається тем волі, боротьби за права людини, справедливості та гідності.

Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників. Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави) Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову. 4 березня 1989 — створене українське товариство «Меморіал» імені Василя Стуса» — громадська організація, що займається збереженням пам’яті про політичні репресії та правозахисною діяльністю. Її співзасновником та першим очільником став Лесь (Леонід) Танюк – режисер,
шістдесятник, організатор Клубу творчої молоді, мистецтвознавець, перекладач, громадський і політичний діяч. Про нього й піде мова у наші й рубриці. Лесь Танюк народився незадовго до Другої світової війни. Трирічним хлоп’ям у 1941-му разом із батьками потрапив до концтабору в Німеччині. Після війни родині не дозволили повернутися додому, й Танюки оселилися на батьківщині тата – у Луцьку.