17 лютого, 130 років тому, народився Патріарх Йосип Сліпий. Саме цій непересічній постаті була присвячена цікава фактографія, яка відбулася у бібліотеці-філії №26 (с. Камінне, вул. Винниченка, 2) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради.

17 лютого 1892 року у с. Заздрість народився Патріарх Йосип Сліпий (Йосип Коберницький-Дичковський).
Цікаві факти з біографії Патріарха, спогади його родичів та коментарі релігієзнавців
Юний Йосип, навчаючись у Тернопільській гімназії, так захоплювався філософією, що як потім сам пригадував, “ревно плакав”, коли читав Сократа.

Перша зустріч Йосипа Сліпого із Андреєм Шептицьким відбулась саме у гімназії. Під час візиту до школи митрополит запам’ятав Йосипа як дуже розумного і кмітливого хлопця, який відповів на складне богословське питання про сопричастя святих. Митрополит був вражений, що такий молодий хлопець знає відповідь.

Саме Шептицький висвятив Сліпого у 1917 році, вислав на навчання до Австрії та обрав ректором Богословської академії. Митрополит Андрей мав не лише особисту приязнь до Сліпого, а й бачив його таким, що ніколи не відступить від прийнятого рішення.

21.01.2022  у бібліотеці-філії № 26 (с. Камінне, вул. Винниченка, 2а) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбулося бібліо-party “Шляхами сонця та добра – то єдності пора”, присвячене Дню Соборності України!

Діти читали вірші про тепле сонечко, дізнались цікаві факти про сонце як природній об’єкт, відгадували загадки та вчили нові  сонячні лічилки.

В ігровій формі відвідувачі отримали цікаву інформацію про “ланцюг  єдності” та дізнались що означає соборність.

Нехай добро єднає Україну, нехай сонце патріотизму освітить вільну й незалежну державу! Разом ми сила!

Феномен Євгена Гуцала — у непохитній вірності слову, в такому служінні йому, яке виключає розмінювання на будь-які інші види, нехай і корисної, діяльності.

Саме про творчість цього письменника читачі бібліотеки-філії №26 (с. Камінне, вул. Винниченка, 4) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради дізнались більше під час палітри ювілейних дат “Полинь душею до душі моєї”. Цьогоріч автору багатьох жанрових творів мало б виповнитись 85 років.

Поважну частку творчого доробку письменника становлять твори для дітей: «Олень Август» (1965), «З горіха зерня» (1969), «Дениско» (1973), «Саййора» (1980), «Пролетіли коні» (1984). Дві останні книжки удостоєні Шевченківської премії. Дитяча проза (точніше — книжки для дітей і батьків) Є. Гуцала прикметна особливим, по-гуцалівськи поетизованим зображенням стосунків між людьми. Невичерпну «країну дитинства» письменник осмислює в різних жанрово-стильових формах, щоразу — в новому баченні, про що свідчить і цикл «Оповідання з Тернівки» (1982), книжка «Княжа гора» (1985).

У 1981p. вийшла друком перша поетична збірка Є. Гуцала «Письмо землі». Далі з’являються книжки віршів «Час і простір» (1983), «Живемо на зорі» (1984), «Напередодні нинішнього дня» (1989). Так рівно через двадцять років після надрукування першої поетичної добірки «Зелена радість конвалій» повертається письменник до лірики.

Вірші письменника — то своєрідне ворожіння над душею, сенс якого — в очищенні від суєтного, минущого, в омолодженні, у поверненні до того стану любові, людяності, космічної доброти, котрий і є найбільшим людським скарбом.