Ось уже третій рік як наше село Драгомирчани увійшло до Івано-Франківської об’єднаної територіальної громади. Це частинка  нашої історії, це новий етап розвитку і, водночас, час для аналізу попередніх досягнень. Сьогодні ми переживаємо важкі часи, але продовжуємо працювати, навчати дітей, лікувати людей, займатися благодійністю, щоденно допомагати нашій армії.

Згуртувавшись, ми стали єдиною спільнотою людей, здатних бути справжніми господарями на своїй землі. А завдяки нашим мужнім Захисникам та Захисницям, які кожним днем своєї героїчної боротьби наближають нашу перемогу, ми залишаємося вдома і продовжуємо розвивати нашу громаду.

До Дня створення ОТГ у бібліотеці-філії №24 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради протягом тижня Вас зустрічатиме виставка «Маленька територія – велике враження», де ви можете познайомитися з цікавими, творчими роботами наших односельчан, пригадати цікаву історію створення села до періоду об’єднання та перечитати книги, які видали наші земляки.

Віримо, що попереду в нашої громади щасливе майбутнє!

29 вересня 1941 року – ще один трагічний день зовсім не бідного на трагедії ХХ століття. Величезна і страшна братська могила. Хто б міг подумати, що сьогодні ми станемо свідками знову таких могил.  В 1941 році в ярах Бабиного Яру було розстріляно 200 тисяч киян, серед них – 150 тисяч євреїв.

Сьогодні події трагедії Бабиного Яру дуже актуальні, оскільки вони тісно пов’язані з питаннями патріотизму, самопожертви в ім’я високої ідеї, єдності нації, її політичної свідомості.

Під час проведення години пам’яті  «А у Бабиному Яру, палає сотня свіч» у бібліотеці-філії №24 Департаменту культури Івано-Франківської міської ради ми говорили про страхіття війни і смерті, щоб усвідомити цінність людського життя, вшанували героїв опору нацизму, що стали взірцем самоповаги між народами.

Боротьба за Незалежну, Соборну українську державу продовжується. Сьогодні ми переживаємо новий біль і розпач, нову трагедію. Але віримо в ЗСУ і  знаємо, Україна переможе!  

Мир – це найбільша цінність та мрія. Страх, насилля, нестабільність – не просто лякають та знищують, а й не дають можливості розвиватися країнам.

Раніше для нас, українців, мир – це була повсякденна реальність. На вулицях було спокійно, діти ходили до школи, посміхалися. Але підкралося горе… Сьогодні в Україні йде війна, гинуть військові та мирне населення. Для нас вже стали звичними слова «Біженці», «Загиблий», «Зниклий безвісти». Нам дуже хочеться і ми віримо, що найближчим часом ці страшні події закінчаться. 

До Дня миру у бібліотеці-філії №24 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради ми створили стіну думок, де зібрані найголовніші тези про мир.

Ми прагнемо жити в мирі й злагоді. Ми знаємо, що скоро повернуться додому батьки, сини, чоловіки, запанує спокій у душах та серцях людей, а ми станемо цінувати мир ще більше.

Україна – країна трагедій і краси, де найбільше люблять волю і найменше її знали, країна гарячої любові до народу й чорної йому зради, довгої вікової героїчної боротьби за волю.

У 31 рік ти стала відомою на цілий світ своєю стійкістю, незламністю, волелюбністю і силою духу. Скільки втрат і болю, і водночас віри у своє майбутнє – світле і незалежне. 

До 31-ї річниці Незалежності України 24 серпня 2022 року читачі бібліотеки-філії №24 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради взяли участь у літературній годині «Пригорнусь душею до Вкраїни, засміюсь, заплачу, помолюсь», а також стали частинкою народного віча, де була відслужена поминальна панахида за полеглими героями визвольної боротьби.

Слава Україні! Героям слава!   

19 серпня 2022 року, в рамках проєкту #Бібліотека_у_дворах, у бібліотеці-філії №24 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради була проведена пізнавальна вікторина «Прапор, що пройшов через віки» (до Дня Прапора України).

Учасники заходу пригадали багато цікавої інформації та мали можливість створити руками державний прапор України та прапори країн-союзників, які сьогодні активно допомагають нам у нелегкому протистоянню. Кольорова гамма наша символу – це саме життя, адже жовтий – це колір пшеничного поля, хліба, зерна, сонця і тепла; синій – колір ясного, чистого неба і матері-води.

Синьо-жовтий прапор майорить на усіх державних установах нашої країни, стрімко злітає він на спортивних змаганнях в Україні та за її межами, гордо розвівається наше знамено в руках мужніх хлопців, які сьогодні захищають незалежність нашої держави, промовляючи всьому світу «Україна була, є і буде!».