1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Дуже багато юнаків та дівчат у всьому світі є ВІЛ-інфікованими. Половина нових випадків, які стаються зараз, припадає на дітей віком 18 років. Щоб уберегти себе та попередити поширення ВІЛ/СНІДу серед молоді, 1 грудня, у бібліотеці-філії №24 ми провели круглий стіл «Молодь і СНІД– це серйозно». Сьогодні молодь має право володіти інформацією про цю небезпечну хворобу. Ці знання також сприятимуть толерантному та неупередженому ставленню людей до хворих на СНІД. На заході ми з’ясували що це за хвороба, як вона передається, і як не передається, як уберегти себе від цієї небезпеки, як допомогти людині, інфікованій ВІЛ на перших стадіях захворювання, яким є лікування, що означає червона стрічка. Сподіваюся, що кожен задумається над сенсом життя та своєчасно зможе зробити правильний вибір.

Колись давно наші діди та прадіди завжди відзначали день Андрія Первозванного. От і ми вирішили повернутися в минуле та ненадовго завітали на чарівні посиденьки в бібліотеку-філію №24 «На свято Андрія – у дівчат велика надія». Перед учасниками заходу ожили ігри, давні традиції та історія. Дівчата ворожили на гілочках вишні, складали чобітки, дізнавалися про майбутнього чоловіка за допомогою побутових речей, співали пісень. Хлопці намагалися відкусити калити, а потім ми всім роздали смачного калачика, адже наші пращури вірили, той хто скуштує калити – цілий рік буде здоровішим і сильнішим. Вечорниці завершилися смачним частуванням. Дякую всім, хто завітав на сьогоднішній захід. Наш обов’язок – зберегти та відродити звичаї та традиції наших предків.

Практично у кожного з нас є домашній улюбленець – собака, кішка, морська свинка, папуга, хом’ячок, рибка. Упродовж життя вони стають нашими вірними друзями, з якими ми спілкуємося, доглядаємо, гуляємо, відпочиваємо і відчуваємо велику прив’язаність. 24 жовтня у драгомирчанській школі з учнями 2 класу працівники бібліотеки-філії №24 (с.Драгомирчани) провели урок доброти «Наші улюбленці» (до Всесвітнього дня захисту тварин). Діти уважно слухали цікаву інформацію про тварин, як за ними доглядати, чим годувати. Вони розповідали про своїх домашніх улюбленців – як їх звати, які вони, ділилися фотографіями. Було цікаво та пізнавально. Найголовніше, що люди повинні пам’ятати – Ми несемо відповідальність за тих живих істот, життя яких залежать від уваги та догляду за ними з нашого боку. Тому бережіть своїх маленьких друзів!

1 жовтня, в День захисників та захисниць України, в День козацтва, на подвір’ї драгомирчанської гімназії було голосно та гамірно, адже там проходив ярмарок. Звучали українські пісні, учні проводили флешмоб та разом з батьками продавали різні смаколики, щоб зібрати кошти для наших хлопців, які сьогодні мужньо захищають батьківщину. По завершенню ярмарку, ми з педагогом-організатором гімназії провели військово-патріотичну гру «Від козаків до кіборгів». Діти виконували різні завдання, долали перешкоди, майстрували літачки та весело провели час. По закінченню гри переможці були нагороджені солодкими подарунками.

Бабин Яр… Ця подія є однією з найтемніших сторінок історії України. Та про неї потрібно пам’ятати, адже саме так ми зможемо вшанувати пам’ять мільйонів жертв Голокосту. Для того, щоб учні усвідомили глибину тогочасної трагедії, 27 вересня ми провели літературно-історичний екскурс «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії» з представниками Малої учнівської ради Драгомирчанської гімназії. Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою — євреїв та циган, мирного населення і радянських військовополонених, партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів, заручників, психічнохворих і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі “вищої раси”, яка будувала свій “арійський мир”. Тільки за два дні 29-30 вересня 1941 р. тут було розстріляно нацистами 33 тисячі 771-го єврея. Упродовж 1941-1943 рр. у Бабиному Ярі було вбито 621-го патріота України – членів ОУН і серед них відому українську поетесу Олену Телігу. Кожного року у вересні до пам’ятників у Бабиному Ярі лягають вінки і свіжі квіти. Приходять люди, щоб пом’янути близьких і далеких родичів, приїздять вшанувати жертв звірств одних людей проти інших громадяни різних країн. І ми нині вклоняємося загиблим і ще раз згадуємо страхіття жорстокої війни та свавілля.