Мова – це той інструмент, який єднає націю, народ в єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати. Тож плекаймо чудовий сад української мови, донесений до нас із глибини віків. Шануймо ж мову наших предків, мову Шевченка і Франка. Нехай вона залишиться мовою наших дітей та онуків, мовою наших нащадків, щоб не зникла Україна, не зник великий материк у словʼянському морі. 22 лютого, до Міжнародного дня рідної мови у бібліотеці-філії №16 (с. Черніїв) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради спільно з директоркою Будинку культури проведено мовний калейдоскоп «Мова – це наша зброя». Читали вірш та прислівʼя про рідну мову. Відвідувачів ознайомила із літературною мандрівкою «Рідна мова – найдорожчий скарб нації».
Дні і ночі з листопада 2013 до лютого 2014 назавжди вкарбувалися в історію нашої держави. Українці вийшли на майдан захистити свою честь, свободу і гідність держави. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у європейській державі. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. Тисячі поранених і 107 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, режисери, громадські активісти. Небесна Сотня – це мужні, незламні українці та їхні побратими інших національностей, чиї душі уже на небесах. Тих, хто з вірою у вільну Україну назвали Небесною Сотнею, серед них були і мешканці Прикарпаття: Роман Гурик, Сергій Дідич, Ігор Дмитрів, Богдан Калиняк, Ігор Ткачук, Михайло Костишин, Василь Шеремет. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє і до сьогоднішнього дня продовжують гинути за нашу Батьківщину та її територіальну цілісність. До сьогоднішньої дати, 20 лютого 2025 року у Будинку культури с. Черніїв, спільно з бібліотекою-філією №16 та Черніївським ліцеєм проведено годину мужності «Небесна Сотня в памʼяті, в серцях». В програмі заходу прозвучали патріотичні пісні у виконанні солістів: Інни Шкробач з піснею «Чорна квітка» та Катерини Микуляк з піснею «За живих і чужих»; переглянуто літературно – музичні композиції «Київ, вставай» та «А Сотню вже зустріли небеса», а також присутні ознайомилися із книжковою виставкою «За чисті душі, що злетіли в небо».
Дякуємо нашим незламним, мужнім захисникам за можливість провести цей захід.
«Якщо шукаєш в книгах мудрості уважно, то знайдеш велику користь для душі своєї»
Нестор Літописець
14 лютого – Міжнародний день дарування книг. До бібліотеки-філії №16 с. Черніїв завітали Каріна й Тетяна Мацьків. Читачки, вже традиційно, прийшли не з порожніми руками, а поповнили фонд філії цікавою літературою.
Каріна продекламувала один з віршів принесеної збірочки «Світло тіні» нашої франківчанки, поетки, заслуженої журналістки України – Анни Данилюк. В розмові з Тетяною підтвердилось, що люди продовжують читати саме паперові книги. « В нинішній «електронний» час телефони, планшети та комп’ютери заполонили наше життя – каже Тетяна. Сьогодні вони допомагають навчатися, працювати, сплачувати рахунки, купувати товари не виходячи з дому. Ми вже й не уявляємо свого життя без цього. Звісно – це зручно. Технології не стоять на місці й електронні ігри теж по-своєму корисні та мають певний вплив на розвиток сучасної людини. І це нормально. Гаджети стали частиною нашого життя, але вони не повинні повністю замінювати паперову книжку. Мозок людини сприймає великий потік інформації, книги – одне із його джерел.
Можливо ще з далекого дитинства ми пам’ятаємо, що книга – це джерело знань – посміхаючись продовжує Тетяна. Цей неповторний аромат сторінок, який переплітається з тактильним відчуттям на пальцях при гортані, шелест паперу, яскраві малюнки та чіткі літери розвивають бурхливу уяву. Справжня книжка дарує море відчуттів під час читання. Можливо це прозвучить старомодно, але електронний аналог ніколи не зможе передати ті відчуття, які виникають при читанні паперової книги. Для мене читання – це своєрідна релаксація, яка допомагає боротися зі стресом і поганим настроєм, можливість поповнити словниковий запас, стимулює розум і уяву, активізує мислення й відволікає від проблем. Читаючи книги, ми розвиваємося і наповнюємо наш духовний світ- зауважує Тетяна. Також поповнили книжковий фонд бібліотеки – Софія Свищук та Вікторія Ріпа, які підтримали благодійну акцію і подарували книги для бібліотеки. Щиро дякую усім за дарування книг, нехай ваше добро, щирість повернеться Вам сторицею.
15 лютого щороку ми відзначаємо День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Афганська війна…, брудна, неоголошена, яка назавжди залишиться болем у серцях нашого народу. Війна в Афганістані тривала 9 років 1 місяць 18 днів і забрала життя майже чотирьох тисяч солдат, близько 10 тисяч було поранено, 6000 солдат стали інвалідами та ще 72 чоловік залишилися в полоні, або пропалити безвісти. Покоління воїнів-афганців пройшло кривавими дорогами афганської війни, залишаючи на них життя і біль втрат. Ми це пам’ятаємо…
14 лютого, до цієї дати у бібліотеці-філії №16 (с. Черніїв) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради протягом дня діяла книжкова мандрівка «Афган- мій біль, моя пекуча рана».
17 січня 2025 року, протягом дня у бібліотеці-філії №16 (с. Черніїв) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради проходив сучасний погляд «Перемагає той, хто не здається» (приурочений Дню вшанування захисників Донецького аеропорту 20.01). Учасники заходу мали змогу ознайомитися з історичними фактами оборони Донецького аеропорту. Оборона Донецького летовища тривала 242 дні – з 26 травня 2014 року до 23 січня 2015 року. Донецький аеропорт героїчно обороняли люди, які виявилися сильнішими за бетон. Їх назвали «кіборгами». Це тисячі історій хоробрості та звитяги. У боях за Донецький аеропорт загинули 97 українських захисників, ще троє вважаються зниклими безвісти. Сьогодні на Донеччині тривають криваві бої таких масштабів, яких Європа не бачила з часів Другої світової війни. Як у 2015 році Донецький аеропорт став символом оборони Донеччини від російських окупантів, так сьогодні фортецями лишаються донецькі міста Соледар і Бахмут, які демонструють усьому світові приклад української стійкості та мужності.