Щороку з 16 лютого 2022 року в Україні відзначається День єднання – свято, покликане зміцнити національну згуртованість та нагадати про спільні цінності українського народу,стати символом єдності та незламності держави перед загрозами.
З цієї нагоди в бібліотеці-філії №14 (вул. Олександра Довженка,12) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради проводились інформаційні діалоги “Книга єднає країну”. Навколо яких цінностей можуть об’єднатись українці? Як зрозуміти, що кожен з нас не тільки власник паспорту України, а відповідальний громадянин? Чому так важливо знати історію країни та пам’ятати її уроки? Навіщо гуртуватися навколо спільної мети? Кого в наш час вважати патріотом? А кого героєм?
Про книги, які допоможуть відповісти на ці запитання, розмовляли з відвідувачами бібліотеки та вели діалоги про особисту відповідальність та особистий приклад перед майбутнім нашої країни.
Доброю традицією є святкування 14 лютого Міжнародного дня дарування книг (International Book Giving Day) – добровільної ініціативи, започаткованої у 2012 році американкою та засновницею відомого сайту дитячої книги Delightful Children’s Books, Еммі Бродмур.
13 лютого протягом дня в бібліотеці-філії №14 (вул. Олександра Довженка,12) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради проводилась бібліотечна платформа “Для бібліотеки – з любов’ю”. Шанувальники та відвідувачі бібліотеки мали змогу принести найкращий подарунок для бібліотеки – книгу, а також познайомитись із вже подарованими книгами. Вважається, що в цей день мають об’єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання. Адже книга – один із найцінніших винаходів людства, вона сіє правду, добро, любов; вона дасть нам відповіді на всі запитання і гарну пораду; вчить жити, любити і працювати. Книга, подарована з любов’ю, завжди знайде своє місце на бібліотечній полиці та вдячність у серцях відвідувачів. Особливо, якщо це книга українських письменників або твір світових класиків, перекладений на українську мову!
“…мені хочеться працювати для України, і я працюю, доки матиму змогу”. (З останніх слів мемуарів Василя Вишиваного)
10 лютого виповнюється 130 років від Дня народження Василя Вишиваного, австрійського ексгерцога, Вільгельма Габсбурга-Лотрінґена, представника однієї з монарших династій Європи, яка на початку ХХ століття стояла на чолі Австро-Угорщини. Його батько і старший брат претендували на польський монарший престол у разі розпаду імперії. Натомість Вільгельм ще раніше зробив вибір на користь українців і українства. З цієї нагоди в бібліотеці-філії №14 (вул. Олександра Довженка,12) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради підготовлена відеопрезентація “Українець за духом”, доповнена документальними матеріалами та публікаціями: “Габсбург Вільгельм Франц фон” в книзі Радевич-Винницький Я. Неукраїнці, яким вдячна Україна. – Львів: Апріорі, 2015. – С. 107- 117; “Україна стала для мене рідною і дорогою…” в книзі Юсип Д. Дзвони Чумацького шляху. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2007. – С. 38-47; віршами та спогадами Василя Вишиваного із сайту “Порохівниця”.
Політичний діяч, полковник легіону Українських січових стрільців та армії УНР, Вільгельм фон Габсбург свідомо став українцем, сподіваючись очолити новоутворену державу на українських землях. “До збруї! До збруї стрільці!/ Зірвіться, ламайте кайдани!”, – закликав своїх побратимів по зброї полковник УСС, Василь Вишиваний 16 квітня 1918 року. Про ці події він залишив спогади “Українські січові стрільці з весни 1918 року до перевороту в Австрії”, а в 1921 році видав збірку поезій “Минають дні” з присвятою: “Борцям, що впали за долю України”. Після поразки визвольних змагань (1917-1921) Василь Вишиваний став емігрантом. Відень, Мадрид, Париж, Лондон – всюди він підтримував зв’язки з українською діаспорою, вів переговори з провідними політиками Європи про визнання України як держави. 1947 року секретна радянська служба СМЕРШ викрала його з Відня в Київ та судила за шпигунську діяльність. Відомо, що помер Вільгельм фон Габсбург у в’язничній лікарні та похований на Лук’янівському цвинтарі, проте місце поховання досі не відоме, як і багато біографічних фактів.
Всеволод Зіновійович Нестайко – найдивовижніший український дитячий письменник. Вже понад півстоліття його твори користуються шаленою популярністю серед дітей. Їх люблять, читають, ними захоплюються, їх перечитують по декілька разів, а враження залишаються на все життя. Всеволоду Нестайку 30 січня цього року виповнилося б 95 років.
Саме з цієї нагоди, бібліотека-філія №14 (вул. Олександра Довженка,12) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, у ПШ-№9 для школярів 2-х класів була підготовлена та проведена гра-пригода «Сонячна країна Всеволода Нестайка». Перший урок відбувся в 2-му В класі, класна керівниця Кузнєцова О.Я., а другий урок був проведений в 3-му класі під керівництвом Коруни Т.Б. Масовий захід не обійшовся без чудової завідуючої бібліотеки Гули Т.Я. Коротко про митця та його життя й творчу діяльність та головне, що саме спонукало письменника писати про дітей – розповіла бібліотекарка читального залу Казакова І.В.
Пам’ять про Крути не згине. Хлопчики, Вам по сто літ. Лине долиною, лине білий калиновий цвіт “Крути” Г. Потопляк
29.01.2025 р. в бібліотеці-філії №14 (вул. Олександра Довженка,12) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради до Дня пам’яті Героїв Крут проведено ракурс пам’яті «Крути – не забути!» Щороку, ми вшановуємо пам’ять молодих героїв, що 1918 року полягли біля залізничної станції Крути, захищаючи Українську Народну Республіку від більшовицьких загонів, які рвались до Києва. Їхній подвиг став свідченням незламності духу українського народу, його вічним прагненням до волі і справедливості. Під час заходу бібліотекарка пропонувала юним читачам переглянути матеріали виставки, які дали можливість детальніше ознайомитись з цікавими історичними фактами тих часів та дискутувати, відповідаючи на такі запитання: “ Чому героїв Крут називають першими кіборгами?” , “Коли було оголошено більшовиками загальний наступ на Україну?”, “Як відбувалися події на станції Крути?” та “Чому так важливо пам’ятати про сміливість та жертовність крутянців?”.
