З самого початку становлення людства як цивілізації поставала проблема узгодження діяльності між собою. Та закон сам по собі не виникнув. Так, у кожній релігії вказується той факт, що найпершим законодавцем був Бог, котрий дарував людству чітку форму моральних і фізичних настанов. 

З історії нашої державності знаємо, що першим документом прийнятим офіційною історією є «Руська правда». Наступною загальновідомою була Конституція Пилипа Орлика. 

І от 28 червня  1996 року Верховна Рада України прийняла і ввела в дію Конституцію України. 

В ідеї наша конституція є наразі найкращою і найдосконалішою формою юридичного права у світі. Вона захищає права кожного члена суспільства. Від найменшого і до найстаршого. 

Тож напередодні цього дня, 25 червня 2022 року, у бібліотеці-філії №11 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся в рамках проекту #Бібліотеки_в_дворах правничий діалог під назвою “Правовий оберіг держави ” /до 25 річчя прийняття Конституції України/.

В процесі розмови бібліотекар зміг розповісти по історію нашої конституції, головні її аспекти та історичні моменти. Також в ході діалогу з користувачами бібліотеки було запропоновано переглянути виставку сформовану спеціально до цього дня. А також закликалося вивчати цей документ. 

Кожного року міжнародна спільнота має особливий день – це День захисту дітей. І це не просто ще одне потенційне свято. Це ще одне нагадування дорослим те, що вони мають не лише свої права (в тому числі і на дітей) але й великі обов’язки по відношенню одо собі подібних молодих індивідумів.

Проблематика прав дітей має широкий спектр тем для обговорення. Можна годинами розповідати про різні «гріхи» які лише є у суспільстві стосовно дітей. Та від цього нічого не зміниться.

Однак, одним із аспектів пов’язаних з даним днем є і виховання підростаючого покоління. Бо на жаль, на це іноді мало (а подекуди і зовсім не) акцентується уваги. А це в свою чергу тягне за собою цілу низку проблем у подальшому. 

У бібліотеці-філії №11 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради була підготовлена гра – вікторина “Сторінками улюблених книжок”. 

Отже, вікторина – це гра, яка полягає у відповіді на усні запитання. Тож, вікторина була побудована у формі гри з певними питаннями по прочитаних раніше творах. А разом із тим, щоби не було сухо питання-відповідь це було у формі гри. Тобто можна було не лише дати точну відповідь але й певною мірою пофантазувати. У тому числі навіть і над сюжетом. 

Було цікаво послухати різні дитячі розповіді і різні фантазії щодо своїх улюблених книжок.  А також була сформована виставка з різної дитячої літератури. Книги, з котрої було вже давно прочитані малюками. І сама тільки обкладинка нагадувала давно забутий сюжет. 

Тож є надія, що таке дитинство пройде не марно.

Цьогоріч минає 205 років від дня народження українського історика, етнографа, прозаїка, поета-романтика, мислителя, громадського діяча, етнопсихолога Миколи Костомарова. На жаль, чомусь про цього чоловіка менше згадується у культурних чи історичних колах. Хоча він зробив великий внесок у розвиток як культури так і історії.

Микола Іванович був соратником Тараса Шевченка у Кирило-Мефодіївському братству, був автором програмних документів цієї організації. Його твори та лекції користувалися надзвичайною популярністю в сучасників далеко за межами України.

Роль Костомарова в розвитку української і російської історіографії величезна. Репутація Костомарова як історика і за життя, і після смерті його неодноразово піддавалася сильним нападкам. Йому дорікали в поверховому користуванні джерелами та огріхами, що через це траплялися, в однобічності поглядів, у партійності.

Та попри все він зумів залишити велику літературну і наукову спадщину. Досліджуючи самостійно цілу низку питань у цій галузі, Костомаров, завдяки особливостям свого таланту, пробуджував, разом з тим, живий інтерес до історичних знань і в масі публіки. Глибоко вдумуючись, майже вживаючись у досліджувану ним старовину, він відтворював її у своїх роботах такими яскравими барвами, в таких опуклих образах, що вона приваблювала читача і незгладимими рисами вросла в його світогляд.

Саме тому, 15 травня у бібліотеці-філії №11 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради було підготовлено історичний портрет під назвою “Роль та місце Миколи Костомарова в українській культурі” (205 років від дня народження М.І.Костомарова, 1817-1885, українського й російського історика, громадсько-політичного й культурного діяча, письменника, публіциста, критика, етнографа й фольклориста. 

Микола Костомаров був не лише поетом, але й істориком. А знання історії потрібне нам. І найголовнішою верствою, яку потрібно знайомити з цією дисципліною є діти. Так, це можливо і заважко. Можливо скучно. А поза всім, було і цікаво. Бібліотекар постарався донести до кожного цінність тих знань, котрі залишив нам Микола Іванович. А також важливість пам’ятати тих, хто не зважаючи ні на що жив вірою в краще нашого народу. Ясна річ є складно розповідати молодому поколінню про важкий життєвий шлях людини. Але саме молодим дорога майбутнього. І саме молодь повинна знати це. А знання минулого допоможе не заблукати у майбутньому.

“Мама” – це не просто слово. Бути мамою це не просто пафосна фраза і навіть не просто фізичний процес народження/відтворення собі подібного. Ні. Це цілий складний процес перш за все виховання нової особистості, підтримки, переживання, самовіддачі. Це важка щоденна праця. Це біль через поразки і радість перемог своєї дитини. Це недоспані ночі і гаряча молитва біля ліжка з хворобою. Це сприйняти дитини такою, якою вона є, а не такою якою би хотілося бачити. Це повна жертовність, жертовність усім.

Кожного року, у другу неділю травня ми відзначаємо День матері. І для того, щоб трішки порадувати своїх мам у бібліотеці-філії № 11 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради було підготовлено і проведено творчу майстерку “Привітання матері”. 

І не важливо наскільки воно красиво буде виглядати, нехай це була простенька листівка, зроблена штучно на комп’ютері і просто розмальована. Але це було зроблено щиро для мами.

Кіт – це одна із домашніх тварин, котра завжди поруч з господарем. Його особлива прив’язаність до двору і певного роду «хитрість» робить його дуже не звичним серед одомашнених тварин. 

Треба сказати, що кіт позитивно впливає на свого господаря. Крім того, він дуже потрібний у господарстві, бо ловить шкідників (мишей). Можливо саме тому у Античному Єгипті до кота ставилися з особливою увагою, наділяючи цих тварин особливим, священним змістом. 

А от у середні віки інквізитори навпаки були ворогами цих милих пухнастих створінь. Так, чорні коти були об’явлені посібниками Диявола і на них поширювалися відповідні санкції «святої справи».

Можливо тому, зараз і в Італії 17 листопада святкується День чорного кота. Зараз італійці намагаються загладити провину перед ними і нагадати всім, що кішки – друзі людей, і ні в чому не винні. На жаль і до наших днів існує багато різних байок особливо щодо чорних котів. Так, одна із них каже, що якщо дорогу перебіг чорний кіт, то слід чекати невдачі.
Хіба в чомусь винна бідна тваринка, що її шерсть такого кольору?
І не тільки в Італії – в цілій Європі у різний час святкується день кота. Також, існує Міжнародна Федерація Котів, Всесвітня Федерація Котів та  Всесвітній Фелінологічний Конгрес.

Саме тому, 17.02.2022 року, у бібліотеці-філії № 11 (с.Угорники, вул. Просвіти 4) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради була підготовлена хвилинка-цікавинка “І вдень і вночі кіт учений…” (до Дня кота в Європі). 

Варто зауважити, що зоотерапія котом справді дає добрий результат. Тому варто любити цих милих тварин. І вони вас теж будуть дуже любити, щиро і по-котячому.