Однією з проблем, які нищать сьогоднішнє людство є наркоманія. Ця душевна недуга проявляється через повну деградацію особи і створення різних прецедентів довкола себе.

Людина, поглинута отрутою наркотика не може об’єктивно сприймати довколишній світ.
Вона позбавлена адекватно мислити. Однією з причин, через які людина стає залежною від наркотику – є його вільний доступ, чи радше сказати незаконний. Це призводить до того, що суспільний контроль не здатний швидко реагувати на проблему в її зародку. І коли вже виявляється залежність, стає іноді пізно.

Ми повинні розуміти те, що Бог дав кожному здоровий розум не для того, щоб його нищити.
Однак, люди все частіше вдаються до різного роду можливостей «втекти від реальності». На
жаль, це не вирішує їхньої проблеми, а лише погіршує ситуацію.
Іншою проблемою є наша
легковажність. Бо саме вона породжує не здорову думку: «а один раз нічого страшного».
Або, мовляв : «якщо трошки, то можна». Ні! не можна. І нема такого “трошки”. Це обман.

Саме тому, 26 червня 2022 року, у бібліотеці-філії №11 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради було проведено бібліотечний квілт під назвою “Наркоманія: залежність чи звичка?” (26.06 – Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками і їх незаконним обігом), в ході якого бібліотекар розповідав про ризики пов’язані з цим негативним явищем.
Також було запропоновано маленьке анонімне опитування відносно ставлення до залежності.

Треба визнати, що наркотик це не лише класичний «білий порошок». Це і сигарети, і
алкоголь. І так поширений останнім часом вайп.

На превеликий жаль ці «недуги» знищують на сам перед молодь.

Отож будьмо свідомими власного вибору.

З самого початку становлення людства як цивілізації поставала проблема узгодження діяльності між собою. Та закон сам по собі не виникнув. Так, у кожній релігії вказується той факт, що найпершим законодавцем був Бог, котрий дарував людству чітку форму моральних і фізичних настанов. 

З історії нашої державності знаємо, що першим документом прийнятим офіційною історією є «Руська правда». Наступною загальновідомою була Конституція Пилипа Орлика. 

І от 28 червня  1996 року Верховна Рада України прийняла і ввела в дію Конституцію України. 

В ідеї наша конституція є наразі найкращою і найдосконалішою формою юридичного права у світі. Вона захищає права кожного члена суспільства. Від найменшого і до найстаршого. 

Тож напередодні цього дня, 25 червня 2022 року, у бібліотеці-філії №11 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся в рамках проекту #Бібліотеки_в_дворах правничий діалог під назвою “Правовий оберіг держави ” /до 25 річчя прийняття Конституції України/.

В процесі розмови бібліотекар зміг розповісти по історію нашої конституції, головні її аспекти та історичні моменти. Також в ході діалогу з користувачами бібліотеки було запропоновано переглянути виставку сформовану спеціально до цього дня. А також закликалося вивчати цей документ. 

Кожного року міжнародна спільнота має особливий день – це День захисту дітей. І це не просто ще одне потенційне свято. Це ще одне нагадування дорослим те, що вони мають не лише свої права (в тому числі і на дітей) але й великі обов’язки по відношенню одо собі подібних молодих індивідумів.

Проблематика прав дітей має широкий спектр тем для обговорення. Можна годинами розповідати про різні «гріхи» які лише є у суспільстві стосовно дітей. Та від цього нічого не зміниться.

Однак, одним із аспектів пов’язаних з даним днем є і виховання підростаючого покоління. Бо на жаль, на це іноді мало (а подекуди і зовсім не) акцентується уваги. А це в свою чергу тягне за собою цілу низку проблем у подальшому. 

У бібліотеці-філії №11 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради була підготовлена гра – вікторина “Сторінками улюблених книжок”. 

Отже, вікторина – це гра, яка полягає у відповіді на усні запитання. Тож, вікторина була побудована у формі гри з певними питаннями по прочитаних раніше творах. А разом із тим, щоби не було сухо питання-відповідь це було у формі гри. Тобто можна було не лише дати точну відповідь але й певною мірою пофантазувати. У тому числі навіть і над сюжетом. 

Було цікаво послухати різні дитячі розповіді і різні фантазії щодо своїх улюблених книжок.  А також була сформована виставка з різної дитячої літератури. Книги, з котрої було вже давно прочитані малюками. І сама тільки обкладинка нагадувала давно забутий сюжет. 

Тож є надія, що таке дитинство пройде не марно.

Цьогоріч минає 205 років від дня народження українського історика, етнографа, прозаїка, поета-романтика, мислителя, громадського діяча, етнопсихолога Миколи Костомарова. На жаль, чомусь про цього чоловіка менше згадується у культурних чи історичних колах. Хоча він зробив великий внесок у розвиток як культури так і історії.

Микола Іванович був соратником Тараса Шевченка у Кирило-Мефодіївському братству, був автором програмних документів цієї організації. Його твори та лекції користувалися надзвичайною популярністю в сучасників далеко за межами України.

Роль Костомарова в розвитку української і російської історіографії величезна. Репутація Костомарова як історика і за життя, і після смерті його неодноразово піддавалася сильним нападкам. Йому дорікали в поверховому користуванні джерелами та огріхами, що через це траплялися, в однобічності поглядів, у партійності.

Та попри все він зумів залишити велику літературну і наукову спадщину. Досліджуючи самостійно цілу низку питань у цій галузі, Костомаров, завдяки особливостям свого таланту, пробуджував, разом з тим, живий інтерес до історичних знань і в масі публіки. Глибоко вдумуючись, майже вживаючись у досліджувану ним старовину, він відтворював її у своїх роботах такими яскравими барвами, в таких опуклих образах, що вона приваблювала читача і незгладимими рисами вросла в його світогляд.

Саме тому, 15 травня у бібліотеці-філії №11 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради було підготовлено історичний портрет під назвою “Роль та місце Миколи Костомарова в українській культурі” (205 років від дня народження М.І.Костомарова, 1817-1885, українського й російського історика, громадсько-політичного й культурного діяча, письменника, публіциста, критика, етнографа й фольклориста. 

Микола Костомаров був не лише поетом, але й істориком. А знання історії потрібне нам. І найголовнішою верствою, яку потрібно знайомити з цією дисципліною є діти. Так, це можливо і заважко. Можливо скучно. А поза всім, було і цікаво. Бібліотекар постарався донести до кожного цінність тих знань, котрі залишив нам Микола Іванович. А також важливість пам’ятати тих, хто не зважаючи ні на що жив вірою в краще нашого народу. Ясна річ є складно розповідати молодому поколінню про важкий життєвий шлях людини. Але саме молодим дорога майбутнього. І саме молодь повинна знати це. А знання минулого допоможе не заблукати у майбутньому.

“Мама” – це не просто слово. Бути мамою це не просто пафосна фраза і навіть не просто фізичний процес народження/відтворення собі подібного. Ні. Це цілий складний процес перш за все виховання нової особистості, підтримки, переживання, самовіддачі. Це важка щоденна праця. Це біль через поразки і радість перемог своєї дитини. Це недоспані ночі і гаряча молитва біля ліжка з хворобою. Це сприйняти дитини такою, якою вона є, а не такою якою би хотілося бачити. Це повна жертовність, жертовність усім.

Кожного року, у другу неділю травня ми відзначаємо День матері. І для того, щоб трішки порадувати своїх мам у бібліотеці-філії № 11 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради було підготовлено і проведено творчу майстерку “Привітання матері”. 

І не важливо наскільки воно красиво буде виглядати, нехай це була простенька листівка, зроблена штучно на комп’ютері і просто розмальована. Але це було зроблено щиро для мами.