Вночі за вовчими ярами
зайці давали телеграми.
І прочитала так сосна:
“Чекайте квітами Весна”.
Ліна Костенко

Ви вже трохи втомилися від лютневих морозів? Бо ми так. Тож в передчутті відродження природи ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №1 (вул. Вовчинецька, 206) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, 25 лютого вирішили провести для наших юних любителів прикладного мистецтва весняний майстер-клас “Серце тішать первоцвіти”.

Навчали виготовляти учасників майстер-класу ніжні паперові композиції з першими весняними квітами, а ще нагадували, що більшість первоцвітів України занесено до Червоної книги. Це означає, що їх не можна зривати, а також купувати.

Коли хтось хоче зірвати квітку, то, звичайно ж, обирає найкращу і найбільшу, а значить – здорову. Суцвіття, що залишилися, не можуть сформувати стійке до хвороб і шкідників насіння. Для багатьох комах перші квіти весни є джерелом живлення. Коли зникнуть первоцвіти — загинуть і комахи. Тому милуйтеся первоцвітами на галявині у лісі, або ж робіть їх із паперу.

До речі, ви знаєте чим відрізняються підсніжники від пролісків? Підсніжники розквітають білими квітами, а проліски “мають переважно дрібні блакитні квіточки, тому в народі їх ще називають “небесниками” або “небовим ключем”. Наукова назва підсніжника – галантус.

Чому первоцвіти так рано цвітуть?

Первоцвіти цвітуть тоді, коли ще на деревах немає листя. Так сонячні промені безперешкодно потрапляють аж до самої землі, «не заплутуючись» у кроні дерев. Вони будять перші квіти, аби ті скоріше розквітли.

Первоцвіти називають першою усмішкою весни. Саме вони, ніжні й тендітні, першими відчувають ще не зовсім теплі, але вже приємні промінчики весняного сонця. А ми бажаємо вам усім серцем відчути наближення весни і насолодитись усіма принадами природи сповна.

Відповідальні за проведення працівники бібліотеки-філії №1.

Носимося зі своїми мертвими як діти
поскладали їх на майдані,
обступили колом
на морозі, на снігу, розгублені
ніби ніхто з нас досі не знав,
що померти так просто
кожен все ще надіється,
що полежать і встануть
бо що казати їхнім мамам?
що казати їхнім дітям?
хто їм скаже про найгірше?
людина біжить назустріч кулі
із дерев’яним щитом, із гарячим серцем
із головою в лижному шоломі, повному крові
мамо, я в шапці, – кричить у мертву трубку
мамо, у нього надто тонка шапка, сичить куля
Галина Крук

20 лютого в Україні на державному рівні вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013–2014 років. Пам’ятний день встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу й стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.  Долучаючись до вшанування загиблих Героїв ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №1 (вул. Вовчинецька, 206) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради 20 лютого підготували та провели патріотичну годину “Герої, що змінили хід історії”. 

Щороку, 21 лютого увесь світ долучається до святкування Міжнародного дня рідної мови, або Міжнародного дня материнської мови (в англ. варіанті International Mother Language Day).  Тож вшановуючи рідну мову, бібліотекарі бібліотеки-філії №1 (вул. Вовчинецька, 206) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради 18 лютого провели мовознавчу карусель “Мова — живе коріння роду і народу”. Коротко розповіли присутнім про історію свята, пропонуємо послухати й вам. День рідної мови має трагічний початок: 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників. Це були переважно студенти, які висловлювали свій протест проти урядової заборони на використання в країні рідної — бенгальської мови. Після проголошення незалежності Бангладеш (в 1971 році) цей день відзначають в країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Відомо, що саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

14 лютого відзначають не лише День закоханих, а й Міжнародний день дарування книг. Тому ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №1 (вул. Вовчинецька, 206) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради впродовж тижня з 10 до 16 лютого радо приймали в подарунок чудові книжечки від небайдужих читачів в рамках акції “Книга подарована тобою”.

З нами ділилися своїми улюбленими книгами, світовими бестселерами, мотиваційною літературою. А ми з вдячністю приймали ці коштовні дари. Бо хто як не бібліотекарі знають справжню цінність книги. Вона має силу запалювати іскру цікавості та творчості, розширити кругозір, навчити вибудовувати стосунки, вирішувати конфлікти і зробити нас більш відкритими до світу та людей.

Але найбільший бонус дарування книг бібліотекам  —  те, що вони потішать не одну людину, а цілу когорту наших читачів! Тому закликаємо всіх дарувати свої улюблені книги фондам улюблених бібілотек. Поширюйте своє світло і тепло у такий благородний спосіб.

Міжнародний день дарування книг — це справжнє свято закоханих. Закоханих у книжки щедрих душ.

30 січня українська читацька спільнота відзначає 95 років від дня народження найславнішого українського казкаря Всеволода Нестайка. Важко знайти у нашій літературі щось настільки веселе, талановите й дотепне, як неперевершені книги автора. Тож в день народження класика і справжнього лицаря дитячої літератури ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №1 (вул. Вовчинецька, 206) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, пустилися в мандри книгами ювіляра “Сонячні та веселі твори Всеволода Нестайка”.  

На пригодах Яви і Павлуші, на книгах “В Країні Сонячних Зайчиків”, “Одиниця з обманом” та багатьох інших виросло не одне покоління українців. Пригоди нестайкових літературних героїв захоплюють юних читачів і сьогодні. Свої неповторні сюжети автор черпав з власного дитинства, з розповідей друзів, численних зустрічей із малими читачами.

Учасники заходу (а це наші чудові юні читачі) дізналися про життєвий та творчий шлях письменника, мали змогу погортати і навіть взяти додому його чудові книжки, а ще прочитати вголос уривки з улюблених творів. Та й ми, бібліотекарі, з радістю поринули в дитинство і знову пригадали прекрасні емоції, які дарують неймовірні літературні історії Всеволода Нестайка.

Вже понад десять років Всеволода Нестайка немає в цьому світі, але творчий шлях митця продовжується і нині. Він торується захопленням читачів, їхньою вдячністю, зустрічами з Талантом. Торкніться його й ви.