22 квітня 2019 року (Всесвітній День Землі) в Івано-Франківській обласній бібліотеці для юнацтва відбувся конкурс «Доторкнутись до природи серцем».
Працівники абонементу ЦБ (вул. К. Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради долучилися до організації обласного конкурсу «Доторкнутись до природи серцем», ініційованого Івано-Франківською обласною бібліотекою для юнацтва, підготувавши до участіроботи користувачів абонементу ЦМБ в номінації 2.3. “Конкурс фото та малюнків на тему збереження довкілля”
14 квітня 2019 року о 15:00 на абонементі ЦБ (вул. К.Данила, 16) Департаменту культури міської ради відбувся інформаційний дайджест “Сильна армія – сильна Україна”, яким презентували унікальну підбірки 5-ти книг-альбомів, подарованих бібліотеці Міністерством оборони України.
Розпочавши захід, бібліотекар підкреслила, що 14 квітня 2014 року (5 років тому) українська влада офіційно оголосила про початок АТО. Можна як завгодно називати конфлікт на Донбасі – АТО, ООС, гібридна війна, уповільнена агресія або ще як-небудь, але від цього він зовсім не перестане бути війною – у повному розумінні цього слова. І хоча вона ще далеко не закінчилася, вартує згадати і добре пам’ятати, як вона почалася і в якому стані була регулярна українська армія. А була вона непідготовлена, немотивована виконувати свої безпосередні функції та якісно захищати державу. За 25 років незалежності робилося все, щоб знищити оборонний потенціал українського війська. Стосувалось це як техніки, озброєння та іншого оснащення, так і кадрових призначень. Збройні сили України перебували, м’яко кажучи, у незадовільному стані. 5 років тому Україна боронилася винятково залишками озброєння та військової техніки, що дісталася нам у спадок від радянської армії.
03.04.2019 року на базі літнього відпочинкового табору с. Лімниця за підтримки міського голови Руслана Марцінківа та директора Департаменту культури міської ради Надії Загурської вже вкотре відбувся День дозвілля для людей «золотого віку».
Цього разу завідувач відділу обслуговування ЦБ Кирста О.М. провела для присутніх народознавчу мозаїку “Не я б’ю – верба б’є, здоров’я тобі дає”, адже саме Вербна неділя розпочинає цикл великодніх свят.
Бібліотекар постаралася розкрити духовну сутність, містичну велич даного свята, підкресливши, що Вербна неділя – одне з дванадцяти головних свят для всіх християн, тож присутні мали можливість дізнатися, що означає це свято. Бібліотекар наголосила, що саме, Вербна Неділя – знаменна для всіх християн подія: Вхід Господа в Єрусалим. Після того, як воскрес Лазар, прості люди повірили в особливу силу Господа і зустрічали його дуже урочисто. Господь з’явився верхи на ослі, що було підтвердженням його добрих намірів, тому що осел в східній культурі вважався символом миру на відміну від коня – тваринних войовничих солдатів. Під час ходи городяни виклали Ісусу дорогу своїм одягом і пальмовим листям, підкреслюючи велику радість і повагу. Після своєї появи Ісус творить кілька чудесних зцілень, повертаючи сліпим зір і зцілюючи кульгавих.
Також всім цікаво було дізнатися на яке число випадає Вербна Неділя 2019 року і чому саме так називається.
Вербна неділя не має постійної дати і щороку потрапляє на інший день, а іноді змінюється і місяць. Для розрахунку християни використовують спеціальні правила, які дозволяють визначати дати переходячих церковних свят. Ці правила називаються пасхалією. Вербна неділя завжди передує великому тижню, відзначають його за сім днів до настання Великодня. Тому визначити дату на яку випаде свято, можна легко, навіть не знаючи правил пасхалії: досить відняти один тиждень від дати Великодня. Оскільки Воскресіння Господнє в 2019 році випадає на 28 квітня, то Вербну неділю православний світ відзначить 21 числа цього ж місяця.
Назва Вербна неділя прижилася не відразу, у слов’ян це свято довгий час іменувалося Квітконосним тижнем. Верба – це трансформація, яка сталася з пальмовими гілками в старослов’янських обрядах, оскільки при вході в Єрусалим Господа вітали листям пальмових дерев. Так, як найчастіше ця неділя випадає на початок весни, у українців вона стала символом пробудження та оновлення природи.)
Та найцікавіше присутнім було дізнатися традиції святкування Вербної неділі, звичаї та прикмети на які варто звернути увагу під час підготовки до святкування та під час освячення гілочок верби – основного символа радості і свята.
2 квітня 2019 року о 14:00, в Міжнародний день дитячої та юнацької книги,на абонементі ЦБ (вул. К. Данила, 16) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбулося рандеву з книгою “Крута компанія хітів читацького сезону для підлітків”.
Ви ще дуже юні, вам 13-16 і складні лабіринти переживань тримають вас у невизначеності. Ви маєте все й не маєте нічого, крім почуттів, кохаєте, розчаровуєтесь і збиваєте серця до крові, ховаєтесь в пластикові посмішки й волаєте про допомогу. Ви боєтеся себе і голодні на право бути дорослими, заграєте з небезпеками, балансуєте на грані розпачу і вгризаєтесь в горлянки своїх вчинків. Наражаючись на пекучі ляпаси життя, все ж знаходите сили на свій шлях. Ви – звичайні. Ви дорослішаєте і Вам саме час познайомитися з літературою юнацького спрямування модних авторів, які пишуть про дорослі проблеми юних.
1.04.2019 о 12:00, з нагоди відзначення 210-ї річниці від дня народження Миколи Гоголя (1809-1852), на абонементі ЦБ (вул. К. Данила, 16) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбулась літературна бліц-дискусія “То чий же він – геніальний і містичний, веселий і трагічний, загадковий і відвертий – Микола Гоголь?”. Проводячи її з користувачами, бібліотекар зауважила, що річниця з дня народження Гоголя вкотре дає привід: подискутувати по «українськість» та «російськість» письменника.
Дискусії довкола питання про українськість Миколи Васильовича Гоголя, з дня народження якого сьогодні виповнюється 210 років (за старим стилем) думаю, належать до категорії вічних. Про це сперечаються вже понад 150 років..
Гоголь справив колосальний вплив на українську культуру, літературу. Відлуння Гоголя вчувається у творчості Довженка (який, до речі, перед війною вже збирався знімати “Тараса Бульбу”, проте все, на жаль, відклалося аж до часів Бортка). Гоголь “присутній” у творах Миколи Хвильового, Юрія Яновського, навіть Остапа Вишні. Його полковник Тарас Бульба багато що визначив в українській культурній свідомості!