Щороку з 25 листопада  до 10 грудня  в Україні відбувається Всеукраїнська кампанія (акція) «16 днів проти насильства”. Акція проводиться з 25 листопада, тобто з дня, коли відзначається Міжнародний день боротьби із насильством щодо жінок і до 10 грудня (Міжнародного дня захисту прав людини). 

Офіційно Міжнародний день боротьби із насильством щодо жінок, був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН 1999 року, але відзначати його почали з 1981 року, як пам’ять про трагічну загибель трьох сестер Мірабаль, які були жорстоко вбиті під час диктатури домініканського правителя Рафаеля Трухильо в 1960 році. 

В знак підтримки люди в усьому світі пов’язують помаранчевою стрічкою  свій одяг. це офіційний колір протидії насильству, що символізує світле і вільне майбутнє.

Період акції «16 днів  проти насильства” охоплює наступні важливі дати:
25  листопада  – Міжнародний день боротьби із насильством щодо жінок;
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
2  грудня – Всесвітній день боротьби з рабством;
3 грудня  – Міжнародний день людей з інвалідністю;
5 грудня  – Міжнародний день волонтера;
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток розстріляних в Монреалі;
10 грудня – Міжнародний  день захисту прав людини.

16 днів  проти насильства – це нагода ще раз нагадати громадськості про існування вище перелічених проблем у нашому суспільстві, які з війною тільки усугубились, підвищити  рівень обізнаності людей щодо усіх форм насильства.

Адже основне  завдання акції – привернути увагу спільноти до 2-х актуальних проблем: запобігання і протидія домашньому насильству та торгівля людьми, а також активізація діяльності державних установ, ГО заради захисту прав людини.

Тому, сьогодні, 29 листопада 2022 року о 15:00   працівники абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, долучившись до  Всеукраїнської акції «16 днів  проти насильства”, провели годину відвертої розмови “Ми проти насильства”.

26 листопада, четверту суботу листопада, Указом Президента українці у всьому світі вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

Із здобуттям незалежності Україна пройшла великий шлях у прийнятті та усвідомлення наслідків Голодоморів, розкриття архівів й дослідження цього питання відкрило правду про злодіяння радянської влади як для українців, так і для всього світу.
Комуністична влада злочинно замовчувала факт голоду. Жодної офіційної згадки про цю жахливу трагедію не було. Навіть у власному діловому листуванні державні й партійні функціонери, описуючи опухання десятків і сотень тисяч сімей, не згадують голод, а лише «продовольчі труднощі».

Щоб вшанувати пам’ять невинноубієнних, 26 листопада о 16.00, пацівники Абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС департаменту культури міської ради підготували молитовний спомин “Скорботна свічка пам’яті святої”, під час якого читачі могли долучитися до всеукраїнськоїтакції “Запали свічку пам’яті”. В зоді спомину бібліотекарі розповіли користувачам про цю трагічну сторінку української історії.

У книгах реєстрації смертності на позначення смерті з голоду з’являються нові терміни, як, наприклад, «безбілковий набряк».
Керівництво СРСР свідомо дезорієнтувало світову громадськість. Сталінський тоталітарний режим заперечував голод в Україні та відмовився від допомоги, пропонованої численними неурядовими організаціями й закордонними українськими спільнотами. Її отримання сприяло б якщо не запобіганню трагедії, то серйозному зменшенню її масштабів.
Голодомор приховували не лише від зовнішнього світу, а й від нащадків жертв. У 1933-му сільрадам наказано під час реєстрації смерті не вказувати причину. А в наступному році вийшла нова вказівка: книги РАЦС про реєстрацію смертей за 1932–1933 роки вислати в спеціальні частини (там більшість із них знищили). У Радянському Союзі заборона на інформацію про голод діяла до 1987 року.

Незважаючи на всі заборони та замовчування, українці завжди пам’ятали, як радянська влада голодом намагалась знищити українську націю. Пам’ять про комуністичні злочини зберігали й українці за межами СРСР, передавали її своїм нащадкам від 1933 року до сьогодні.

Трагічні події та злочини сьогодення доводять: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

20 листопада 2022 року, 105 років тому була проголошена Українська Народна Республіка (УНР). Та водночас лідери новоствореної держави не бачили її самостійною. Відтак незалежність УНР була проголошена за якихось два місяці, але здебільшого під тиском зовнішніх обставин.

Для того, щоб ознайомити користувачів із цією подією працівники абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували експрес-інформацію “З історії українського державотворення” ,  в якій лаконічно й доступно розповідається про причини, дохід та наслідки прийняття    Третього   універсалу для подальшого розвитку української державності.

Як випливає з тексту Третього Універсалу, проголошення УНР було зумовлене тим, що внаслідок більшовицького перевороту в Росії зникла централізована влада.
“Тяжка й трудна година впала на землю Російської республіки. На півночі в столицях іде межиусобна й кривава боротьба. Центрального Правительства нема й по державі шириться безвластя, безлад і руїна. Наш край так само в небезпеці. Без власти, дужої, єдиної, народньої Україна також може впасти в безодню усобиці, різні, занепаду…”

Українська історія багата парадоксами. Сто років тому один із таких парадоксів полягав у тому, що до незалежності Україну вели переконані федералісти, які в силу обставин ставали самостійниками. Тогочасним українським керманичам, попри їхні безумовні заслуги, забракло далекоглядності. Дуже важливо, аби теперішні – зробили із цього відповідні висновки.

«Наші студенти – гідні громадяни своєї Батьківщини!
Вітальна листівка з днем студента для  19-річної  кулеметниці
Оксани Рубаняк

Міжнародний день студента, який відзначаємо сьогодні, 17 листопада, має трагічну історію. У жовтні 1939 року в окупованій німецькими військами Чехії студенти та їхні викладачі вийшли на мирну демонстрацію, щоб відзначити річницю утворення Чехословаччини. Окупанти відкрили стрілянину по демонстрантах, через що один студент загинув. 17 листопада німці оточили гуртожитки, після чого заарештували і стратили багато студентів.

1946 року цю дату запропонували відзначати як День студентів. Українські студенти цього року також змушені святкувати це свято в умовах війни.

«Наші студенти – гідні громадяни своєї Батьківщини! Багато з них –  воїни ЗСУ. 

Юні хлопці і дівчата, які мають вчитися, пізнавати світ, любити, народжувати дітей – знаходяться в окопах, ризикують життям, бо знають для чого вони це роблять – заради рідної України. 

Серед  з них і прихильниця абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС, студентка факультету публічного управління, авторка збірки “Орнаменти долі” , 19-річна  кулеметниця окремого підрозділу 72-ї окремої механізованої бригади Оксана Рубаняк, яка зараз з побратимами захищає Україну на Східному фронті. Працівники книгозбірні щиро вітають неймовірну захисницю з Днем студента та підготували для неї невеличкий сюрприз – вітальну листівку з Днем студента.

З днем студента, Оксанка, вітаєм,
І ось чого тобі бажаєм:
добре воювати,
Перемоги діждати.
А поки   – ворога бити,
Здоровою бути
та про навчання не забути.

Ви – наша героїня! Дякуємо вам! Дякуємо за сміливість, за відвагу, за міць, за витримку, за незламність! Українці  незламна нація!
Слава Україні!Героям Слава!