22 січня, у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, відзначається День Соборності України.

У цей день (22.01.2017р.) о 14:00 на абонементі ЦБ (вул. Короля Данила,16) в рамках відзначення Року Української Революції 1917-1921 років, відбувся патріотичний репортаж – флешмоб “Соборність – одвічна мрія українців”.

Розпочинаючи захід, бібліотекар підкреслила, що 22 січня є другою за значенням датою після 24 серпня – Дня Незалежності України і має глибокий символічний зміст: одвічної мрії українців на вільне життя в самостійній соборній незалежній державі. Також цього року ми відзначаємо 100-річчя Української Революції 1917-1921 років, яка й привела до першого проголошення незалежності і втілила мрію багатьох поколінь, об’єднавши українські землі в єдину державу.

Страшні цифри, моторошні спогади не дозволяють забути!..

18 січня 2017 року о 12:00 на абонементі ЦБ (вул.Короля Данила, 16) інформаційним бібліоспалахом вшанували трагічну річницю примусового вивезення українців до Німеччини (остарбайтерів), яким приєднались до відзначення Дня пам’яті в Україні з приводу 75-их роковин цієї трагічної події.

Бібліотекар розповіла, що саме 18 січня 1942 року із Харкова до Кельно вирушив перший ешелон із 1117-ма робітниками. Маштабне використання робітників з України розпочалося 1942-го року до 1945-го.

Українців вербували примусово, їхньою особистою думкою та волею перестали цікавитись. Нацисти проводили масові облави серед місцевого населення, залучали до цих акцій поліцію та солдатів Вермахту.

Примусова праця українців використовувалась у видобувній та обробній промисловості, транспорті й будівництві. Приписи щодо поводження з примусовими робітниками були дуже суворими. Вони змушені були носити на грудях спеціальну нашивку у вигляді прямокутника з літерами “OST” на блакитному тлі. Остарбайтерів транспортували в закритих вагонах, а працювати вони мали у закритих бригадах, мешкати в бараках, які розташовувались у таборах обнесених колючим дротом.

17.01.2017 р. о 13.00 на абонементі ЦБ (вул.К.Данила,16) до 75-річчя від дня народження Романа Горака відбувся хіт-парад книг ювіляра.

Бібліотекар наголосила, що Роман Горак – український письменник, прозаїк, есеїст, драматург, франкознавець, дослідник життя і творчості багатьох літераторів Прикарпаття, член Національної спілки письменників України, директор Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка, визнаний лауреатом літературної премії ім.В.Стефаника 2016 року за 2 томи фундаментального художньо-есеїстичного видання “Василь Стефаник”.

Селфі сьогодні один із наймодніших напрямків у фотографії. Бібліотекарі запропонували сфотографувати самого себе. Фотографуватись дозволялося де завгодно, як завгодно і з ким завгодно, але тільки зимової тематики. Оригінальні портрети надсилались на електронну пошту абонементу. Найцікавіші фото було визнано переможцями конкурсу та відібрано для виставки. Метою організації даного заходу було зацікавлення молоді бібліотекою, підвищення її авторитету, заохочення до книги та читання через незвичні форми.

Користувачів бібліотеки зацікавили вдалі моменти, увіковічені у селфі. Серед світлин виставки виділялися фрагменти зимового відпочинку в горах, святкування біля різдвяної ялинки, подорожей та мандрівок. Приємною несподіванкою для бібліотекарів стало фото від Ярослава Туріва – постійного користувача бібліотеки та активіста масових заходів, який на даний час перебуває в АТО. Він надіслав світлину із зображенням новорічної вечері наших захисників.

Виставка діятиме до кінця місяця.

Захід організований для юнацтва. Відповідальна за проведення конкурсу та організацію виставки – Кирста О.М.

14.01.2017 року о 12.00 на абонементі ЦБ відбулося літературне дежавю “Уся його творчість – освідчення любові до отчого краю” присвячене до 80-ти річчя з дня народження Євгена Гуцало – українського письменника, журналіста, поета і кіносценариста. який ввійшов до плеяди українських письменників-шістдесятників.

Бібліотекар відзначила, що Євген Гуцало з’явився в літературі подібно до того, як молодий Моцарт у музиці.

Він приніс із собою багато сонця, чистого неба, живого різноголосся природи, а водночас і високих почуттів, душевного тепла і людського милосердя. Поет і прозаїк не просто співіснували в ньому – це була органічна цілісність. Публікації письменника, зокрема публіцистика, засвідчили, як болісно роздумував він над долею рідного народу, як по-синівськи віддано любив Україну. Таж уся його творчість – освідчення в любові до отчого краю. За своє коротке життя (1937-1995)рр. його творчість відзначена літературними преміями ім.Ю.Яновського(1982)р., державною премією України ім.Т.Шевченка (1985)р., Міжнародною премією О. і Т.Антоновичів (1995)р, премією ім І.Огієнка (1995)р. Буремне ХХ століття перевернуло нашу свідомість, проте добро не перестає бути добром, а зло – злом. Євген Гуцало писав про захист паростків добра від “всевинищущої бездуховности”, від черствості. Майже, в кожному творі точиться “бій” між добром і злом і завжди перемагає добро.

Захід призначений для широкого кола користувачів, відповідальна бібліотекар абонементу ЦБ Лисенко Л.С.