Розрив шаблону, нестандартний захід – “Молодіжна патріотична ватра “ВИМРІЯНА ПОКОЛІННЯМИ” біля стін Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. С. Бандери, що відбувся 28.06.2021 з нагоди 25-ї річниці прийняття Конституції України та 80-ї річниці прийняття Акту відновлення Української держави (30.06.1941 року).

Присутні мали чудову нагоду поспілкуватися про важливе, поспівати пісень і порадіти тому, що ми українці, маємо “Вимріяну віками” Конституцію і Незалежну Україну, а також посидіти разом коло ватри. Дискусії, виступи Сергія Сивадчука, Владислава Ковальчука, Олександра Данилюка , бесіди, інтерактивна гра-складання тез Конституції Пилипа Орлика, в тому числі, участь  і найменших – учасників Івано-Франківської станиці НСОУ “Пласт”, спів відомих пісень разом з Романом, івано-франківським бардом – Андрієм Мавриком та гуртом НД “Княгинин”, авторські патріотичні вірші Богдана Кирсти, довільна форма спілкування молоді різних формацій, а також – печиво, чай, кава, черешеньки, ватра, печена картопля, і драйвовий виступ гурту TRIASVYNA!

27 червня свято усіх юних серцем – День молоді в Україні. В Україні щорічно відзначається в останню неділю червня – якраз в той сезон, коли молодь складає всі екзамени та розпочинає свій відпочинок аж до вересня. Його вважають днем активних молодих людей, які мріють змінити країну на краще. 

З цієї нагоди, 27.06.2021 року на абонементі ЦБ (вул. К. Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради було організовано і проведено фото-флешмоб: “Українська молодь читає”. Метою заходу було розвінчання стереотипів про те, що молодь не схильна до читання. Долучитися до акції мали можливість всі охочі, які прийшовши до бібліотеки сфотографувалися тут. Або ж надіслали свою світлину на електронну скриньку для створення фотоколажу та тематичного відеоролику.

День молоді – свято всіх, хто відчуває себе молодим не лише за віком, а й душею. Воно особливе та унікальне, бо саме такою є молодість. Це неповторна та відповідальна пора, коли людина вступає у самостійне життя, ухвалює свої перші власні рішення. Це та пора, коли маленька перемога стає запорукою життєвого успіху. Юність і молодість – це час пошуків, відкриттів, реалізації найсміливіших сподівань, мрій і надій, пошуку свого життєвого шляху, бажання діяти, дивувати світ своїми сміливими ідеями та досягненнями.

Відповідальна: Зіняк М. В.

Щороку, 26 червня, відзначається Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками та їх незаконним розповсюдженням.

 24.06.2021 року о 13.00 в абонементі ЦБ (вул. К. Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради був організований і проведений правовий формат: “Наркоманія: міфи і дійсність”. В рамках проведення заходу бібліотекарка розповіла про те, що цей день був заснований в 1987 році Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй на знак вираження своєї рішучості посилювати діяльність та співробітництво з метою створення міжнародного суспільства, вільного від вживання наркотиків.

Наркоманія – страшна хвороба сучасного світу. Негативні явища, що породжуються вживанням наркотиків, несуть у собі велику небезпеку для людства. Необхідно пам`ятати, що прагнення до наркотиків забирає людські життя. Наркотики виснажують, руйнують психіку та здоров’я людини, роблять залежною, слабкою. Рідко наркоман доживає навіть до сорока років організм не витримує навантаження.

14 червня 2021 о 13.00 годині на абонементі ЦБ (вул. К. Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулася посвята історичній постаті “Євген Коновалець – з когорти незламних борців”.

Захід присвячений 130-річчю від Дня народження національного Героя українського народу, військового і політичного діяча, полковника армії УНР команданта УВО, Голови Проводу Українських націоналістів Євгена Коновальця (14 червня 1891 – 23 травня 1938), який створив Організацію українських націоналістів (ОУН) і Українську військову організацію (УВО).

Євген Коновалець, військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, комендант УВО, голова Проводу українських націоналістів (з 1927), перший голова ОУН (з 1929), один з ідеологів українського націоналізму, брав активну участь у діяльності Української національно-демократичної партії, яка була найбільш впливовою на той час у Галичині. Його політичні переконання щодо України були такими: самостійництво, державництво й соборництво. У 1917 році очолював створену у Києві формацію Січових Стрільців. За його ініціативою та участю була заснована Українська стрілецька громада, що поклала початок Організації державного відродження України (ОДВУ) в США і Українського національного об’єднання (УНО) в Канаді, було сформовано військовий штаб та започатковано школи з підготовки військових кадрів.
23 травня 1938 р. Коновалець був убитий у Роттердамі П. Судоплатовим, агентом НКВС.

Під час заходу користувачі мали змогу ознайомитися із біографією Євгена Коновальця та тематичною виставкою літератури, яка присвячена його життю та діяльності.                      .

Захід підготовлений для широкого кола користувачів.
Відповідальна  – Зіняк М. В.

Сучасну українську літературу важко уявити без Василя Шкляра. Він – дуже цікава та навіть «містична» особистість. А його книги захоплюють настільки, що вже після прочитання перших сторінок розумієш – не відкладеш, доки не дочитаєш. Кожна його книжка стає бестселером. Успіх його романів приголомшливий: відзнаки, премії, гран-прі, постійні перевидання, переклади іноземними мовами. Шкляр є володарем багатьох літературних премій, але найдорожча з них — народна Шевченківська, яку автор отримав після того, як 2011 року відмовився прийняти з рук антиукраїнської влади присуджену йому Національну премію імені Тараса Шевченка. З культового «Чорного Ворона» («Залишенця») розпочалася давно очікувана екранізація романів «батька українського бестселера». 

10.06.2021 року на абонементі ЦМБ (вул. К. Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  відбулася літературна імпреза  “Василь Шкляр: батько українського бестселера”, якою презентували користувачам бібліотеки (як реальним, так і віртуальним) найвідоміші його книги.
Василь Шкляр філолог в квадраті, він почав своє навчання на філологічному факультеті в Києві, а закінчив вже у Єревані. Певний час був політичним журналістом, і за час своєї роботи у цій сфері встиг побувати в кількох «гарячих точках». Здобутий досвід та отримані враження потім виклав у своєму романі «Елементал» (2001).

В романі письменник, основуючись на реальних подіях, свідком яких йому довелося бути, розповідає про порятунок дружини Джохара Дудаєва – першого президента Чечні. Жінку ледве вдалося «вирвати з лап» російських спецслужб. І це було неймовірна операція на чолі з українським героєм. В 2001році  за роман «Елементал» письменник став лавлеатом першої премії «Коронації слова», в номінації «Роман”.

Роман „Залишенець. Чорний ворон“ викликав особливий резонанс. Він вийшов наприкінці 2009 року у видавництві „Ярославів Вал“ (Київ) і майже одночасно (під назвою „Залишенець“) — у видавництві „Клуб сімейного дозвілля“ (Харків). В основу покладено історичні документи, зокрема, з розсекречених архівів КДБ.
Робота над романом тривала майже 13 років.
Роман відтворює одну із сторінок української історії — боротьбу українських повстанців проти радянської влади у 1920-х роках.
Збулося Тарасове пророцтво: повіяв новий вогонь із Холодного Яру, і лицарі лісу освятили зброю на московського ката. Найзапекліші з них — залишенці — продовжили боротьбу навіть тоді, коли в Україні утвердилася диктатура чужинців і не було вже надії на визволення. Таким був загін отамана Чорного Ворона.
Це точно одна з найкращих книжок сучасної української літератури. Ця історія – не просто історія, це реалії тодішньої України, ця історія – це купа архівної роботи, нервової роботи. Більше того, ця книга – реалістичний екскурс в малесеньку частинку історії нашої країни, набагато кращий екскурс, ніж в підручниках, де більше теоретичного матеріалу. “Залишенець”, напротивагу, занурює в моторошний світ тих страшних буднів, який, на мою думку, набагато доступніший читачеві саме в художньому викладі, аніж в стандартному параграфі підручника. Таке враження, що кожна буква, кожне слово в цій книзі “дихає” Україною, патріотизмом і яка ж велика  сила того патріотизму в ній…

 «Троща» — роман про УПА, про перемогу людини над обставинами і над собою. Сам автор каже, що книга написана для того, аби показати світові, що українці не змирилися з режимом, і продовжують боротьбу, як і раніше. Для головного героя, вояка УПА, війна вже минула, проте боротьба не забулася. Та раптом він бачить на цвинтарі недавню могилу свого бойового товариша, і спогади наринають на нього з новою силою. «Свої» і «чужі», дружба та розбрат, кохання і зрада, помилування й помста, свобода й неволя… Перед його очима знов розгортаються бої та тривають допити, постають обличчя різних людей, та ніяк не з’являється личина зрадника…