Сьогодні, 28 жовтня о 15 годині, на Абонементі ЦБ Івано-Франківської МЦБС відбувся мовний вернісаж “Мова – глибинна таємниця правіків”. Бібліотекарки ознайомили присутніх із тематичною книжковою виставкою
Серед видань є особлива книга, котра нагадує шкатулку з вохристою велюровою оббивкою – “Словник вишуканої української мови” Тараса Берези. Після прочитання кожен здатен усвідомити, наскільки важливо відновити призабуті, а почасти несправедливо “викоренені” з народної свідомості, слова у нашій мові!
Присутнім було запропоновано уявити, що наш лексикон – це як стильний, вишуканий образ. Щодень, ми обираємо, мов одяг із шафи, слова для послуговування. Від їх вибору залежить чимало! Бо вдало підібрані слова здатні зцілювати, окриляти, дарувати радість. Вечірня сукня з лелітками, розсип бурштинового намиста, підбори з мерехтливими бантами й біла вуаль: такий образ мови витворила в уяві наша бібліотекарка Тетяна Нємцева. Роздумайте, а якою ви уявляєте свою мову?
У своїй книзі Тарас Береза звертається до творчості майстрів художнього пера та літературного перекладу, щоб читач наснажився різнобарв’ям словотвору рідної мови, її синонімічною розлогістю. Прочитавши неординарний словник, ви вже не будете довго роздумувати як уникнути тавтології Приміром, словосполучення “через деякий час” можна замінити на “перегодя”. Ось як це слово застосував у своєму творі “Голка” Карел Чапек
“Слідчий сходив до крамнички і з’ясував, що голки там не продаються. Потім він пішов до пекарні подивитись, як печуть булки; цілу ніч просидів там, дивлячись, як місять тісто, як воно підходить, як топлять піч, ліплять булочки й садовлять їх у піч, а перегодя виймають, зарум’янені, аж золотаві”
Подані словникові одиниці, безумовно, збагатять словниковий запас кожного користувача та заохотять говорити рідною мовою якнайвишуканіше. Бібліотекарка Тетяна Нємцева підготувала цікаві слова із книги Тараса Берези, то ж можете ознайомитись ними у візуалі публікації!
Окрім ознайомлення із книгами, окрасою заходу стала поетична інкрустація – учасниця літстудії Олена Вірстюк продекламувала авторську поезію про мову, глибину рідного слова!
Інформацію підготувала бібліотекарка Абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Тетяна Нємцева.
Відповідальні за проведення заходу: завідуюча Ольга Кирста, Марія Зіняк, Тетяна Нємцева.
Сьогодні, 9 жовтня 2024 року Івано-Франківська міська територіальна громада відзначає п’яту річницю створення. Приєднавшись до відзначення працівники Абонементу ЦМБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, для користувачів книгозбірні, мешканців громади та її гостей, підготували виставковий бібліопростір “Бібліотека та громада: діємо, творимо, гуртуємось!”, який буде діяти з 9 по 13 жовтня.
9 жовтня 1904 року, 120 років тому, у Кам’янці-Подільському народився (дитинство та юність провів в Умані) Микола Платонович Бажан – український поет, якому судилися вершини і провалля, високі здобутки й принизливі манівці. Поет, який зумів пройти дивовижний шлях: від одного з лідерів авангардної, лівої поезії своєї країни до «живого класика» сталінської епохи, автора вірнопідданих од, інформатора радянських спецслужб та віцепрем’єра Радянської України, поета, що публічно розкаявся у своїх «компромісах» часів сталінізму і претендував на Нобелівську премію, організовував культурну інфраструктуру країни, а в останні часи був прибраний зі шкільної програми та став об’єктом дискусій на предмет «кенселінгу» (кенселінг — процес щодо відкликання підтримки медійної особи чи компанії/бренду внаслідок їх суперечливих дій чи некоректних висловлювань, які є образливими для певних соціальних груп). Та шлях поета вартий уваги і як приклад «танцю» долі й людини, і як промовиста історія про центральноєвропейську літературу XX століття. У Миколи Бажана є багато гріхів; у багатьох він покаявся, у деяких не міг покаятись, але гібридну війну він вів дуже гідно, і багато битв у цій війні виграв. Тож 8 жовтня 2024 року о 14:00, в переддень відзначення 120-ти річчя від дня народження Миколи Бажана, на Абонементі ЦМБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, під час проведення ювілейної посвяти ”Речник своєї епохи”, присутніх ознайомили з цікавими фактами життя і творчості ювіляра, представили книги поета та про нього. Бібліотекарка заувавжила, що сьогодні ім’я поета Миколи Бажана не назвеш суперпопулярним ані у світі, ані в Україні.
115 років тому, 5 жовтня в 1909 році в селищі Новиця, що на Лемківщині (сьогодні Польща) народився Богдан-Ігор Антонич – один з найвидатніших українських поетів. Він швидко став відомим у мистецьких колах завдяки неповторному талантові. Однак поет так само стрімко згас у 27 років, знайшовши дім, як і писав у своїх текстах – десь «аж за зорею». 06 жовтня 2024 року о 15:00 на Абонементі ЦМБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради представили літературну візитівку “Богдан-Ігор Антонич — як ікона самого життя” якою ознайомили користувачів бібліотеки та мешканців мікрорайону з біографією Богдана-Ігоря Антонича та його творчістю. Бібліотекарка зазначила, що за своє коротке, 27-річне, життя Богдан-Ігор Антонич зробив чимало, відкривши нові обрії української поезії. Його творчі пошуки тісно пов’язані з тогочасними тенденціями в європейському мистецтві, та водночас він відкрив і для себе самого і для своїх читачів прадавній, ще міфологічний, народний погляд на природу та людину, погляд, що зберегли його лемки – найзахідніша гілка української нації. Про нові теми поезій, новаторські віршовані форми, неперевершені ліричні мініатюри, зразки Антоничевої прози, драматургії та статті – про все це присутні змогли дізнатись із представленого в рубриці “Книга дня” видання Богдан-Ігор Антонич “Зелена Євангелія / упоряд., передм., прим. Д. В. Павличка._ Київ, Веселка, 2009. – 463 с. До цієї книги увійшли майже всі відомі на сьогодні твори видатного митця Богдана-Ігора Антонича. Бібліотекар також підкреслила, що В Україні, яка перебувала під радянською владою, Богдан-Ігор Антонич був невідомий. Однак після проголошення незалежності зацікавлення творчістю поета зростає. Український письменник Юрій Андрухович зобразив життя Антонича в своєму постмодерному творі ” Дванадцять обручів” Тут він створив своєрідну літературну провокацію та містифікацію, оскільки образ митця не зовсім відповідає біографії, а створений для того, щоб привернути увагу читачів. Вірш Антонича «Народився Бог на санях» став відомою колядою. Цей текст на музику поклав український бандурист Василь Жданків. Крім того, деякі твори поета стали піснями для львівського гурту «Три кроки в ніч» та інших виконавців: Оксани Мухи, Артема Пивоварова та Злати Огнєвіч. Битви і війни мають свій кінець, герої відходять у пам’ять, а весна є кожного року, кожного року є молоді люди, які вітають життя і закохуються, є й люди з опіками від життя, які «сповідаються горілці»… Тому Антонич вічний… Він як ікона самого життя, яке відроджується з кожною — завжди новою — весною… При підготовці заходу використано книги Б.-І. Антонича із фонду книгозбірні, матеріали статті Гаврилюк Ю. Весною похмілений втікач / Юрій Гаврилюк // День. — 2014. — 18-19 квіт. (№ 71-72). — С. 12. та матеріали відкритих джерел інтернету.
Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначають Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною асамблеєю ООН. Цей день – можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Адже більшості самотніх літніх людей потрібні увага і допомога в повсякденному житті. На Абонементі ЦМБ Івано-Франківської МЦБС, як і в інших бібліотеках міста постійно проводяться різноманітні заходи для користувачів поважного віку. Бібліотека згуртовує, допомагає побороти почуття самотності, невпевненості в собі, своїх силах та повернути віру в себе. «Уклін тобі, осіннє покоління» – саме під такою назвою 2 жовтня протягом дня проходила бібліоакція, присвячена Міжнародному дню людей похилого віку.