Василь Іванович Бабій – український письменник, краєзнавець, народився 12 січня 1949 року в селі Серафинці, Івано-Франківської області. Навчався на історико-педагогічному факультеті Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника, викладав історію у Меньківській школі І-II ст. на Жито­мирщині, Росільнянській середній школі на Івано-Франківщині, працював учителем та директором Хмелівської ЗОШ І-ІІ ст. Богородчанського району Івано-Франківської області. Був депутатом Івано-Франківської обласної ради 1-го демократичного скликання.

У його творчому доробку більш ніж 150 книжок і брошур різноманітної тематики від краєзнавства до гумористики. Йому притаманне гостре реагування на події та виклики сучасного українського життя. Окрім того, Василем Бабієм засновано ще дві серії книг «Серафинецька бібліотека» (8 книг), в яких видано підручник «Історія Хмелівки», за яким викладається факультатив у школі (вперше в Україні). За ініціативою письменника в Богородчанах споруджено десять пам’ятників і пам’ятних знаків. В селі Лисівка організовано кімнату-музей М. Яцківа, споруджено пам’ятну дошку.

Його повісті, оповідання, гуморески друкували майже всі відомі українські  літературні часописи, за винятком тих, куди автор не посилав їх. Гуморески Василя Бабія звучать по телебаченню, радіо, на багатьох сценах області та України. Записано три аудіокасети з гумором у виконанні І. Чепіля та театру мініатюр «Кум».  Євген Баран  у критичному нарисі «Парк Бабієвого періоду» зауважив: “У Василя Бабія надважливе завдання – через белетризацію відомих фактів привернути увагу до минувшини, не дати їй розчинитися, щоб ми не втратили свого національного обличчя. Бо немає нічого гіршого, як збайдужіти до власної історії. Тоді на цій землі більшатиме манкуртів.”

01.07.2021 року о 14:00 годині в читальному залі ЦБ (вул. П. Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради організовано та проведено захід – літературний калейдоскоп: “Мандри світами Василя Бабія”.

28 червня українці відзначають День Конституції. Ухвалена 28 червня 1996 року – це перша Конституція незалежної України, як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України. Україна, свого часу, створила першу європейську конституцію – “Пакти й Конституції” Пилипа Орлика, прийняту у м. Бендерах 5 квітня 1710 року. Конституція П. Орлика та Універсали Центральної Ради заклали основи демократичного підґрунтя в процесі українського державотворення.

У 1991 році народ України вирішив остаточно побудувати вільне і демократичне суспільство, здобути державну незалежність, свободу для свого народу, нації, визнання незалежної України на європейській політичній арені. Виборовши собі волю, Україна виборола свою державну мову, свої державні символи: Герб, Прапор, Гімн, які уособлюють її історію, її сутність.
В сучасних політичних реаліях на теренах Української незалежної держави святкування Дня Конституції України – це традиція, данина шані й спомину патріотам, які захищали і захищають суверенітет і цілісність держави, з незламним патріотизмом обороняють кордони незалежної української держави від російської політики на тлі європейського резонансу. Конституція України – це Основний державний документ, який визначає державний устрій, принципи функціонування усіх органів влади, права й обов’язки держави, суспільства та громадян, документ, який захищає права і свободи всіх громадян нашої єдиної країни.  Основний закон нової незалежної України задекларував демократичні перетворення, що відбулися і відбуваються в  Україні в сучасних реаліях.

З нагоди відзначення у 2021 році 25-ї річниці ухвалення Конституції України, правовий клуб «Діалог», який діє в читальному залі ЦБ, приєднався до проведення низки тематичних заходів. 26.06.2021 року о 14:00 в читальному залі ЦБ (вул. П. Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулася відеопрезентація правового моніторингу «Українська Конституція: задекларовані права і сучасні реалії». Бібліотекар читального залу та керівник молодіжного правового клубу «Діалог», Майя Шегда, у своїй презентації зробила наголос на інформації про забезпечення прав людини і громадянина, опираючись на європейські стандарти.

А потім знову підеш,
допоки кипітиме в небі сонно рожевим.
І вітряним буде ніжний твій дотик.
Ти ж поет – народжений не бути місцевим.
Богдан Кирста

                               “Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі…”

Саме таким, воістину потужним посилом відомої української поетеси Ліни Костенко, розпочався другий випуск поетичного флешмобу #парость_молодая: шукаємо молоді поетичні таланти в бібліотеці! 

Поезія входить в наше життя з дитинства і залишаться з нами до кінця. Кожний знаходить в ній щось своє, близьке і зрозуміле. І духовно бідною залишається та людина, якій байдуже поетичне слово. Бо жити без любові до віршів, це як мешкати в оселі, де немає дверей і вікон, як жити в світі, в якому немає сонячного світла.

24.06.2021 року о 15:00 в стінах читального залу ЦБ (вул. П. Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулася поетична зустріч “Поет, народжений не бути місцевим…”. Захід був проведений у рамках продовження поетичного флешмобу #парость_молодая: шукаємо молоді поетичні таланти в бібліотеці та пройшов у форматі онлайн-трансляції  (прямого ефіру) в соцмережі facebook: https://www.facebook.com/biblio.if/videos/364739455072674.

Іван Петрович Крип’якевич – один із найвизначніших українських істориків ХХ ст., який гідно продовжив подвиг свого вчителя – засновника української історіографії академіка Михайла Грушевського. Його ім’я добре знане старшому поколінню інтелігенції, яке в довоєнні роки мало змогу і в школах Східної, і в гімназіях Західної України одержати з його праць основи знань про минуле України.

24 червня 2021 року о 14:00 в читальному залі ЦБ (вул. П. Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради був проведений захід – історичний портрет “Іван Крип’якевич як особистість і  науковець”  (до 135-річчя від дня народження Івана Крип’якевича). 

Провідний бібліотекар читального залу ЦБ, Надія Каретнікова, підготувала до заходу тематичну відеопрезентацію з однойменною назвою. Іван Петрович Крип’якевич воістину історик України, усе своє свідоме життя поклав на вівтар глибокого дослідження і всебічної популяризації історії українського народу від найдавніших віків і до нових часів включно. Захід був орієнтований для онлайн-користувачів.

 І. Крип’якевич, будучи учнем М.С. Грушевського, завжди знаходив час для підготовки молодих вчених, допомагаючи їм настановами і порадами у формулюванні тематики і планів наукових досліджень, наукових публікацій тощо. Він створив свою історичну школу, виховав плеяду послідовників-істориків. До таких маємо право віднести відомих своїми працями в Україні й далеко за її межами вчених: І. Мешка, В. Грабовецького, Я. Ісаєвича, Я. Кіся, Я. Дашкевича, І. Шульгу, М. Трояна, В. Худанича, Ю. Сливку, Ф. Стеблія, Г. Балагурі та ін. Своїми працями вони створили своєрідний вінок шани видатному академіку І. Крип’якевичу, чиї наукові праці увійшли у золотий фонд національної історіографії. На працях вченого виховувалось кілька поколінь свідомих українських  громадян. 

Відповідальна: Надія Каретнікова.

День святої Трійці входить в 12 найважливіших свят у році.

День святої Трійці називають також П’ятидесятницею, так як це п’ятдесятий день після Воскресіння Ісуса Христа. У Святу Трійцю християнська церква згадує сходження Святого Духа на апостолів, а також символізує відкриття Богом своєї триєдиної сутності: Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Святий Дух. Ці три сутності в єдності творять світ і освячують його. Також П’ятидесятниця вважається днем народження християнської церкви.

Одна з головних прикмет Дня святої Трійці – трави і квіти. Традиційно травою прикрашають храми. Пучки трав і квітів, які освячують у церкві, потім приносять додому. Для прикрашання житла та ікон використовуються молоді гілки дерев. Цей обряд символізує продовження життя, процвітання і оновлення душі. У давнину у цей день молодь влаштовувала масові гуляння на природі – співали пісні, розкладали багаття і ворожили. На Трійцю також збирали польові трави, адже вірили що саме в цей день вони мають цілющу силу. Освячену зелень засушували і зберігали весь рік. Вона слугувала як оберіг від пожеж, недугів та злиднів.

21.06.2021р. на другий день свят відбулась народознавча година “Прийди, прийди до мене, Неділенько Зелена”. Учасники клубу «Люди золотого віку» вирушили на прогулянку на Вовчинецький пагорб, щоб в цей святковий день бути ближче до природи і сповна насолодитись її красою та відчути Благодать.

Вовчинецька природа, направду, зачарувала нас. Приємною несподіванкою для учасників клубу стало також облаштування відпочинкових зон, які нещодавно відкрились для відвідувачів. В такій красі ми  відпочивали і спілкувались: згадали історію свята, яке тісно переплітається ще із стародавніми традиціями наших предків, традиції святкування Зеленої неділі в різних куточках України, обмінювалися багатою фольклорною спадщиною, читали власні поезії. Цікавим доповненням стали спогади  про святкування Трійці у дитячі роки,  в колі родини і друзів.

Керівник клубу Ірина Тарновецька-Мороз наголосила, що гармонійне співіснування з природою – це запорука духовного становлення і єднання з Творцем, закликала до внутрішньої роботи над собою та активного дозвілля  на лоні природи. Захід організувала бібліотекар читального залу, керівник клубу Ірина Тарновецька-Мороз.