Вшановуючи 130-річчя від дня народження Юліана Головінського, працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради  02 грудня провели урок народознавства “Життя у полум’ї війни”. До слова,  Юліан Головінський – сотник УГА, командант VI (Равської) бригади УГА, потім ІІ бригади ЧУГА, співорганізатор УВО, бойовий референт, крайовий командант УВО (1926-1927 рр. та 06-09. 1930 р.), крайовий провідник ОУН (1930 р.). Бібліотекарі ознайомили користувачів з біографією сотника УГА, а історик Петро Ганцюк охарактеризував історичні події української революції 1917-1921 рр. Присутні жваво обговорювали проекти новітньої тактики боротьби, які Юліан Головінський  намагався втілити в життя.  До уваги читачів була запропонована тематична викладка літератури, на якій були представлені книги серії “Звитяжці” місцевого видавництва “Лілея-НВ”.

   Краєзнавчий відділ МЦБС Департаменту культури  Івано-Франківської міської ради  20.11.2024 року провів урок краєзнавства: “Правник і просвітитель” (18.11-165 р. від дня народження Костя Левицького).  Бувши людиною невичерпної енергії та працьовитості, швидко став лідером студентського руху народовецького спрямування, обирався заступником голови “Академічного братства” та провідним діячем першого професійного об’єднання українських правників “Кружка правничого” (1881). З перших років адвокатської практики здобув повагу і авторитет серед правників як блискучий трибун і оборонець прав та свобод краян. Професійну діяльність К.  Левицький успішно поєднував з підприємництвом: був співзасновником і провідним діячем перших на західноукраїнських землях економічних об’єднань: товариства ремісників “Зоря” споживчого кооперативу “Народова торгівля” (1883), товариства взаємних забезпечень “Дністер” (1891), “Краєвого союзу кредитового” (1898), “Краєвого союзу ревізійного” (1904), “Земельного банку гіпотетичного” (1910) та інших. Водночас виявив себе знаним науковцем у галузі права, був членом правління товариства “Просвіта”. Перекладав з німецької на українську закони, опрацьовував українську юридичну термінологію, уклав і видав німецько-український правничий словник. На захід було запрошено історика Володимира  Бакалу, наукового співробітника історико-меморіального музею «Довбуша», який ознайомив присутніх  із просвітницькою діяльністю  Костя Левицького. В ході заходу запрошені мали змогу  подискутувати, поділитися враженнями від почутого. Доповненням до змістовної розмови став перегляд відеоролика про життя і діяльність політичного і громадського діяча. Присутні надихнулися видатною постаттю і пізнали багато цікавого.

Відповідальні за проведення – працівники краєзнавчого відділу.

В нашій історії важко знайти діяча, чий вклад в розвиток української державности, чий авторитет ще за життя був беззаперечним, ніж Митрополит Андрей Шептицький. Польський граф, який став українським священником, чернець, який умів заробляти гроші і вчив цьому українців, багатій, який майже все віддавав на розвиток церкви, науки, культури, патріотичне виховання молоді. Людина, яка із християнським смиренням приймала усяку владу і мала сміливість сперечатись з сильними світу.

     Вшановуючи пам’ять про Митрополита Андрея Шептицького, краєзнавчий відділ МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради 04 листопада провів День Краєзнавства “На службі Богу і Україні” (до 80- річчя з дня смерті Андрея Шептицького ). На захід запрошені учні 1-го курсу Івано-Франківського наукового фізико-технічного ліцею Івано-Франківської обласної ради (наставник Куриндаш Н. О.) Розпочали з відправленням панахиди, яку провадив о. Климентій ЧСВВ – ієромонах , церковний діяч, священник УГКЦ, есеїст, перекладач , член НСПУ. А також отець розповів про ревне служіння Богові митрополита Андрея. До розповіді були залучені: Гресько Андрій, історик, аспірант інституту історії УГКЦ ПНУ ім. В. Стефаника; Ганцюк Петро, історик, дослідник національно-визвольного руху ХХ ст., науковий консультант театр-студії “Жива історія”; Бакала Володимир, історик, науковий співробітник історико-меморіального музею Олекси Довбуша. Науковці розповіли присутнім про найстаровинніший рід в Європі – рід графів Шептицьких, який подарував Україні відомого церковного діяча – Митрополита Андрея, звернули увагу присутніх на те, що головною метою його справи була  єдність Церкви й народу. Розповіли і про репресії, яких зазнав владика і його рідні від радянської системи. Бібліотекарі презентували тематичну полицю, на якій зібрана література про життя Митрополита .

Лук’ян Вардзарук – журналіст, краєзнавець, редактор, етнограф, самодіяльний композитор. Упорядник, науковий і літературний редактор 5-ти томного видання “Реабілітовані історією. Івано-Франківська область”(2000-2003 рр.), за яке йому присуджено звання заслуженого журналіста України, а також за однойменне двотомне енциклопедичне видання йому присуджена обласна   премія ім. В. Стефаника (2008 р.). 5 жовтня 2024 р. працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели засідання клубу краєзнавців “Реабілітована пам’ять”, вшановуючи 95-ти річчя від дня народження Лук’яна Вардзарука. Бібліотекарі ознайомили присутніх з біографією науковця та з  його музичною  творчістю. На засідання запрошено історика Петра Ганцюка, який акцентував свою розповідь на науковій діяльності Лук’яна Вардзарука. Своїми спогадами про ювіляра поділився старший науковий співробітник історико-меморіального музею Олекси Довбуша Володимир Бакала. До уваги користувачів представлена тематична викладка літератури.

2024 рік на Прикарпатті проголошений роком Легіону Українських Січових Стрільців. З цієї нагоди, краєзнавчий відділ МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради 26 вересня о 14:00 год. провів репортаж з книжкової полиці “Співець стрілецької слави” на вшанування 130-ої річниці від дня народження Романа Купчинського. До слова, краєзнавчий відділ проводить цикл заходів для ознайомлення користувачів про Січових Стрільців, а саме Антона Баландюка, Михайла Гаврилка, братів Лепких, Сеня Горука, Олени Степанівни та ін. Продовжуючи традицію, розповідаємо і про Романа Купчинського.