Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників.

Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави)

     Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову. У сквері біля головного корпусу Івано-Франківського національного медичного університету стоїть один з найвідоміших міських монументів, — пам’ятник «Руській трійці». Його встановили з ініціативи франківських краєзнавців у грудні 2013 року методом народної будови. Жертводавцями стали понад 20 тисяч доброчинців. “Руська трійця” — галицьке літературне угруповання, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, що з кінця 1820-х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження. Сьогодні мова піде про Якова Головацького,– етнографа, поета, історика, громадсько-політичного діяча. Він народився 17 жовтня 1814 року у селі Чепелі, нині Золочівський район, Львівська область (тоді Королівство Галичини та Володимирії ) в багатодітній родині греко-католицького священника. У 1831 р. вступив на філософський факультет Львівського університету (нині – Львівський національний університет імені Івана Франка). У 1832 р., перервавши навчання в університеті, подорожував містами і селами Галичини, Буковини та Закарпаття, збирав та записував народні пісні, вивчав рукописи й стародруки церков та монастирів. У 1833 р. спільно з Маркіяном Шашкевичем та Іваном Вагилевичем став фундатором напівлегального демократично-просвітницького та літературного угруповання «Руська трійця», члени якого ставили собі за мету «все життя працювати на користь народу і відродження руської народної словесності», тобто рідної української мови. У 1833 р. члени гуртка уклали першу рукописну збірку власних поезій та перекладів під назвою «Син Русі». Яків Головацький є співавтором забороненої цензурою збірки «Зоря» (1834), яка містила народні пісні, авторські твори, історичні та публіцистичні матеріали. У 1837 р. в Будапешті члени гуртка «Руська трійця» видали альманах «Русалка Дністровая», де замість язичія (один із типів штучно витвореної книжної мови на Галичині, Буковині та Закарпатті 19 ст.) застосували живу народну мову, заклавши основи нової української літератури на теренах заходу України.

Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, майстрів живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників. Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави) Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову. 10 жовтня 1859 року у Києві відкрилась перша недільна школа. Недільні школи – це безкоштовні навчальні заклади для дорослих в Україні, які працювали в неділю та святкові дні й давали початкову освіту. Учителі в недільних школах працювали без зарплатні на волонтерських засадах. Однією з найвідоміших таких шкіл була Харківська жіноча недільна школа. Її заснувала в 1862 році українська педагогиня та просвітниця Христина Алчевська.

Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників. Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави) Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову. 9 жовтня 1963 року в Запоріжжі народився український поет, письменник Павло Вольвач.

1 жовтня – Всесвітній день кави. Ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, завжди відзначаємо цей день і з повагою ставимося до цього чудового напою. І цього разу, на відзначення кавового дня, 2 жовтня 2024 року ми провели Літературний глобус “Навколо світу з кавою”. Як завжди, наші читачі могли познайомитися з тематичною літературою, яка стосується кави, а також почути чимало цікавих історій, пов’язаних з цим напоєм. Ми переконані, що кава нерозривно пов’язана з літературним процесом, адже більшість європейської та американської творчої еліти проводила в кав’ярнях майже весь робочий день. Подібні чимось до міні-бібліотек, вони були місцем, де можна було знайти свіжу пресу, почути новини, попрацювати, обмінятися думками з колегами тощо. Запрошуємо і вас випити запашної кави в найвідоміших літературних кав’ярнях світу. 

Чом, чом, чом, земле моя,
Так люба ти мені, так люба ти мені,
Чом, чом, чом, земле моя,
Чарує так мене краса твоя?

2 жовтня 1865 року народився Денис Січинський. Слова до цієї відомої пісні написала Костянтина Малицька, а музику – український композитор і хоровий диригент Денис Січинський. Звісно, він збагатив скарбницю світового музичного мистецтва багатьма іншими прекрасними творами. Один з найбільш знаних і улюблених – романс на слова Генріха Гейне (переклад А. Кримського) “Із сліз моїх” та патріотичний гімн на слова Івана Франка “Не пора”. Проте знаковою для Прикарпаття є музично-громадська робота композитора. В 1899 році він переїхав з Перемишля до Івано-Франківська (тодішнього Станіслава). Організував хори в ближніх селах: Угорниках, Микитинцях, Вікторові, Радчі; заснував музичну школу та музичне видавництво. Вшанувати пам’ять неймовірно талановитого та працелюбного галицького маестро ви можете, зацікавившись його прекрасними творами, а також відвідавши його могилу, – адже похований Денис Січинський у Меморіальному сквері Івано-Франківська. Також у Івано-Франківському фаховому музичному коледжі, який носить ім’я композитора, функціонує кімната-музей Дениса Січинського.