До  95-ї річниці від дня народження Ліни Костенко, 19 березня в бібліотеці-філії №14 (вул.Олександра Довженка, 12) МЦБС Департаменту  культури Івано-Франківської міської ради була підготовлена  і проведена літературна візитівка «Душа належить людству і епосі».

«Поезія — рідна сестра моя. Правда людська — наша мати» — громадське й поетичне кредо поетеси. Чистим сумлінням із великою правдивістю надихає читачів любов’ю до народу, до України, до нашої історії, культури. Неповторну поезію сприймаєш серцем і розумом із довірою як непересічну естетичну насолоду, що збагачує духовний світ у становленні і формуванні свідомої особистості. В бібліотеку були запрошені учні 5 класу приватного ліцею «ВССКУЛ». Діти уважно слухали відеопрезентацію про життя і творчість Ліни Костенко.

Письменниця дебютує з ліричними віршами на початку 50-х років ХХ століття. Перші збірки засвідчили, що в українській літературі з’явився самобутній і надзвичайно талановитий митець. Поезія з самого початку, від перших віршів, була бунтом особистості Ліни, повстанням духу. Вона була вистражданою надією людей на своє відродження, можливість повернутися до себе. Бібліотекарка читального залу підготувала виставку книг улюбленої народної поетеси за розділами: «Абсолютний слух до «голосу віків»; «Адресовані людям вірші-найщиріший у світі лист»; «В її віршах-історія народу».
«Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі», — так визначила вона сама, саме так із хвилюванням сприймаєш її поезію, як прохання-благання не бути байдужим і бездушним, а жити за вищими нормами моралі: «…Життя іде і все без коректур. І як напишеш, так воно і буде. Людині бійся душу ошукать, бо в цьому схибиш, то уже навіки».
Тривожно линуть схвильовані слова: «Чого хвилюються народи і люди залишають зло? Але ж, мабуть, ми правди не зурочим, що світ вже так замішаний на злі, що як платити злочином за злочин, то як і жити, люди, на землі?».

Значущість творчості Ліни Костенко полягає в сутності її самої, яку вона і визначила: «Я дерево, я сніг, я все, що я люблю. І може, це і є моя найвища сутність».

“Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива, Як їх почує!..“

(Т.Г. Шевченко)

9 та 10 березня –  особливі дати для українців – Шевченківські дні.Читати, осмислювати, популяризувати  твори Великого Кобзаря – найкращий спосіб вшанувати пам’ять про Тараса Григоровича Шевченка. Кожне слово, написане поетом, і досі актуальне, кожна думка – пророча, кожний образ – заповідний. 

10 березня в бібліотеці-філії №14 (вул. Олександра Довженка,12) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради проводились поетичні читання “Пророчі думи Кобзаря”. Свої улюблені твори Т.Г. Шевченка мали можливість прочитати та продекламувати відвідувачі бібліотеки різних вікових категорій: діти, дорослі, юнацтво. Перечитуючи “Кобзар” Т.Г Шевченка, вражає, наскільки сучасно звучать рядки його творів, а  поетичне слово – знаходить відгук в серцях читачів:

“І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі”.

…«Я пишу в жанрі реальних історій, тому теми обираю наболілі для суспільства. Не можу писати на якусь популярну тему, якщо вона мені не цікава або не зачепила за живе», –  розповідає Золота письменниця України, авторка понад тридцяти книжок, неодноразова лауреатка конкурсу “Коронація слова”  Світлана Талан. 7 березня вона святкує свій ювілей. З цієї нагоди в бібліотеці-філії №14 (вул. Олександра Довженка,12) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради 6 березня  підготовлено літературний портрет “Авторка реальних історій”. Відвідувачі бібліотеки мали можливість отримати інформацію про життя і творчість Світлани Талан, обмінятися думками про книги письменниці,  головна ідея яких – навіть у найскладніших життєвих ситуаціях треба залишатися людиною. Книги Світлани Талан відомі в кожному куточку нашої країни, тому вона як автор входить у трійку найпопулярніших письменників України. На зустрічах із читачами Світлану Талан часто запитують: «Про що будете писати, коли закінчаться гостросоціальні теми?» , на що вона відповідає: “Вони нескінченні. У суспільства дуже багато наболілого, про яке потрібно писати”. 

Відповідальна за проведення С. Араджіоні.

 26 лютого – День кримського спротиву російській окупації. В цей день у 2014 році в Сімферополі кримські татари ініціювали масовий мітинг на підтримку територіальної цілісності України. Кримські татари, українці та представники інших національностей зібралися під стінами кримської Верховної Ради на знак протесту окупації Криму росією. Ця подія стала символом опору окупації. З нагоди цієї дати в бібліотеці-філії №14 (вул. Олександра Довженка,12) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради підготовлено тематичну поличку “Гіркота Кримської правди”.  Матеріали, представлені на  поличці, знайомлять  користувачів з хронологією подій окупації російськими військами території Автономної Республіки. Переглядаючи книги, енциклопедії та довідники, відвідувачі дізнались  про  культурні надбання кримських татар, їхні традиції та побут. Також бібліотекарка рекомендувала читачам прочитати кримський роман від Анастасії Левкової “За Перекопом є земля”. Ця книга – не просто художній роман, це ціла енциклопедія з реалій життя, путівник по Криму – не глянцевому і не туристичному, спроба відкрити материк для півострова, а півострів для материка з незвичного ракурсу. Адже і там, і там є земля. Її варто пізнати й повернути їй цілісність. Крим не мовчить і до сьогодні продовжує виступати проти війни. Основне гасло цього дня – “Спротив триває”. Українці показали героїчну міць у спротиві окупації. Повернення Криму до України –  це запорука безпеки на планеті і відновлення віри у міжнародне право і справедливість. Крим – це Україна! А Україна, вільна і незалежна – це наше майбутнє і майбутнє наших дітей!

Щороку, 21 лютого починаючи з 2000 року увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови, або Міжнародний день материнської мови. Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова –  це історія народу,  його світогляд. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Багата і барвиста мова українського народу. Мова –  то краса нашого життя, наше майбутнє. Сама мова є найбільше найдорожче багатство нашого народу. Доки існує мова,  доти живе й народ. Бажання знати не залежить ні від віку, ні від статі. Головне, щоб воно було. Мова є потужною рушійною силою, яка об’єднала українців і весь світ веде до Перемоги України. З цієї нагоди в бібліотеці-філії № 14 (вул. Олександра Довженка, 12) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради  20.02.25 р .о 13:30 відбувся масовий захід – мовограй «Дивослово рідної мови» (до Міжнародного дня рідної мови). Бібліотекарка презентувала користувачам книги про мову: І. Січовик «Мовограй, «Словограй», Л. Мовчун  «Мовна лікарня», Т. Береза «Гарна мова – одним словом», «Слово до слова – весела розмова», «Мова – це теж Батьківщина» та О. Авраменко “100 експрес-уроків української”.