Ось і підходить до закінчення 2023 рік. Нелегким видався для нас другий рік війни: з  довготривалими повітряними тривогами, обстрілами, вимкненням світла…Але ми вистоїмо і виживемо, а з наближенням Різдвяних свят нас огортає відчуття казки, очікування дива – хочеться зануритися в чарівне, таємне дійство, щоб пройнятися духом Різдва і щиросердечно попросити в новонародженого Ісусика миру для нашої України. 

  Немає на нашій Землі душі, яка б не горнулася до Святого Миколая.  Малий і старий знає про нього. Весь християнський світ вважає його за великого угодника Божого. З великим нетерпінням чекають на прихід Святого Миколая діти, навіть пишуть до нього листи зі своїми проханнями, вивчають молитви, стараються бути слухняними. І якщо ви були чемні, працелюбні і доброзичливі – чекайте вранці подарунок. А якщо бешкетники і ледачі, то Миколай принесе вам хіба різочку, яку залишить в куточку.

    Ольга Юліанівна Кобилянська народилася 27 листопада 1836 року в  містечку Гура-Гумора в Північній Буковині. Полька по крові батька і німкеня по матері закінчила чотирикласну початкову школу  з німецькою мовою викладання. Батьки виховували своїх дітей у повазі і любові до України і всього українського.  Українську мову Ольга Юліанівна вивчила самотужки і стала однією з найоригінальніших і талановитих письменниць України чиї твори “Земля”, “В неділю рано зілля копала”, “Людина”, “Царівна” та інші, увійшли до золотого фонду світової літератури.

 “Птахи – це політ і пісня”

    Птахи – справжня окраса природи. Сумним та нецікавим було б наше життя без  пташиного співу, теплі ночі без тьохкання солов’їв, ліси без кування зозулі, а степи без орлиного клекоту.  Птахи – частина нашої природи, тож оберігаймо їх, підгодовуймо взимку зимуючих птахів. 24.10.2023 року в бібліотеці-філії №13 (с.Хриплин вул. Берегова, 4в)  Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся захід:  вікно в природу “Мігруючі птахи нашого краю”. 

   Цього року минає  770 літ з часу коронації королівською короною глави Галицько-Волинської держави князя Данила. Значення цієї події в час утвердження  незалежної України й вибору вектора її розвитку величезне. Роблячи європейський вибір, ми виглядаємо прохачами дозволу на входження до Європи, хоча нас визнали в Європі майже тисячу років тому. Тривалий період цю сторінку в нашому державотворенні принижували, а то й не визнавали.