Кожного року міжнародна спільнота має особливий день – це День захисту дітей. І це не просто ще одне потенційне свято. Це ще одне нагадування дорослим те, що вони мають не лише свої права (в тому числі і на дітей) але й великі обов’язки по відношенню одо собі подібних молодих індивідумів.

Проблематика прав дітей має широкий спектр тем для обговорення. Можна годинами розповідати про різні «гріхи» які лише є у суспільстві стосовно дітей. Та від цього нічого не зміниться.

Однак, одним із аспектів пов’язаних з даним днем є і виховання підростаючого покоління. Бо на жаль, на це іноді мало (а подекуди і зовсім не) акцентується уваги. А це в свою чергу тягне за собою цілу низку проблем у подальшому. 

У бібліотеці-філії №11 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради була підготовлена гра – вікторина “Сторінками улюблених книжок”. 

Отже, вікторина – це гра, яка полягає у відповіді на усні запитання. Тож, вікторина була побудована у формі гри з певними питаннями по прочитаних раніше творах. А разом із тим, щоби не було сухо питання-відповідь це було у формі гри. Тобто можна було не лише дати точну відповідь але й певною мірою пофантазувати. У тому числі навіть і над сюжетом. 

Було цікаво послухати різні дитячі розповіді і різні фантазії щодо своїх улюблених книжок.  А також була сформована виставка з різної дитячої літератури. Книги, з котрої було вже давно прочитані малюками. І сама тільки обкладинка нагадувала давно забутий сюжет. 

Тож є надія, що таке дитинство пройде не марно.

Цьогоріч минає 205 років від дня народження українського історика, етнографа, прозаїка, поета-романтика, мислителя, громадського діяча, етнопсихолога Миколи Костомарова. На жаль, чомусь про цього чоловіка менше згадується у культурних чи історичних колах. Хоча він зробив великий внесок у розвиток як культури так і історії.

Микола Іванович був соратником Тараса Шевченка у Кирило-Мефодіївському братству, був автором програмних документів цієї організації. Його твори та лекції користувалися надзвичайною популярністю в сучасників далеко за межами України.

Роль Костомарова в розвитку української і російської історіографії величезна. Репутація Костомарова як історика і за життя, і після смерті його неодноразово піддавалася сильним нападкам. Йому дорікали в поверховому користуванні джерелами та огріхами, що через це траплялися, в однобічності поглядів, у партійності.

Та попри все він зумів залишити велику літературну і наукову спадщину. Досліджуючи самостійно цілу низку питань у цій галузі, Костомаров, завдяки особливостям свого таланту, пробуджував, разом з тим, живий інтерес до історичних знань і в масі публіки. Глибоко вдумуючись, майже вживаючись у досліджувану ним старовину, він відтворював її у своїх роботах такими яскравими барвами, в таких опуклих образах, що вона приваблювала читача і незгладимими рисами вросла в його світогляд.

Саме тому, 15 травня у бібліотеці-філії №11 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради було підготовлено історичний портрет під назвою “Роль та місце Миколи Костомарова в українській культурі” (205 років від дня народження М.І.Костомарова, 1817-1885, українського й російського історика, громадсько-політичного й культурного діяча, письменника, публіциста, критика, етнографа й фольклориста. 

Микола Костомаров був не лише поетом, але й істориком. А знання історії потрібне нам. І найголовнішою верствою, яку потрібно знайомити з цією дисципліною є діти. Так, це можливо і заважко. Можливо скучно. А поза всім, було і цікаво. Бібліотекар постарався донести до кожного цінність тих знань, котрі залишив нам Микола Іванович. А також важливість пам’ятати тих, хто не зважаючи ні на що жив вірою в краще нашого народу. Ясна річ є складно розповідати молодому поколінню про важкий життєвий шлях людини. Але саме молодим дорога майбутнього. І саме молодь повинна знати це. А знання минулого допоможе не заблукати у майбутньому.

“Мама” – це не просто слово. Бути мамою це не просто пафосна фраза і навіть не просто фізичний процес народження/відтворення собі подібного. Ні. Це цілий складний процес перш за все виховання нової особистості, підтримки, переживання, самовіддачі. Це важка щоденна праця. Це біль через поразки і радість перемог своєї дитини. Це недоспані ночі і гаряча молитва біля ліжка з хворобою. Це сприйняти дитини такою, якою вона є, а не такою якою би хотілося бачити. Це повна жертовність, жертовність усім.

Кожного року, у другу неділю травня ми відзначаємо День матері. І для того, щоб трішки порадувати своїх мам у бібліотеці-філії № 11 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради було підготовлено і проведено творчу майстерку “Привітання матері”. 

І не важливо наскільки воно красиво буде виглядати, нехай це була простенька листівка, зроблена штучно на комп’ютері і просто розмальована. Але це було зроблено щиро для мами.

Кіт – це одна із домашніх тварин, котра завжди поруч з господарем. Його особлива прив’язаність до двору і певного роду «хитрість» робить його дуже не звичним серед одомашнених тварин. 

Треба сказати, що кіт позитивно впливає на свого господаря. Крім того, він дуже потрібний у господарстві, бо ловить шкідників (мишей). Можливо саме тому у Античному Єгипті до кота ставилися з особливою увагою, наділяючи цих тварин особливим, священним змістом. 

А от у середні віки інквізитори навпаки були ворогами цих милих пухнастих створінь. Так, чорні коти були об’явлені посібниками Диявола і на них поширювалися відповідні санкції «святої справи».

Можливо тому, зараз і в Італії 17 листопада святкується День чорного кота. Зараз італійці намагаються загладити провину перед ними і нагадати всім, що кішки – друзі людей, і ні в чому не винні. На жаль і до наших днів існує багато різних байок особливо щодо чорних котів. Так, одна із них каже, що якщо дорогу перебіг чорний кіт, то слід чекати невдачі.
Хіба в чомусь винна бідна тваринка, що її шерсть такого кольору?
І не тільки в Італії – в цілій Європі у різний час святкується день кота. Також, існує Міжнародна Федерація Котів, Всесвітня Федерація Котів та  Всесвітній Фелінологічний Конгрес.

Саме тому, 17.02.2022 року, у бібліотеці-філії № 11 (с.Угорники, вул. Просвіти 4) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради була підготовлена хвилинка-цікавинка “І вдень і вночі кіт учений…” (до Дня кота в Європі). 

Варто зауважити, що зоотерапія котом справді дає добрий результат. Тому варто любити цих милих тварин. І вони вас теж будуть дуже любити, щиро і по-котячому.

Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому,

що нею не говорять ті, хто її знає.

Хосе-Марія Арце

21 лютого відзначається свято, що порушує питання важливості та самобутності кожної мови. Більша частина знаних нам мов перебувають на грані зникнення. Мови, котрими володіє мала кількість людей, зникають через те, що їх не передають нащадкам.
Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.