Мистецько-поетичний реквієм “Їх не врятували ні доля, ні укриття…”

4 червня, в Україні вшановують пам’ять дітей, які загинули внаслідок російської агресії. На Абонементі ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  провели мистецько-поетичний реквієм “Їх не врятували ні доля, ні укриття…”.
 Було представлено експозицію графічних портретів художниці Ірини Чмелик. На графічних зображеннях – загиблі діти.
 Поблизу портретів, у рамках своєрідного перформансу, розкладені м’які іграшки, олівці, крихітні мольберти, машинки. А поруч із ними – експресія лампадок, які так несуголосні до асоціацій із дитинством. Тим, котре би мало відлунювати безтурботністю, заливатися дзвінким щербатим усміхом, жити зі прочиненим навстіж серцем. Втім, ворог прицільно цілиться у дитячі мрії, калічить, вбиває, нищить. І над дитинство Дамокловим мечем гойдається нестерпний біль
 Захід розпочався хвилиною мовчання, далі – всі присутні помолилися десяток вервечки за убитих рф дітей-янголів.
Ірина Чмелик розповіла, що вона передусім багатодітна мама і ця щемка тема не могла пройти повз її серце. Першим мисткиня намалювала портрет Дані Дідіка, який загинув у теракті під час харківського Маршу Єдності у лютому 2015 року. Цю роботу цьогоріч передано його батькові.
 За словами пані Ірини, змальовані діти ще не встигли прочитати книги, зіграти на музичних інструментах, насолодитися життям сповна. Це літо не зігріє їх м’яким сонячним промінням, не розіллється у пригорщах долонь рубінами стиглих черешень.
 Далі модераторка заходу запропонувала присутнім прочитати поезії, котрі всеціло витворили поетичний вітраж: із гострими краями кольорових скельців, розмаєм пропущеного крізь себе проміння. Серед читців – Ольга Деркачова, Марія Железняк, Оксана Дубовська, Марія Федорів, Ярослава Харук, Вася Сливчик, Марія Зіняк, Ольга Кирста, Оля Новак, Богдан Кирста, та інші.
Нагадуємо, кожен відвідувач може прийти в абонемент бібліотеки й розглянути глибину цих портретів. Виставка триватиме впродовж тижня.
Відповідальна за проведення заходу бібліотекарка Тетяна Нємцева.
Детальніше

Історичний інформер “Пам’ятаємо історію – повертаємо територію”

    80 років тому, 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. Щорічно, в цей день відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та день вшанування пам’яті жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. 18 травня о 14:00 на Абонементі ЦМБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради історичним інформером “Пам’ятаємо історію – повертаємо територію” вшанували пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу а також підготували відео: “Спільна історія – спільний біль” . Користувачів бібліотеки, мешканців мікрорайону та міста. через виставку в вітринному просторі інформували про відзначення Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та про події 18 травня 1944 року, коли розпочалася операція з депортації кримських татар.
Бібліотекарка підкреслила, що депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Внаслідок насильницької депортації вони втратили дім, батьківщину, рідних, а багато хто – і життя Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР. Офіційно радянська влада обґрунтувала свої дії звинуваченням всього кримськотатарського народу у державній зраді та співпраці з нацистами Заборона кримським татарам повертатись на батьківщину діяла до 1989 року. А по-справжньому їхнє повернення стало можливим лише після відновлення Україною незалежності в 1991 році.
У 2015 році Верховна Рада України визнала цей злочин комуністичного режиму геноцидом кримськотатарського народу. Ця злочинна акція забрала життя десятків тисяч людей і ледь не призвела до втрати батьківщини цілим народом. Московські вожді – як тоді, так і зараз – намагаються на підставі надуманих звинувачень «розв’язати національне питання», де-факто вчиняють немотивовану агресію та геноцид. З 2014 року в результаті злочинної тимчасової окупації Кримського півострова російське керівництво знову повернулося до переслідування, дискримінації та незаконного насильства проти кримськотатарського народу. Єдиний спосіб це припинити – якнайшвидше вигнати окупантів та відновити суверенітет України над Кримом. До того ж часу пам’ять про історію кримських татар, як, власне, і їх життя, в окупації перебувають під серйозною загрозою. Кримські татари, які залишилися в Криму, з початком російської окупації зазнають переслідувань:
– у 2016 році підконтрольний Росії так званий «Верховний суд Криму» заборонив діяльність Меджлісу кримськотатарського народу;
– за даними Кримськотатарського ресурсного центру на 2021 рік, налічується 230 політичних в’язнів з окупованого Криму, з них 162 – представники кримськотатарського народу;
– від початку окупації півострова з’явилися й випадки насильницьких зникнень кримських татар – активістів і всіх незгодних з новим режимом. Загалом зафіксовано 43 таких випадки. Про долю 15 викрадених досі нічого невідомо. Протягом своєї історії український і кримськотатарський народи поєднані спільною долею, адже українці зазнали репресій і геноциду з боку радянського тоталітарного режиму. Ми розділяємо біль кримськотатарського народу, адже сьогодні вимушені також відстоювати наше право на свободу та існування. У День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу схилімо голови, вшановуючи тих, хто загинув у ті страшні роки репресій. Маємо пам’ятати про страшну трагедію кримськотатарського народу, вшанувати пам’ять жертв геноциду та прискорити настання того дня, коли кримські татари та українці повернуться до рідних домівок. Ми пам’ятаємо! Правда переможе! Україна – переможе! Крим – це Україна! При підготовці заходу використано матеріали Українського Національного Інституту пам’яті.
Відповідальні за підготовку і проведення працівники бібліотеки
Детальніше

Година історичної пам’яті “ Жива пам’ять дає наснагу боротися. Пам’ятаймо!”

   Щороку в третю неділю травня в Україні відзначається День пам’яті жертв політичних репресій. Це День пам’яті і скорботи про тих, хто загинув або постраждав в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму.. Вшановуючи пам’ять жертв політичних репресій та з метою привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, працівники Абонементу ЦМБ ( вул. К. Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провели годину історичної пам’яті “Жива пам’ять дає наснагу боротися. Пам’ятаймо!”
Детальніше

Патріотичний флешмоб “Вишиванка єднає”

   16 травня в Україні та за її межами відзначають День вишиванки. За доволі короткий час це свято еволюціонувало зі студентської акції до міжнародних масштабів. Для українців вишиті сорочки є символом національної ідентичності. Проте наразі їх носять по всьому світу на знак підтримки нашої культури і традицій, що набуло особливого сенсу під час війни. Вишиванка – це Душа України на тканині. В усьому світі існують символи, які глибоко вкарбовані в культурний код країни.

Детальніше

Відеомиті презентації книжкової виставки “Місто як колиска письменницького натхнення”

Відео миті презентації книжкової виставки “Місто як колиска письменницького натхнення”, організованої з нагоди відзначення Дня міста Івано-Франківська. 7 травня 2024 року на абонементі ЦМБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради презентували книжкову виставку “Місто як колиска письменницького натхнення”. Бібліотекарка Таня Нємцева представила творчість письменників міста, зокрема, зачитала уривки із книг Тараса Прохаська та Степана Процюка.

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top