04.01.2021 року протягом дня працівники абонементу ЦБ (вул. К.Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради запропонували своїм користувачам мистецьку візитку “Класик європейської графіки”, приурочену 125-й річниці від дня народження українського художника-графіка Василя Касіяна.
Вифлеємський вогонь миру – це символічний Вогонь, який скаути привозять з місця народження Ісуса Христа у Вифлеємі та поширюють його у цілому світі. Світло має важливе значення, оскільки символізує мир, любов та добро, і символічно об’єднує всіх українців у Святвечір.
Щороку пластуни передають Вифлеємський вогонь миру громадам міст, лікарням, школам, сиротинцям, державним установам по всій Україні. З 27.12.2020 року до 06.01.2021 року протягом дня на абонементі ЦБ відбувається традиційна щорічна акція поширення Вифлеємського вогню миру, яку бібліотекарі символічно назвали“Вогонь із Вифлеєму пломеніє нам…”
Уже стало доброю традицією (п’ятий рік поспіль) приймати священний вогонь у стінах бібліотеки, а саме в абонементі ЦБ (вул. К. Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради. Отримавши із рук учасників Івано-Франківської скаутської організації “Пласт” символ миру, любові та єдності — Вифлеємський вогонь, бібліотекарі поширюють його серед своїх користувачів та бібліотек-філій Івано-Франківської МЦБС.
Дякуємо групі пластунів, які завітали до нашої бібліотеки та допомогли відчути тепло Вифлеємського вогню, запаленого на місці народження Ісуса Христа, кожному християнину, хто завітає в нашу бібліотеку з 27.12 до 06.01.2020 року. Щиро сподіваємось, що нам вдасться донести світло зорі, що засіяла над Вифлеємським вертепом до кожного людського серця, яке прагнуло тепла та любові; до хворого, що разом з іскрою цього вогню отримав надію; до кожної дитини, яка відчула у вогнику необхідну турботу; до всіх, кому у наш складний та неспокійний час потрібна допомога.
Акція поширення Вифлеємського вогню“Вогонь із Вифлеєму пломеніє нам…” буде тривати до Різдва. Саме тому, кожен, хто завітає до бібліотеки буде мати нагоду засвітити свічечку, запалену від Вифлеємського вогню, аби на Святвечір символ миру, якого ми так прагнемо, запалав у наших домівках.
Таким чином, передається ідея добра та єднання, а ще поширюється відчуття передріздвянної радості. Тож запаліть в собі вогонь любові і добра! Відповідальна – Кирста О.М.
“Прозорий і неміцний – гарний, у міру – прекрасний; після їжі пити по-менше, перед сном – не пити зовсім; заваривши – випити; випивши – заварити”. Лу Юй. Трактат «Канон чаю» (Китай, VIII ст.)
А ви знаєте, що 15 грудня – Міжнародний день чаю? Ми п’ємо чай регулярно, але чи багато ми знаємо про цей напій? Розповiдати про нього мoжна нeскінчeнно…
Ми, працівники абонементу ЦБ (вул. К.Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради із задоволенням нагадаємо вам про Міжнародний день чаю, підготувавши бібліоінформину “Смачного чаю багато не буває!”, якою ознайомимо вас з цікавими фактами про чай:
1.Схід п’є чай понад 5 тисяч років. А Захід – всього лише трохи більше 400 років. 2. До 1800-х років кубики чаю використовувалися у Сибіру як гроші. 3. Чайні пакетики з’явилися в США в 1904 році. Деякі туристи вважають це найгіршим винаходом в світі! 4. Найбільше у світі чай п’є Ірландія, а Британія – тільки на другому місці. 5. Чай – національний напій Ірану і Афганістану. 6. Існує понад 1500 видів чаю. 7. Найбільше чаю виробляє Китай, від нього майже не відстає Індія. 8. Ще один винахід США – холодний чай, хоча є версія, що його придумав один британський продавець чаю на Всесвітній виставці в Сент-Луїсі в 1904 році. 9. Саме холодний чай найбільше п’ють у США – 85%. 10. Після води, чай – найбільш споживаний напій на Землі. 11. У Китаї чорний чай називається червоним. 12. Найдорожче в світі чаювання пропонує готель «Рітц Карлтон» в Гонконзі. Чай на двох там коштує майже 9 тисяч доларів. 13. Чорний чай складає близько 75% всього споживаного в світі.
А ще, ми пропонуємо вам завітати в нашу бібліотеку і насолодитись нашим карпатським чай з плодів і ягід, та ознайомитись з найцікавішими історіями із книг “Теплі історії до…”
Насолоджуйтесь цим ароматним напоєм і будьте здорові!
…І чорним мревом ядерного сна Зоря кохання в полини упала. (М. Симчич)
14 грудня – день вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В цей день, 20 років тому, в 1990 році завершили будівництво саркофагу над четвертим реактором.
Тисячі героїв, жертвуючи своїм життям і здоров’ям, добровільно пішли в радіаційне пекло, щоб врятувати свою землю і весь світ від біди. Однак, «духовний Чорнобиль» може бути страшнішим від радіаційного, бо порушує в суспільстві норми справедливості, мудрості та істини. Про права чорнобильців, які постійно урізають, про «Чорнобиль духовний», який поширюється сьогодні в суспільстві йшлося під час години з книгою Миколи Симчича “Чорнобильці: герої чи ізгої?”, яку запропонували реальним і віртуальним користувачам в цей день, а саме 14.12.2020 року працівники абонементу ЦБ (вул. К.Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради. Представляючи автора, бібліотекар розповіла про складний шлях написання та видання цієї книги. Микола Симчич – уродженець Косівщини, поет, прозаїк, журналіст, кандидат фізико-математичних наук, член НСПУ та НСЖУ, лауреат обласних премій, автор 9-ти книг, громадський діяч. Твори М. Симчича друкувались в багатьох вітчизняних та зарубіжних виданнях. На сторінках книги «Чорнобильці: герої чи ізгої» автор ділиться спогадами про особисту участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Основна тема книги – боротьба чорнобильців Прикарпаття з чиновницькою бюрократією за свої законні права. Ця книжка – засторога від тих бід, які випали на нашу долю та азбука боротьби за свої права. Не можна гратися з атомом, не можна експериментувати з ним. Автор закликає докладати зусиль, щоб атом був мирним, працював на мирну економіку. Кожен з нас повинен замислитись над тим, який спадок залишимо нашим нащадкам: чи війну і розруху, чи хороми і дорогезні автомобілі, чи чисту землю і чисте повітря, любов до ближнього і чисте мирне небо над головою. Сьогодні суспільство має докладати максимум зусиль для утвердження в Україні засад права, справедливості, дотримання законів і норм Конституції, щоб служіння Батьківщині і визнання нею заслуг новітніх героїв були прикладом для майбутніх поколінь. Бібліотекар наголосила на важливості саможертовної любові до України всіх її захисників, серед яких і ліквідатори наслідків Чорнобильської аварії, і зачитала вірш Миколи Симчича “Чорнобильська весна”, який присвячений ліквідаторам 1986 року.