“Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації”.
Василь Стус

8 січня 2023 року на абонементі центральної міської бібліотеки Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулися різдвяні поетичні стусівські читання: “Василь Стус: трагічний, величний і вічний”.

Читання проходили в форматі вільного спілкування, де кожний з учасників заходу могли не тільки почитати свої улюблені твори  поета-шістдесятника, перекладача, публіциста, прозаїка, мислителя, літературознавця, літературного критика, а і висловити свою думку, поділитися своїми враженнями і думками, щодо постаті видатного українця, який все своє життя поклав на боротьбу за вільну Україну. 

6  січня 2023 року – Василю Семеновичу Стусу (06.01.1938–04.09.1985) виповнилося б 85 років. 

Поет рідкісного таланту, який обрав долю борця… Він прожив лише 47 років, із них 13 провів у радянських слідчих  ізоляторах, карцерах, камерах-одиночках, мордовських таборах, на Колимі, на каторжній роботі в шахті…

Проте за цей невеликий життєвий період,  став легендарною особистістю, чия творчість та витримка, як ніколи актуальна сьогодні  та підтримує  в цей важкий час нові покоління українців. Фактично усе життя Стуса було боротьбою, арешти й табори забрали чи не левову частину його земного часу, проте він ніколи не зрікався своїх поглядів та ідеалів. 

Роль, яку відігравала постать Василя Стуса у розвитку української літератури ХХ століття, відновленні української державності та національної ідеї важко переоцінити.

Гранична чесність, мабуть, найхарактерніша риса Василя Стуса – поета, особистості, громадського діяча, який не лише прожив яскраве, героїчне життя, а й зумів піднести людину до рівня її долі та покликання у слові.

Звідси підвищений інтерес до його віршів – “образків доби”, в котру йому судилося жити. Рідкісна, унікальна неподільність поезії і долі. Поет залишався собі вірним до кінця!

Василь Стус навіть у найтяжчі хвилини життя твердо вірив, що повернеться до народу своїм словом, що край його почує.

І його почули… Стус залишається живим серед наших сучасників своїм безсмертним словом.

Про це говорили учасники заходу:  професорка ПНУ ім. В. Стефаника, відома письменниця Ольга Деркачова, молодий поет Богдан Гасюк, голова “Молодого Народного руху України” Святослав Макогін, вчителька, дослідниця-краєзнавчиня Ірина Садула, ВПО з Харкова – сімейна пара пані Валентина і пан Микола та інші. У кожному із їх виступів – щире захоплення постаттю цього непересічного, великого українця та заклик читати його твори. Захід закінчився бібліочаюванням, де присутні ділилися своїми враженнями та відчуттями про ці читання.

Сьогоднішні реалії вимагають від кожного українця стусівської незламності і самопожертви.

Будьмо нездоланними, як він.
Борімось жертовно, як Стус.

Відповідальна проведення заходу – Кирста О. М.

1 січня 2023 виповнюється 114 років з дня народження ідеолога і теоретика українського націоналістичного руху XX ст. Степана Бандери.

Вшановуючи пам’ять провідника  ОУН бібліотекарки абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, 2 січня провели книжкову палітру “В одній особі – образ поколінь”, під час якої ознайомили користувачів із біографією Степана Бандери.

Степан Бандера народився 1 січня 1909 у родині греко-католицького священика в селі Старий Угринів. 

Активною політичною позицією Степан пішов у батька: той теж брав активну участь у політичному житті, був свого часу послом у парламенті ЗУНР – УНР у Станіславі.

В Організацію Українських Націоналістів (ОУН) Бандера вступив ще в 1929 році, а за чотири роки став на західно-українських землях офіційним крайовим провідником ОУН.

2 січня українці відзначають Гната. Цей день завершував цикл передріздвяних свят. В цей день заборонялося прясти і прати. Жінки в цей день готувалися до свята – Різдва Христового: виготовляли обрядове печиво, а дівчата, зібравшись на вечорниці чи посиденьки, робили різдвяно-новорічні прикраси – “павуки” та “їжаки”.

“Павуки”виготовляли із солом’яних стебел. Це різноманітні квадратні та ромбоподібні фігурки, які виготовлялись із соломи житніх стебел. Нарізалися соломинки, протягували через них нитку і формували таким чином квадратики і ромби. У центрі “павука” розміщували найбільшу фігурку. З боків до неї долучали менші “павучки”. Для “їжаків” брали шмат глини чи борошняного тіста, виліплювали їжачка, оздоблювали його колосками жита, засушували. Ці прикраси підвішували на конячій волосині до сволока. Вони мали висіти од Різдва до Водохреща.

Однак найпопулярнішою традицією – українською символікою на різдвяно-новорічні свята був Дідух (Коляда). Виготовляли Дідуха з першого обжинкового снопа. Свою обрядову роль Дідух виконував упродовж різдвяних свят. Основна його роль – символізувати спільного предка – Діда.

Такі прикраси створювали особливий святковий настрій, передусім у вечері: у хаті затишок, мир і достаток, і були не гіршими за сучасні ялинки.

Фото із Чортківського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу ім. БАРВІНСЬКОГО.

22 грудня 2022 року о 13:00, відзначаючи  85-у річницю від дня народження  політика, журналіста та публіциста В’ячеслава Чорновола (1937-1999), працівники абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, провели презентацію історичної постаті “В’ячеслав Чорновіл – людина, яка пробудила Україну”.

 Протягом заходу бібліотекар ознайомила користувачів із біографією та маловідомими фактами про цього відомого політика та громадського  діяча. 

11 грудня 2022 року на абонемент ЦБ Івано-Франківської МЦБC Департаменту культури міської ради завітали скетчери міста.

Скетчери — це художники та ілюстратори, аматори та професіонали, які малюють міський ландшафт — таким, яким його бачать. І франківські скетчери малюють Франківськ з дуже різних ракурсів. Тож цього разу учасники спільноти Urban Sketchers IF вибралась малювати бібліотеку, а саме абонемент ЦБ.
Книгозбірня уже давно стала майданчиком для підтримки і розвитку талановитих краян. Працівники бібліотеки завжди раді підтримати творчу молодь міста, що є уже доброю традицією.

На малюнках скетчерів оживали книги, стелажі і люди в бібліотечному інтер’єрі. Кожен малював бібліотеку так, як її відчував і бачив. А головне, панувала чудова творча атмосфера, за якою сумують ті, хто уже раніше бував на літературниках-бібліотечниках, а тепер завітали в амплуа скетчерів.

Щиро дякуємо всім учасникам і завжди раді приймати в своїх стінах і відкриті до співпраці.