Цими грудневими днями світом ходить Святий Миколай.
З Святом Миколая пов’язані мрії та сподівання як дорослих так  і малих.. від  нього чекають  дива, подарунків, сюрпризів…
В рамках заходів до Миколая працівники бібліотек-філій Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради раді  завітати до найактивніших своїх читачів в школи, садочки, ліцеї, інтернати…

08 грудня 2022 року чудову можливість поринути в казку мали учні освітнього простору “Невгамовні” (наставниця початкової школи – Ярема Надія Корнилівна); учні Івано-Франківського ліцею №13, 4-го “В” класу (учителька -Тарасюк Анна Зіновіївна)  та  4-го “А” класу (учителька – Каценяк Марина Петрівна). Привітати  їх зі святом Миколая з святковим бібліовізитом “В Миколая у торбинці книжкові гостинці” завітали бібліотекарки абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, які ознайомили дітей  з книжковими новинками та подарували дуже  цікаві пізнавальні книги з філософсько-педагогічними висновками  та чудовими ілюстраціями.  Панувала неймовірна атмосфера обговорення, радості та гарного настрою. Діти навперебій  розбирали і читали книги, дехто встигав  і 2-3 книжечки прочитати, та не тільки українською, а і в перекладі на англійську.  Адже  усі подаровані бібліотекарями книги  видані двома мовами: українською та англійською. Особливо відзначились   учні  4-го “В” класу, які навіть  переказували прочитані книги  іншим і від душі ділились емоціями з ровесниками та бібліотекарями.

Захід проходив в форматі уроку “Українська мова в інтегрованому курсі ЯДС (Я досліджую світ)”.

Такий захід не тільки розширює знання про життя святого Миколая, а на його прикладі виховує у дітей доброту, чуйність, гуманність та милосердя.

Відповідальні за проведення – бібліотекарки: Кирста О. М., Зіняк М.В.; педагоги: Ярема Н.К., Тарасюк А. З., Каценяк М.П.
Освітній простір “Невгамовні” (наставниця початкової школи – Ярема Надія Корнилівна)

В кожного народу є своя святиня.
А для Українців – вишита хустина
Святий символ щастя й ніжності в серцях
Мов весна квітуча хусточка ось ця

7 грудня, вже традиційно, у світі  відзначають День української хустки. Започаткували відзначення у 2019 році. Українська хустка покликана об’єднати жінок різного фаху, віку та національності зі спільною метою зберігати та відновлювати українські традиції. Адже саме українська хустка об’єднує жіночі покоління і передається як родинна цінність від матері до доньки.

Працівники абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  не залишились осторонь   та провели в книгозбірні бібліотечне хусткування “Здавен у нашій стороні – хустка берегиня роду й вроди” серед бібліотекарів та читачів.

Яскрава, квітчаста українська хустка — невіддільна частина національної культурної спадщини. Споконвіку вона була не просто обов’язковим головним убором для заміжніх жінок, а й особливою реліквією, що передавалася з покоління в покоління, символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи і, звичайно ж оберегом. Також хустка була маркером соціального стану жінки: молодиці носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, вдови – чорні. Водночас хустина свідчила й про рівень достатку родини, адже заможні жінки носили хустки із дорогих тканин, бідні – із дешевших.

Хустину використовували й у різних обрядах, зокрема весільних. Найпопулярніший – покриття голови нареченої хусткою. Це символізувало вихід із дівоцтва та початок заміжнього життя. Ця традиція збереглась в Україні й донині.

Дивовижні й неповторні українські хустки усміхаються мальвами та підморгують таємничими орнаментами. У них поєднані стримані кольори та витончені малюнки, яскраві барви та ніжні візерунки, що підкреслюють ніжність та вишуканість українок, їх природну красу.

Бібліотекарки запрошували всіх охочих сфотографуватися з українською хусткою.  Кожна жінка  мала змогу прикрасити себе автентичним аксесуаром та продемонструвати багатовікову красу української жінки.

3 грудня у світі та Україні відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю. Цей день є нагадуванням про необхідність виявляти турботу і милосердя до людей з  інвалідністю У світі налічується понад мільярд людей з інвалідністю.

Працівники абонемента ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  запропонували користувачам книгозбірні бібліоспалах “Інвалідність стосується кожного, проте не обмежує нікого”, яким представили зимові роботи  Уляни Белей,   — дівчини, яка малює тримаючи пензлик ротом.

Уляна уже 3 роки є мешканкою Будинку підтриманого проживання для сиріт з  інвалідністю “Оселя Віри, Надії, Любові”. До цього перебувала в соціальному інтернаті. Завдяки допомозі сотень людей вона має можливість перебувати в затишній домівці  та через байдужість деяких чиновників, “Оселя” опинилася під загрозою. Вона існує лише завдяки допомозі благодійників. Кожен бажаючий може допомогти дівчині і іншим мешканцям Будинку підтриманого проживання підписавшись на невеликі щомісячні пожертви, або придбавши їхні роботи на  “Доброчинні  аукціони”. 

3 грудня 2022 року виповнюється 300 років з дня народження Григорія Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога. 

У 2022 році день народження Сковороди відзначають на рівні ювілеїв ЮНЕСКО. 3 грудня 2022 року о 14.00 працівники Абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  провели ювілейний портрет за книгою Л. Ушкалова “Сковорода від “А” до “Я”, під час якого бібліотекарі розповіли користувачам про життєвий шлях та філософію Григорія Савича Сковороди.

Народився на Полтавщині у сім’ї козака. З дитинства зростав у дусі свободи та любові до неї. Любив співати. Вже у 7 років став першим співаком на крилосі в церковному хорі – на той час це було дуже престижно. Майстрував сопілки й, звичайно, полюбляв грати на них. Також вмів грати на скрипці, флейті, бандурі, лірі, гуслях.

З перервами навчався майже 15 років. Однак так і не завершив повний курс навчання. Знав 8 мов, міг вільно писати ними твори й листи. Залюбки подорожував Європою. Був не лише вчителем, але й ментором для своїх учнів. Був вегетаріанцем, полюбляв пармезан та вино.

Існує легенда, що Сковорода сам передбачив власну смерть та навіть викопав могилу. Став “батьком” філософії сродної праці. Що кожна людина приходить у цей світ, щоб усвідомити своє покликання. Кожна людина має займатися тим, до чого має потяг та схильність. Сковорода казав: “усе, що потрібне людині, Бог створив легким”.

Читачі мали змогу ознайомитися з книгою “Сковорода від “А”до “Я”, де розповідаються цікаві факти із життя видатного філософа й мислителя. 

Сковорода не залишив по собі цілісної філософської системи та й не прагнув цього. Життя він присвятив самопізнанню, цій меті була підпорядкована вся його творчість. Іще до Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови, Сковорода зробив внесок у розвиток книжної української мови: його поезії та байки написані нею. Просив вибити на своїй могилі слова «Світ ловив мене, та не впіймав…», і цей його заповіт було виконано.

Характеризуючи роль Сковороди в українській культурі, Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко наголосив, що у війні Росії з Україною основною складовою є битва за свободу та ідентичність. Росіяни ціляться у все знакове для українців: “Тому що в ідеї персональної свободи, яку сповідував український філософ Григорій Сковорода, – світоглядний код українців. А свобода була та є найбільшим подразником для російського режиму. Але світло свободи завжди перемагає темряву.”

Захід підготовлений для широкого кола читачів. 

1 грудня світ відзначає день боротьби з СНІДом та толерантності з ВІЛ-позитивними людьми. Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше відзначався 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.

З метою інформування людей про проблему поширення ВІЛ/СНІДУ 1 грудня 2022 року о 13.00 працівники Абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  провели годину-застереження: “СНІД: знати, щоб жити”, під час якої бібліотекарі провели ознайомчу бесіду із присутніми про проблему поширення ВІЛ/СНІДУ. 

Ідею організації Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом запропонували у 1987 році Джеймс В. Бунн і Томас Неттер, співробітники з питань громадської інформації, що працювали в Глобальній програмі по боротьбі зі СНІДом при Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ). Вони звернули увагу на темпи поширення епідемії СНІД, оцінили загрозу і можливі катастрофічні наслідки. 

День боротьби зі СНІДом проголошено Всесвітньою організацією охорони здоров’я та вперше відзначено 1 грудня 1988 року. З того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно.

Користувачі заповнили анкету обізнаності про СНІД. Присутні отримали буклети-пам’ятки.

Заходи, що традиційно проводяться в цей день, традиційно відбуваються із символом – Червоною стрічкою. Її вигадав художник Франк Мур. У 1991 році цей символ був використаний вперше. Тепер кожен, хто одягає Червону стрічку 1 грудня, висловлює свою надію на майбутнє без СНІДу.