В неділю, 28 січня 2018 року о 16:00, та в День пам’яті Героїв Крут 29 січня (протягом дня) на абонементі ЦБ (вул. Короля Данила, 16) Івано-франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувалася поетична вервечка пам’яті Героїв Крут “ Крути – волі народної дзвін”, якою вшанували трагічну сторінку нашої історії. Такий захід проводиться вже в 5-й раз поспіль і став традиційним, а його історія бере початок з січня 2014 року, коли на барикадах івано-франківського Євромайдану вперше зачитувалась крутянська поезія.

Бібліотекарі та учасники читали вірші відомих поетів про Крути і символічно передавали свічку один одному, утворивши вервечку пам’яті. Мабуть, кожен згадав тих молодих хлопців, які мужньо стали на захист своєї країни, знаючи, що сили не рівні і вони всі загинуть. Атмосфера вечора була настільки проникливою і водночас сумною, що йшли мурашки по шкірі.

27 січня 2018 року о 12.00, в Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, працівники абонементу ЦБ (вул. К.Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провели літературно-історичну розвідку “Голокост – жах, біль, смерть”.
Розпочавши захід, бібліотекар наголосила, що ця дата запроваджена рішенням Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського Фронту увійшли до найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау (Освенцим) і взяли участь у визволенні його в’язнів. У цьому концтаборі мученицьку смерть знайшли 1,1 мільйона осіб, серед яких – 500 – 600 тисяч євреїв.

Україна на державному рівні вшановує жертв Голокосту з 2012 року. Символом Голокосту в Україні, а також братською могилою став Бабин Яр. Він є некрополем для більш ніж 100 000 цивільних громадян і військовополонених. Масові розстріли євреїв тут розпочалися відразу після захоплення Києва гітлерівцями. Від 27 вересня 1941 року щодень лунали постріли. Лише за два осінні дні 1941 року позбавили життя 33 771 євреїв. Бабин Яр продовжував залишатися місцем регулярних розстрілів і поховань по вересень 1943 року. Серед розстріляних були євреї, роми, українські націоналісти, підпільники, військовополонені, в’язні гестапо. Всі вони з небес закликають нас зробити все для того, щоб ніколи і ніхто не позбавляв життя людей лише за етнічну приналежність.

10 років тому 23.01.2008 року у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону про визнання ОУН – УПА воюючою стороною у другій світовій війні.

З цього приводу 23.01.2018 року о 14:00 на абонементі ЦБ (вул. К. Данила,16) Івано-Франківської МЦБС  Департаменту культури міської ради відбулося обговорення актуальної статті “ОУН – УПА -державне визнання”, опублікованої   в журналі “Регіон Бандерівський”

Представляючи користувачам бібліотеки статтю, бібліотекар підкреслила, що цей закон  спрямований на відновлення історичної справедливості щодо національно- визвольної боротьби українського народу, який боровся за свободу і незалежність Української держави в роки Другої світової війни та в повоєнний час. У пояснюючій записці до законопроекту є обгрунтування, де  йдеться про те, що однією з причин формування ОУН- УПА стала “навмисна розправа спецслужб НКВС над мирним українським населенням”. Щодо цілей і завдань законопроекту в пояснюючій записці сказано: ”… закон має на меті ліквідацію наслідків беззаконня та свавілля, допущених у свій час керівництвом Союзу РСР, поновлення громадянських прав ветеранів війни- членів ОУН і вояків УПА у період Другої світової війни та повоєнний час.

22.01 – 100-річчя проголошення незалежності УНР

Ми йшли до тебе, незалежність,
Через віки, через роки !
Цей шлях пролили й застелили
Дочок й синів кров і кістки.

22.01.2018 року о 13.00 год. на абонементі ЦБ (вул. Короля Данила, 16) Департаменту культури міської ради пройшов актуальний репортаж «Свято народження нашої державності!» (22.01 – 100-річчя проголошення незалежності УНР).

Протягом багатьох століть український народ не раз піднімався на боротьбу з поневолювачами. Море крові пролили наші предки, щоб повернути втрачену державність.

Бібліотекар підкреслила велике значення прийняття Центральною Радою III Універсалу і проголошення Української Народної Республіки. В перше була проголошена конкретна програма перебудови українського суспільства на демократичній основі. Український народ вийшов на історичну арену як самостійний творець власної історії, здатний на створення своєї незалежної держави. Був підірваний раніше недоторканий принцип «єдиної і неподільної» Росії, що сприяло національно-визвольній, антиімперській боротьбі інших народів. Велике значення для багатонаціональних Європи і Росії мало визначення шляхів справедливого вирішення проблем національних меншин в УНР.

Ця велична ідея жила в народі, на ній виховувалися покоління патріотів, вона вела на подвиг борців за волю у 40 – 50 роки, на ній постала кагорта шістдесятник, врешті, її втілено в Акті проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.
Масовий захід підготувала Микитюк У.С.

Я пишу вірші і гадаю, що
колись то буде
потрібно моєму народові.
А що мене мучать за них – то що ж зробиш?..
Це вже доля, а долі не
обирають…
В. Стус

Такими поетичними рядками поета, перекладача, мислителя і дисидента, багатолітнього в’язня радянських таборів, Василя Стуса (06.01.1938- 04.09.1985), 14 січня 2018 року о 16:00 на абонементі ЦБ (вул. К. Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради розпочався зимовий бібліотечник у форматі літературного портрета “Василь Стус: життя як вибір, поезія як дорога болю”.

Вечір присвячений 80-річчю поета, який став уособленням незламності українського духу, зібрав у стінах бібліотеки поетів і творчу молодь нашого міста (Володимир Присяжнюк, Іванка Юрків, Зоря Рей, Мар’яна Сурмачевська, Богдан Кирста, Ліна Петляк, Надя Стефанишин, Артур Савчук, Ірина Федорів, Мілена Вітровська, Наталя Рідна.)

Завітали і представники інших міст України:

– Юрій Вітяк (м. Тернопіль) – член НСПУ, поет, журналіст, перекладач, засновник літ. студії ”7 герц”, переможець численних конкурсів та поетичних проектів;
– Назарій Малярчук (м. Тернопіль) – студент Рівненського Державного Гуманітарного Університету, поет, музикант, неодноразовий учасник бібліотечників;
– Олександра Комісарова (м. Рівне) – член НСПУ, автор книжки “Матерія”;
– Богдан Кухта (м. Львів) – автор книг “Трикутник”, “Соціопатія”, засновник проекту “Вірші в куточку”;
– Ірина Бобик (м. Львів) ;
– Гелена Бронфельд (м. Київ);
– Марія Цимбал (м. Краматорськ, на даний час проживає в Івано-Франківську);
– Дмитро Бутенко (м.Сєвєродонецьк, навчається в Івано-Франківському ДМУ).