Сьогодні, 20 листопада, у читальному залі центральної бібліотеки Івано-Франківської МЦБС відбулася презентація історично-драматичного роману Юліани Нестерович “Казка про Червоного Змія” [видавництво “Богдан”]

Письменниця завітала до нас із містечка Гусятин, що на Тернопільщині. Під час спілкування, читачі мали змогу дізнатися більше про творчість та особисіть п. Юліани

Так письменниця народилась 22 серпня 1999 року в мальовничому містечку Гусятин. Закінчила ЗОШ І-ІІІ ст. смт. Гусятин. Під час навчання зарекомендувала себе як юна поетеса, журналістка, казкарка, ведуча. Була неодноразовою переможницею шкільних, районних, обласних та Всеукраїнських конкурсів та олімпіад.

Роботи Юліани друкувались в газетах “Наше слово”, “Вісник Надзбруччя”, “Вільне життя”, “Журавлик”, “Розкажіть онуку”, в альманахах “Проба пера – 2”, “Подільська толока”. Її поетичні твори звучали зі сцени під час читання патріотичної поезії, звучали по радіо.

“Казка про Червоного змія” – дебютний роман авторки, який у 2022 році здобув спецвідзнаку Міжнародного літературного конкурсу “Коронація слова” від КНУ ім. Т. Шевченка за кращий патріотичний твір

Модераторка Тетяна Нємцева підібрала питання до письменниці, відповіді на які розкрили цей твір зусібіч.

 “– Ця книга з першого погляду впливає на читача, його візуальне бачення. Створюючи раніше фотовідгук, я була захоплена естетикою обкладинки, створеною художником Олегом Кіналем. Черлено-біла палітра, чорно-білі форзаци, сіре лясе – перше враження незабутнє”, – поділилася бібліотекарка.

Письменниця зачитала уривок із книги, що занурило присутніх у атмосферу цього твору й підняту ним проблематику.

Завідуюча Абонементу ЦБ розповіла щемкі спогади зі свого дитинства, котре припало на змальований у книзі історичний період, а також подарувала Юліані книгу “Непрості” Тараса Прохаська. І ще й таку особливу: форзац прикрашало вирізане Ольгою Михайлівною жовте пастальне серце з побажаннями.

Директорка Івано-Франківської МЦБС Оксана Миронівна Вовк привітала Юліану Нестерович теплими, сповненими світла словами й подарувала букет білих, немов пухнасті хмаринки, хризантем!

На завершення бібліотекарки вручили Юліані крафтовий випуск газети на згадку про сьогоднішню подію, яку доповнили різнокольоровими серцями із побажаннями.

За фото подяка колегам п. Ользі Кирсті та Марії Зіняк.

Відповідальна за проведення заходу бібліотекарка Тетяна Нємцева.

13 листопада 1889 року народився   Павло Михайлович Губенко, більше знаний, як Остап Вишня. Відомий новеліст, сатирик, засновник жанру «усмішок» в українській літературі, редактор та сценарист, член літературних об’єднань «Плуг» і «Гарт», офіцер медичної служби УНР. Відзначаючи 135-літній ювілей від народження письменника, працівниці Абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, 13 листопада 2024 року провели літературний портрет “Король українського гумору”. У відео бібліотекарки розповіли коротку біографію цього насправді видатного письменника та зачитали уривки із його творів. Остап Вишня стімко набув величезної популярності, у пресі одна за одною виходять збірки його «усмішок». Їх головна тема — розвінчання недоліків людини й суспільства. Загальний тираж його творів  складав понад 2 мільйони. Односельчани збирались юрбою у тих, хто вмів читати та слухали читання нових творів письменника. Попри вже давно  і твердо вкорінений стереотип, про безтурботне життя Остапа Вишні (бо ж як іще могло бути інакше, адже він писав “усмішки”) було геть нелегким. А почасти зовсім сумним, якщо не трагічним. Його переслідували, ув’язнювали й відсилали до таборів. За своє життя він був двічі арештованим. 26 грудня 1933 року Остапа Вишню було заарештовано й оголошено “ворогом народу”. Спочатку, за “замах на товариша Постишева”, його засудили до смертної кари, та потім змінили вирок  на десятирічне  заслання в сталінські табори. Попри все пережите, Остап Вишня не втратив свого унікального ставлення до життя і до останнього дарував людям усмішки та хороший настрій. Помер Павло Губенко 28 вересня 1956 року. Виголошуючи прощальну промову над труною письменника, Олесь Гончар сказав: “Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сміхом, яким вона засміялася знову у прекрасній творчості Остапа Вишні”.

А чи знаєте ви, що бібліотеки шкіл мають своє власне свято, яке відзначається щорічно в четвертий понеділок жовтня – Міжнародний день шкільних бібліотек! Цьогоріч цей день відзначався 28 жовтня. Абонемент ЦМБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради співпрацює з багатьма шкільними бібліотеками міста, зокрема, і з шкільною бібліотекою ліцею №12, якій надавали методичну і практичну допомогу з питань патріотичного виховання.  Вітаємо вас, шановна Мохова Тамара Володимирівна і всіх бібліотекарів шкільних бібліотек з професійним святом – Міжнародним Днем шкільних бібліотек! Бажаємо міцного здоров’я, творчого натхнення, нових здобутків у вашій благородній справі!

Сьогодні, 28 жовтня о 15 годині, на Абонементі ЦБ Івано-Франківської МЦБС відбувся мовний вернісаж “Мова – глибинна таємниця правіків”. Бібліотекарки ознайомили присутніх із тематичною книжковою виставкою

Серед видань є особлива книга, котра нагадує шкатулку з вохристою велюровою оббивкою – “Словник вишуканої української мови” Тараса Берези. Після прочитання кожен здатен усвідомити, наскільки важливо відновити призабуті, а почасти несправедливо “викоренені” з народної свідомості, слова у нашій мові!

Присутнім було запропоновано уявити, що наш лексикон – це як стильний, вишуканий образ. Щодень, ми обираємо, мов одяг із шафи, слова для послуговування. Від їх вибору залежить чимало! Бо вдало підібрані слова здатні зцілювати, окриляти, дарувати радість. Вечірня сукня з лелітками, розсип бурштинового намиста, підбори з мерехтливими бантами й біла вуаль: такий образ мови витворила в уяві наша бібліотекарка Тетяна Нємцева. Роздумайте, а якою ви уявляєте свою мову?

У своїй книзі Тарас Береза звертається до творчості майстрів художнього пера та літературного перекладу, щоб читач наснажився різнобарв’ям словотвору рідної мови, її синонімічною розлогістю. Прочитавши неординарний словник, ви вже не будете довго роздумувати як уникнути тавтології Приміром, словосполучення “через деякий час” можна замінити на “перегодя”. Ось як це слово застосував у своєму творі “Голка” Карел Чапек

“Слідчий сходив до крамнички і з’ясував, що голки там не продаються. Потім він пішов до пекарні подивитись, як печуть булки; цілу ніч просидів там, дивлячись, як місять тісто, як воно підходить, як топлять піч, ліплять булочки й садовлять їх у піч, а перегодя виймають, зарум’янені, аж золотаві”

Окрім ознайомлення із книгами, окрасою заходу стала поетична інкрустація – учасниця літстудії Олена Вірстюк продекламувала авторську поезію про мову, глибину рідного слова!