Наближається одне з найвеличніших і найрадісніших християнських свят  Воскресіння Христове, яке ще називають Великоднем або Пасхою. Великдень в Україні завжди асоціюється з писанкою. Тож на передодні свята бібліотека – філія №1 по роботі з дітьми (вул.Мазепи 11-А) запросила своїх відвідувачів, школярів 3 – Б класу ЗОШ №4, класний керівник Гречух Ольга Василівна, поринути у дивовижний світ писанкарства  та самим розмалювати писнку – мальованку  акриловими фарбами. Бібліотекарі запросили дати майстер – клас викладача художньої дитячої студії “Крилаті мрії” Христину Володимирівну Бик.

Завідувачка бібліотекою Марковська О.М. ознайомила дітей з історією свята та традиціями святкування Великодня, розповіла про історію писанки її обрядове значення, символіку кольорів. Діти розповідали великодні віршики і переглянули відеопрезентацію музею писанкарства.

Христина Володимирівна розказала школярам про символіку орнаментів та про  традиції розпису. Вона надала присутнім практичні навики розпису великодніх яєць. Всі натхненно творили і з рук юних писанкарів вийшли справді чудові витвори.

По завершенню майстер – класу  кожен учасник тримав у своїх руках власне творіння – писанку – мальованку, яку забрав з собою, щиро вірячи, що вона принесе родинний добробут, любов, злагоду, щасливе і благополучне життя, та найголовніше мир на Україну. У бібліотеці панував чудовий настрій та відчувалося наближення Великодних свят. До уваги присутніх була запропонована розгорнута книжкова полиця “Писанкова веселка”.

Відповідальна за проведення Марковська О.М.

9 квітня 2017 року о 13.00 на абонементі ЦБ (вул. К. Данила, 16) працівники вітали своїх користувачів народознавчим бібліоетюдом “І щастя віщує нам гілка вербова” з нагоди Вербної неділі.

Бібліотекар підкреслила, що неділя за тиждень перед Великоднем називається “Вербною”, “шутковою”, або “квітною”. За християнським вченням у цей час Спаситель Ісус Христос уїжджав до Єрусалиму на ослику і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовими зеленими галузками. Оскільки пальми не ростуть в Україні, то їх замінили вербовими гілками. Це дерево здавен вельмишановане серед нашого народу, тому, що воно перше сповідає про прихід весни і має цілющі властивості.

У Вербну неділю святять вербу. Колись господарі, повертаючись з церкви з свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі по кілька гілок або – якщо було близько – то в полі, “щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток”, а решту, що залишилася, несли до хати і ставили на покуті під святими образами. Якщо, ввійшовши до хати, заставали когось, що проспав заутреню, то били такого свяченою вербою, примовляючи: “Не я б’ю – верба б’є, за тиждень Великдень”. А у Галичині примовляли так: “Шутка б’є – не я б’ю, віднині за тиждень буде в нас Великдень!” Молоді хлопці та дівчата билися свяченою вербою ще й коло церкви, та й дорогою, як додому йшли, а б’ючись, примовляли: “Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля!”.

Бібліотекар також наголосила, що, коли задуматися, то Вербна неділя не тільки урочисте і світле свято. Цей день теж є одним з найсумніших і найтрагічніших у християнській вірі. Адже практично всі ті, хто вітав Ісуса у Вербну неділю, вже через кілька днів били його і кидали в нього камінням з криками люті, вимагаючи, щоб його розіп’яли.

Вважається, що в свято Вербна неділя необхідно перебувати в колі близьких і рідних, бажано в оточенні сім’ї. А також, краще, щоб в це свято ви були в тихій і спокійній обстановці, тому що ще йде Великий піст. У цей день необхідно молитися, думати про Бога, очистити свою душу і підготуватися, тим самим, до великого свята Пасха.

Захід підготований для широкого кола читачів. Відповідальна – Кирста О.М.