Ось і прийшла до нас весна, а з нею й велике свято, що символізує пробудження природи, життя і надії – свято Воскресіння. Свято Пасхи – світлий день для всіх християн. Він нагадує про велику радість Воскресіння Христового.
15 квітня 2025 року у бібліотеку-філію № 1 по роботі з дітьми МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради завітали учні 2-А класу ліцею № 4 (класний керівник Наталія Василівна Кузьма).
Юні читайлики із захопленням слухали розповідь бібліотекаря про історію святкування Великодніх Свят. Діти розказували вірші про Пасху, співали гаївки. Бібліотекар цікавою розповіддю намагались поглибити знання учнів про одне із найдавніших, найбільших і найурочистіших свят – Великдень. Привити любов та повагу до нашого народу, його традицій. Ознайомила із символом Великодніх свят – писанкою.
Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників.
Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави)
Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову.
15 квітня 1905 року народився Серж Лифар — український артист балету, балетмейстер, теоретик танцю, один із найвидатніших танцівників XX століття. Походив з сім’ї помічника лісничого Трипільсько-Вітянського лісництва Михайла Яковича Лифаря та його дружини Софії Василівни Марченко. Родина Лифарів мала глибоке козацьке коріння.
Хлопчик був наділений тонким музичним чуттям. З дитинства Лифар співав у церковному хорі Софіївського собору, брав уроки гри на скрипці, відвідував клас фортепіано у Київській консерваторії. Але визначальною в його долі стала зустріч із Броніславою Ніжинською, сестрою відомого на той час танцівника Вацлава Ніжинського. Її балетна секція стала для Сергія першим кроком до вершин слави. Стартувати в балеті в 16 років – дуже пізно. Лифар фактично починає отримувати серйозну балетну підготовку в майже 18 років, коли з другої спроби йому вдається втекти з Радянського Союзу вслід за викладачкою.
У Парижі Сергій Лифар від посереднього танцівника балетної трупи Дягілєва завдяки своїй працьовитості і цілеспрямованості швидко доріс до головних партій у виставах. А після смерті Дягілєва очолив балетну трупу Гранд Опера. У 24 роки відбувся дебют Лифаря-хореографа зі спектаклем “Ікар”, який стане уособленням самого танцівника. Фактично він відродив французький балет, його репертуар, трупу, школу та славу, ставши основоположником нового напрямку в балеті – “неокласицизму”. Сучасники називали його “богом танцю”, “добрим генієм балету XX століття”. За роки роботи в Опері Лифар виховав багатьох зірок балету.
Великдень, або Пасха, для християн є одним із найважливіших свят, зі своїми традиціями і звичаями. Головними символами свята є пасха та великодні яйця. Адже Пасха – це передовсім символ Воскресіння і спогад про те, як Ісус зібрався з апостолами після свого воскресіння. Писанки та крашанки символізують нове життя й відродження.
З цієї нагоди в бібліотеці-філії №14 (вул. Олександра Довженка,12) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, оформлена виставка-інсталяція “Великодні символи”, яка діятиме з 14 по 21 квітня. Підготуватися до свята Великодня, дізнатись про символіку та традиції святкування допоможе книжкова виставка, зокрема книга Вербенець О., Манько В. Великодній кошик. – Львів, 2011; фотоальбоми “Таємнича мова символів”. – Коломия, 2003; Верхова М. Великодня писанка. – Тернопіль, 2008. та ін. народознавчі книги. Фотозони та міні інсталяції в усіх відділах бібліотеки запрошують до незабутніх фото відвідувачів різних категорій, для найменших пропонуємо власноруч розмалювати шаблони писанок, візерунки яких вималювані у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі. Адже пам’ятаємо слова з легенди:”У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки”.
